Стаття 13

1. Для отримання «ЄС» декларації відповідності чи зручності користування компонентом інтеграції виробник або його вповноважений представник, зареєстрований у Співтоваристві, застосовуватиме положення, викладені відповідними ТСІ.

2. Оцінка відповідності або зручності використання компоненту інтеграції проводитиметься уповноваженим органом, до якого виробник або його уповноважений представник, зареєстрований у Співтоваристві, подав заяву.

3. Якщо компоненти інтеграції є об’єктами інших директив Співтовариства, які охоплюють інші питання, «ЄС» декларація відповідності або зручності використання у таких випадках встановлюватиме, що компоненти інтеграції також відповідають вимогам тих інших директив.

4. Якщо ані виробник, ані його уповноважений представник, зареєстрований у Співтоваристві, не виконали зобов’язань згідно з пунктами 1, 2 і 3, ці зобов’язання будуть покладені на будь-яку особу, яка поставляє компоненти інтеграції на ринок. Такі самі зобов’язання застосовуватимуться до будь-кого, хто встановлює компоненти інтеграції або частини компонентів інтеграції зовнішнього походження або виготовляє компоненти інтеграції для власного використання, у цілях цієї Директиви.

5. Не порушуючи положення статті 12:

(a) у кожному випадку, коли держава-член вважає, що «ЄС» декларація відповідності була видана неправильно, виробник або його уповноважений представник, зареєстрований у Співтоваристві, повинен буде довести компонент інтеграції до стану відповідності і припинити порушення за умовами, затвердженими тією державою-членом;

(b) якщо невідповідність не усувається, держава-член вживе всіх необхідних заходів для обмеження чи заборони виведення на ринок такого компоненту інтеграції, або забезпечення того, що він вилучений з ринку відповідно до процедур, передбачених статтею 12.

▼В

РОЗДІЛ IV

Підсистеми

Стаття 14

1. Кожна держава-член дозволятиме введення в експлуатацію тих структурних підсистем транс'європейської звичайної залізничної системи, які розташовані або функціонують на її території.

Для цього, держави-члени вживуть всіх необхідних заходів для забезпечення того, що такі підсистеми можуть бути введені в експлуатацію тільки, якщо вони спроектовані, споруджені та встановлені з дотриманням вимог, що застосовуються до них при інтеграції до транс'європейської звичайної залізничної системи. Зокрема, вони перевірять сумісність таких підсистем із системою, до якої вони інтегруються.

2. Кожна держава-член перевірить при введенні в експлуатацію, а потім – регулярно через певний проміжок часу, чи такі підсистеми функціонують і експлуатуються із дотриманням суттєвих вимог.

▼М1

Для цього використовуватимуться процедури оцінки і верифікації, викладені у відповідних структурних і функціональних ТСІ.

3. У випадку відновлення чи оновлення менеджер інфраструктури або залізничне підприємство надішле до зацікавленої держави-члена документи з описанням проекту. Держава-член перевірить ці документи і, враховуючи впроваджувальну стратегію, вказану у чинній ТСІ, вирішить, чи масштаб робіт потребує нового дозволу на введення в експлуатацію у межах значення цієї Директиви.

Такий новий дозвіл на введення в експлуатацію вимагатиметься кожного разу, коли на загальний рівень безпеки певної підсистеми можуть вплинути заплановані роботи. Якщо потрібен новий дозвіл, держава-член вирішить, до якого ступеню має застосовуватися ТСІ до проекту. Держава-член повідомить про своє рішення Комісію та інші держави-члени.

4. Якщо держава-член дозволяє введення в експлуатацію рухомого складу, вона відповідатиме за забезпечення прикріплення до кожного транспортного засобу алфавітно-чисельного ідентифікаційного номеру. Цей номер має бути нанесений на кожний транспортний засіб і внесений до національної системи реєстрації транспортних засобів для відповідності таким критеріям:

(a) реєстр відповідає спільним специфікаціям, визначеним у частині 5;

(b) реєстр ведеться і оновлюється органом, незалежним від будь-яких залізничних підприємств;

(c) реєстр доступний органам з безпеки та дослідницьким органам, визначеним статтями 16 і 21 Директиви 2004/49/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 29 квітня 2004 року про безпеку залізничних доріг Співтовариства (Директива про безпеку залізниці) (¹). До нього також матимуть доступ, за будь-яким законним запитом, контролюючі органи, визначені у статті 30 Директиви 2001/14/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 26 лютого 2001 року про розміщення потужностей залізничної інфраструктури і стягування зборів за використання залізничної інфраструктури і сертифікацію з безпеки (²) Агентством, залізничними підприємствами і менеджерами з інфраструктури.

Якщо рухомий склад вперше був пущений в експлуатацію у третій державі, держави-члени можуть прийняти транспортні засоби з чіткою ідентифікацією відповідно до іншої системи кодування. Однак, як тільки держава-член надала дозвіл на введення в експлуатацію таких транспортних засобів на своїй території, повинна існувати можливість відслідковувати у реєстрі відповідні дані, перелічені нижче у пунктах (c), (d) та (e) частини 5.

▼М1

5. Спільні специфікації для реєстру будуть ухвалені відповідно до процедури, викладеної у частині 2 статті 21, на основі проектів специфікацій, підготовлених Агентством. Такі проекти специфікацій включатимуть: зміст, формат даних, функціональну і технічну архітектуру, режим роботи, правила внесення даних і консультації. Реєстр міститиме, принаймні, таку інформацію:

(a) посилання на ЄС декларацію верифікації і орган, що її видав;

(b) посилання на реєстр рухомого складу, визначений у статті 24;

(c) визначення власника транспортного засобу або лізингоотримувача;

(d) будь-які обмеження на використання транспортного засобу;

(e) дані, критичні з точки зору безпеки, пов’язані з графіком проведення ремонту транспортного засобу.

▼В