- •72. Концепція, мета, зміст та організація у/о, основні системи рахунків.
- •73. Класифікація затрат за ознаками віднесення на с/в продукції та прийняття рішень
- •74. Поведінка і організація витрат за ознакою прийняття управл. Рішень
- •75. Оцінка і прогнозування витрат. Методи оцінки функцій в-т
- •76. Облік виробничих витрат на рахунках. Рух інформації про с/в продукції
- •77. Облік матеріальних витрат та витрат на оплату праці.
- •78. Облік загальновиробничих накладних витрат
- •79. Принципи і методи калькулювання. Порівняння позамовного і попроцесного методу.
- •80. Система калькулювання повної с/в – позамовний метод
- •81. Система калькулювання повної с/в – попроцесний метод
- •82. Система калькулювання змінних затрат. Концепція маржинального доходу.
- •83. Аналіз взаємозв’язку затрат, обсягу діяльності та прибутку, припущення при аналізу.
- •84. Методи аналізу взаємозв’язку «затрати – обсяг діяльності - прибуток»
- •85. Аналіз чутливості прибутку до зміни факторів: затрат, ціни, обсягу реалізації.
- •86. Методика аналізу чутливості прибутку до зміни декількох факторів.
- •87. Процес прийняття поточних рішень і релевантність облікової інформації.
- •88. Методи аналізу релевантної інформації для прийняття типових поточних рішень.
- •89. Аналіз для прийняття поточного рішення про спеціальне замовлення.
- •90. Аналіз для прийняття поточного рішення про розширення або скорочення сегменту.
- •91. Аналіз для прийняття поточного рішення «виробляти чи купувати».
- •92. Оптимальне використання ресурсів в умовах обмежень.
- •93. Аналіз для прийняття доггострокових рішень.Концепція вартості грошей у часі.
- •94. Загальна характеристика методів оцінки проектів капітальних вкладень.
- •95. Оцінка проектів капіальних вкладень.Метод чистої теперішньої вартості.
- •96. Оцінка проектів капіпальних вкладень.Метод внутрішньої норми прибутковості.
- •97. Оцінка проектів капіпальних вкладень.Метод періоду окупності.
- •98. Оцінка проектів капітальних вкладень.Метод облікової норми прибутковості.
- •99. Бюджетне планування і контроль. Суть бюджетування та види бюджетів.
- •100. Система бюджетного контролю. Контроль виконання бюджетів і аналіз відхилень.
- •101. Облік за центрами відповідальності. Концепція центрів і обліку відповідальності.
- •102. Система калькулювання стандартних витрат. Аналіз відхилень в цій системі.
- •103. Аналіз відхилення матеріальних витрат в системі калькулювання стандартних затрат.
- •104. Аналіз відхилення витрат на оплату праці в системі калькулювання стандартних витрат.
- •105. Аналіз відхилення виробничих накладних витрат
- •106. Оцінка дія-ті центрів відповідальності
101. Облік за центрами відповідальності. Концепція центрів і обліку відповідальності.
Центр відповідальності-сфера(сегмент) діяльності, в межах якої встановлено персональну відповідальність менеджера за показники дія-ті,які він контролює. У системі управління вищий керівник має контролювати й оцінювати роботу менеджерів нижчого рівня, а вони в свою чергу, повинні здійснювати самоконтроль та інформувати вище керівництво про результати дія-ті. Для здійснення такого контролю та забезпечення підзвітності менеджерів необхідна відповідна система обліку, яка забезпечувала збирання, обробку і передачу інформації про результати дія-ті кожного центру відповідальності(ЦВ). Такою системою обліку є облік за центрами відповідальності.
Облік відповідальності– система обліку, що забезпечує контроль і оцінку дія-ті кожного ЦВ.
Ефективна система обліку за ЦВ ґрунтується на таких принципах:
менеджери відповідають лише за ту дія-ть,що перебуває під їхнім контролем;
менеджери беруть участь у визначенні цілей,за якими оцінюватиметься їхня дія-ть;
менеджери намагаються досягти поставленої перед ними та їхніми підрозділами мети;
чітка визначеність ролі обліку в системі заохочення працівників;
звіти про виконання бюджетів складаються регулярно і використовуються практично для оцінки дія-ті ЦВ.
Концепцію центрів та обліку відповідальності вперше було сформульовано Джоном А.Хіггінсом. На поч. 1950-х років вона набула значного поширення у США, а згодом і в інших країнах. Головною метою обліку відповідальності є допомога менеджерам у складанні звітів про виконання бюджетів та оцінюванні результатів дія-ті. Основою обліку є закріплення витрат і доходів за керівниками різних рівнів і систематичний контроль за виконанням ними затверджених бюджетів.
Розрізняють чотири типи ЦВ: -центри витрат;-центри доходу;-центри прибутку;-центри інвестицій.
Центр витрат– ЦВ,керівник якого контролює витрати, але не контролює доходів й інвестицій в активи центру. Більшість підрозділів під-ва є центрами витрат.
Центр доходу– ЦВ, керівник якого контролює доходи, але не контролює витрати на вир-во продукції або придбання товарів, що реалізуються, та інвестиції в активи центру. Фактично не існує центру доходу в «чистому» вигляді. Доцільніше говорити про центр доходу та обмежених витрат.
Центр прибутку– ЦВ, керівник якого контролює витрати й доходи, але не контролює інвестиції в активи центру. Основним завданням керівника центру прибутку є максимізація прибутку.
Центр інвестицій – ЦВ, керівник якого одночасно контролює витрати, доходи та інвестиції в активи центру.
Інформація про результати дія-ті кожного ЦВ періодично узагальнюється у звіті ЦВ. Звіт ЦВ– це звіт,що містить показники дія-ті, контрольовані персоналом відповідного центру. Використовується керівництвом для планування, контролю та прийняття управлінських рішень.
102. Система калькулювання стандартних витрат. Аналіз відхилень в цій системі.
Стандартні витрати – це витрати необхідні для вир-ва певної продукції. Виділяють три види:
базисні(довгострокові від 2-5 р., які встановлюються для вивчення динаміки цін і прод.праці)
теоретичні (витрати в ідеальних умовах)
поточні (відображають витрати на виготовлення продукції у звітному періоді у визначених умовах дія-ті,тобто на звітний період встановл. реально досягаючі стандарти)
Система калькулювання станд. витрат – це система обліку таких витрат задля:
контролю витрат; - прийняття рішень щодо цін; - оцінки виконання бюджетів; - усвідомлення витрат; - управління за відхиленнями.
Система калькулювання стандартних витрат охоплює:
1)встановлення станд. витрат; 2)накопичення даних про фактичні витрати; 3)аналіз відхилення та складання звітності; 4)дослідження відхилень; 5)внесення необхідних корективів.
В системі «стандарт-кост» контролюється і аналізується відхилення витрат за елементами згідно П(С)БО №16, а саме: відхилення прямих матер. витрат, прямих витрат на оплату праці, змінних і постійних загальновиробничих витрат (ЗВВ).
У процесі розроблення стандартів на використання матеріалів застосовують відповідні інженерні розрахунки. Для встановлення стандарту накладних витрат використовують заздалегідь встановлені (бюджетні) ставки розподілу накладних витрат і гнучкий бюджет. Затверджені стандарти узагальнюються бухгалтером у картці нормативи: (стандартної) с/в продукції.
Відхилення від стандартів звичайно виявляють наприкінці місяця розрахунковим шляхом і відображають у звітах за центрами відповідальності із зазначенням їх причин виникнення.
При аналізі і контролі розрізняють не контролююче відхилення по об’єму і контролююче відхил. ефективн., яке в свою чергу поділяється на 2 складові:фактор норм і фактор цін.
Зс-Зф = Цс*Vс – Цф*Vф = Цс*Vс – Цс*Vф +Цс*Vф – Цф*Vф = (Vс - Vф)*Цс + (Цс - Цф)* Vф = Фнорм + Фцін
Алгебраїчно відхилення також можна відобразити за допомогою таких формул:
ВІДХИЛЕННЯ ЗА РАХУНОК ЦІН(фактор цін) =(БЮДЖ.ЦІНА ЗА ОД-ЦЮ РЕСУРСІВ - ФАКТ.ЦІНА ЗА ОД-ЦЮ РЕСУРСІВ) *ФАКТ.КІЛ-СТЬ ВИКОРИСТАНИХ РЕСУРСІВ.
ВІДХИЛЕННЯ ЗА РАХ. ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ(фактор норм)=(БЮДЖ.КІЛ-СТЬ ВИКОРИСТАНИХ РЕСУРСІВ – ФАКТ.КІЛ-СТЬ ВИКОРИСТ.РЕСУРСІВ)*БЮДЖ.ЦІНА ЗА ОДИНИЦЮ РЕСУРСІВ.