План (логіка викладення і засвоєння матеріалу)

1. Програмне забезпечення для аудитора

2. Методика проведення аудиту в умовах КОД

3. Організація та вимоги до аудиту в умовах КОД

4. Зловживання в умовах КОД

Ключові плняттяі терміни
юридичні бази даних; довідники; електронні таблиці; бухгалтерські програми; контроль операції; КОД; методика аудиту в умовах КОД; / контроль файлів і операторів; контрольні дії; порівняння файлів; опитування файлів; рівень автоматизації; програмне забезпечення; КРМ; модуль; інформаційна база даних; систематичний контроль;	вибірковий контроль, імітаційна система обліку; змодельована інформація; ризик контролю в умовах КОД; основні види ризику; процедури контролю; контроль файлів і операторів; алгоритм; зловживання в умовах КОД; випадки появи помилок; методи збору аудиторських доказів в умовах КОД; процедури і методи аудиторського контролю; проблеми, пов'язані з використанням КОД

При підготовці до заняття слід використовувати такі нормативні документи:

• Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 року із зміна­ми і доповненнями;

• МСА 401 "Аудит у середовищі комп'ютерних інформаційних систем";

• Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА) 1001 "Середовище ІТ: автономні персональні комп'ютери";

• ПМПА 1002 "Середовище ІТ: інтерактивні комп'ютерні системи";

• ПМПА 1003 "Середовище ІТ: системи баз даних".

7.1. Програмне забезпечення для аудитора

Досвід переконує, що при проведенні аудиту використовуються програми бух­галтерського обліку, юридичні бази даних, програми аналізу фінансово-господарсь­кої діяльності, деякі інші спеціалізовані програми.

Юридичні бази даних із законодавства

Ці програми виконують головну роль — дають змогу швидко відшукати, перегля­нути і роздрукувати потрібний нормативний документ із бухгалтерського обліку, оподаткування різних видів діяльності, правового регулювання підприємництва.

Довідники

Аудитори широко використовують довідники різних ставок податків, банків­ських процентів, курсів валют, допустимі норми витрат на рекламу, представниць­ких витрат, витрат на відрядження, розмірів мінімальної оплати праці, коефіцієнтів тарифної сітки та інших важливих свідчень. Такі довідники в юридичних базах від­сутні, і треба переглянути багато документів, щоб відшукати одну-дві потрібні цифри, а в бухгалтерських програмах зазвичай представлені тільки ті довідники, які використовуються в програмі напряму для бухгалтерського обліку.

Електронні таблиці

Це найпростіший засіб, який дає змогу швидко провести розрахунки. Існує дум­ка, що весь бухгалтерський облік підприємства можна подати у вигляді певного чи­сла електронних таблиць, які містять бухгалтерську інформацію і пов'язані між со­бою. Дійсно, легко зрозуміти, як у вигляді однієї таблиці подається журнал проводок, у вигляді другої — головна книга, у вигляді третьої — баланс. Можна ство­рити і проміжні таблиці: накопичувальні відомості операцій по рахунку, журнали-ор-дери. Відомі приклади, коли аудитор застосовує прості засоби для перевірки резуль­татів. Для цього необхідний досвід роботи з електронними таблицями. Аудитор отримує великі можливості щодо перевірки журналів-ордерів, балансу на основі пов­торного (але автоматичного) рахунку. Відома також практика застосування таблиць для аналізу підсумкової звітності підприємства.

Бухгалтерські програми

Існує багато програм, які здатні допомогти при проведенні аудиту. Такі програ­ми мають певні характерні риси:

• Простота. Складну і перевантажену програму дуже важко використовувати для цілей аудиту.

• Швидкість. Програма повинна працювати швидко. Ця характеристика, як переконує досвід, в основному не залежить від швидкості комп'ютера: повіль­ні програми працюють повільно на будь-яких комп'ютерах.

• Гнучкість. Програма повинна швидко переналагоджуватися на підприєм­ства, які мають іншу специфіку бухгалтерського обліку, наприклад, страхові компанії, інвестиційні фонди, торговельні, виробничі підприємства і т. ін. Аудитору потрібен не тільки інструмент, але й деякі варіанти налагодження, які надаються розробниками, інакше на цю роботу буде витрачатися неви­правдано багато часу, оскільки іноді доводиться "відгадувати" алгоритми, ре­алізовані авторами програми.

• Розвинений контроль операцій. Контроль повинен проводитися не в момент занесення інформації, а окремо, коли в цьому є необхідність. Принцип кожного аудитора — контроль повинен бути "м'яким".

• Різні форми звітів, які подають одну і ту ж інформацію, але з різних, сто­рін, у різних розрізах. Відмовки розробників, що ту саму інформацію мож­на отримати, але в іншому вигляді, не приймаються, оскільки аудитор мо­же мати власну думку про те, яка інформація і в якому вигляді може йому знадобитися.

• Можливість сторнування операцій, оформлених неправильно. Аудитор пови­нен мати можливість отримати в програмі баланс, який був поданий у подат­кову інспекцію, якщо навіть у ньому були помилки, і, крім того, внести ви­правні записи, щоб отримати правильні баланс і підсумки.

Аудитору можуть бути потрібні також програми складання звітності, аналогічні тим, які вже використовуються в податкових інспекціях України. Підприємства, які використовують цю програму, можуть подавати баланс та інші звітні форми в подат­кові органи на дискеті. У таких програмах, як правило, є блок формально-логічного тестування введеної звітної інформації. Більше того, слід повідомляти користувачів про характер помилок і можливі стосовно їх виправлення.