Типи кризових|кризисних| ситуацій, які сприяють дитячій і підлітковій|підліток| дезадаптації:

А. Ранній і дошкільний вік

1. Відсутність або втрата відчуття|почуття| безпеки, захищеності:

а) ворожа, жорстока сім'я;

б) емоційно|емоціональний| холодна|відкидати| сім'я;

в) сім’я, яка не забезпечує належного нагляду|догляду|;

г) втрата або хвороба близької людини;

д) негармонійна сім'я (що розпадається, розпалася);

е) надмірно вимоглива сім'я (гіперопіка);

ж) поява нового члена сім'ї (вітчим, мачуха, брат, сестра);

з) суперечливе|суперечне| виховання або зміна його типу|типа|;

и) чуже оточення за рамками сім'ї (мова|, культура).

2. Беззахисність із-за відриву від сім'ї:

а) перехід |помешкання| в чужу сім'ю;

б) направлення до дитячої установи;

в) госпіталізація.

Б. Шкільний вік

(окрім ситуацій згаданих вище):

а) неможливість відповідати очікуванням|чеканням| сім'ї (бути відмінником, рекордсменом);

б) переживання|вболівання| надмірної відповідальності за інших членів сім'ї;

в) неприйняття сім'єю, дитячим колективом, педагогами;

г) неспроможність справитися|впорається| з|із| навчальним навантаженням;

д) вороже відношення|ставлення| батьків, педагогів;

е) відрив від сім'ї, зміна шкільного колективу; зміна|перерва| місця|місце-милі| проживання;

ж) ситуація, небезпечна для здоров'я (соматичне захворювання);

з) захворювання з|із| передбачуваним фатальним результатом|виходом|.

Клінічні прояви|вияви| реакцій дезадаптації:

1. Афектна лабільність.

2. Афектна вибуховість.

3. Страхи.

4. Прагнення до самотності.

5. Іпохондричность.

6. Загальмованість.

7. Суїцидальні думки|гадки|.

8. Порушення соціальної пристосовності.

9. Епізоди прийому алкоголю.

10. Втікання|догляди| з|із| дому|дому|, бродяжництво.

11. Погіршення успішності.

12. Агресивність.

13. Аутоагресивність.

14. Мутизм.

15. Розгальмованість|.

16. Розлад сну.

17. Енурез, енкопрез|.

18. Головні болі.

19. Тик|токи|, нав'язливі дії.

20. Соматична симптоматика (болі в шлунку, серце і так далі).

Психосоціальну роботу можна позначити як психоло­гічну| допомогу неповнолітнім з метою подолання|здолання| соціальної дезадаптації і соціально-психологічного неблагополуччя. Таких дітей і підлітків, як правило, відносять до категорії «важких|скрутних|» або «важковиховуваних».

Бібліографічні посилання

1. Беличева С.А. Основы превентивной психологии.–М.: «Соц. здоровье России»,1993.–180с.

2. Братусь Б.С. Аномалии личности. - М., 1988. - (Основные направления психологии в классических трудах).

3. Змановская Е.В. Девиантология (Психология отклоняющегося поведения): Учебн. пособие для студ. высш. учебн. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2004. – 288с.

4. Иванов В.Н. Девиантное поведение. Причины и масштабы // Социально-политический журнал. – 1995. – № 2. – С. 47-57.

5. Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения: Учебное пособие для вузов. – М.: ТЦ Сфера, 2001. – 160с.

6. Кондрашенко В. Т. Девиантное поведение у подростков: Социально- психологические и психиатрические аспекты. - Минск, 1988.

7. Короленко Ц.П., Донских Т.А. Семь путей к катастрофе (деструктивное поведение в современном мире). - Новосибирск, 1990.

8. Кудрявцев В.Н. Правовое поведение: норма и патология. - М., 1982.

9. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. - Л., 1991.

10. Леонгард К. Акцентуированные личности. - Киев, 1989.

11. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования. - СПб., 2000.

12. Энциклопедический словарь медицинских терминов/Под ред. Б.В.Петровского.- М., 1983.