1.Підприємства державної форми власності та орендні підприємства на базі дер­жавного майна:

• статутний капітал слугує для відображення розміру статутного фонду.

2. Приватні підприємства:

• сума статутного капіталу не визначається установчими документами (статутом);

• внески до статутного фонду робляться на добровільних засадах;

• розмір статутного капіталу є джерелом для відповідальності засновника за борги підприємства.

3. Товариства з обмеженою (або додатковою) відповідальністю:

• статутний фонд створюється у розмірі не меншому від суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробіт­ної плати, що діє на момент створення товариства;

• до моменту реєстрації кожен з учасників зобов'язаний внести не менше як 30% вказаного в установчих документах внеску, що підтверджується банків­ськими документами;

• формування статутного фонду здійснюється за рахунок внесків учасників. Учасник повинен зробити внесок протягом року з моменту реєстрації, при невиконанні цього зобов'язання нараховуються та підлягають сплаті 10% річ­них із недовнесеної суми;

• розмір часток кожного з учасників, склад і порядок сплати внесків до ста­тутного фонду регламентуються статутом товариства та установчим дого­вором;

• збільшення або зменшення статутного фонду допускається лише при вкла­денні повністю всіма учасниками своїх внесків та при обов'язковому внесен­ні цих змін до державного реєстру;

• допускається внесок від учасників до статутного фонду у вигляді майна, оці­неного в гривнях, якщо це передбачено установчими документами.

4. Акціонерні товариства:

• статутний фонд створюється в розмірі, не меншому від суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення товариства;

• статутний фонд поділений на визначену кількість акцій рівної мінімальної вартості;

• формування статутного фонду ведеться протягом одного року з моменту ре­єстрації установчих документів;

• сума статутного фонду в обліку повинна відповідати сумі, зазначеній в уста­новчих документах;

• зміни розміру статутного фонду відбуваються за рішенням зборів акціонерів із внесенням змін до реєстраційної картки;

• збільшення статутного фонду проводиться шляхом збільшення номінальної вартості акцій;

• зменшення статутного фонду відбувається внаслідок зменшення номіналь­ної вартості акцій, втрати пакета акцій.

• На збільшення розміру статутного капіталу за рішенням зборів акціонерів можуть направлятися суми нерозподіленого прибутку, додаткового капіталу. При збільшенні розміру статутного капіталу за рахунок інших елементів власного капіталу збільшуєть­ся частка кожного акціонера (власника) пропорційно його участі у статутному фонді.

Резервний капітал

У товаристві створюється резервний капітал у розмірі, встановленому установчи­ми документами, але не менш як 25% статутного капіталу. Розмір щорічних відра­хувань до резервного капіталу визначається установчими документами, але не може бути меншим від 5% суми чистого прибутку.

При перевірці правильності відображення інформації про стан та рух коштів різ­новидів власного капіталу в бухгалтерському обліку необхідно керуватися Інструкці­єю про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зо­бов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Зміст і форма фінансової звітності про власний капітал визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал".

Проводячи аудит власного капіталу на відповідність чинному законодавству, аудитор перевіряє законність відображеної в установчих документах та фінансовій звітності інформації про стан і рух коштів власного капіталу стосовно його елемен­тів: статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого капі­талу, нерозподілених прибутків (непокритих збитків).

Національні стандарти аудиту визначають усі організаційні питання проведення аудиту, етичні й методологічні принципи, яких повинні дотримуватись аудитори при проведенні аудиту.

Дотримання вимог Національних стандартів дає змогу аудитору провести аудит якісно і довести, в разі необхідності, що ним не було допущено недбальства у роботі.