- •Тема 1 економіка природокористування як наука та сучасні масштаби впливу людини на навколишнє середовищє
- •Сутність, предмет і метод економіки природокористування
- •1.2. Навколишнє середовищє як об’єкт пізнання
- •1.3. Масштаби впливу людини на навколишнє середовище та актуальність охорони природи і раціонального використання природних ресурсів
- •1.4. Теорія зовнішніх ефектів. Моделі глобального розвитку
- •Тема 2 природні фактори та соціально – економічна оцінка стану навколишнього середовища
- •Класифікація природних факторів
- •2.2. Основні підходи до економічної оцінки природних ресурсів
- •2.3. Основні складові національної стратегії переходу до збалансованого розвитку. Стан навколишнього природного середовища в Україні
- •Тема 3 основні напрямки екологізації економічного розвитку і переходу до збалансованого розвитку
- •3.1 Альтернативні методи рішення екологічних проблем
- •3.2. Розвиток маловідходних і ресурсозберігаючих технологій, технологічні зміни
- •3.3. Реальні природоохоронні заходи
- •3.4. Інвестиційні чиннки екологізації економіки
- •Тема 4 основні фонди промисловості в системі екологізації підприємства
- •4.1. Економічна сутність основних фондів та значення підвищення ефективності їхнього використання
- •4.2. Оцінка, структура і класифікація основних фондів
- •4.3. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів
- •4.4. Ефективність відтворення та використання основних фондів
- •Тема 5 техніко – технологічна біза виробництва та інше ресурсне забезпечення діяльності підприємств
- •5.1. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва
- •5.2. Методичні принципи розрахунку виробничоїпотужності
- •5.3. Поняття, класифікація і структура персоналу
- •5.4. Визначення чисельності окремих категорій працівників
- •5.5. Форми і системи заробітної плати
- •Тема 6 відтворення, ресурсозбереження й ефективність використання вториних ресурсів
- •6.1. Поняття, класифікація і значення відходів у ресурсозбереженні
- •6.2. Еколого-економічні пріоритети в рішенні проблеми відходів
- •6.3. Поводження з відходами та використання їх, як вторинної сировини
- •6.4. Проблеми накопичення небезпечних відходів на території підприємств
- •Тема 7 економічна ефективність природоохоронних заходів
- •7.1. Види природоохоронних заходів і їхня роль у суспільному виробництві
- •7.2. Ефективність природоохоронних заходів. Обґрунтування нормативного коефіцієнта екологічної ефективності капітальних вкладень
- •7.3. Сутність еколого – економічного збитку
- •7.4. Фактори формування збитку
- •7.5. Методи визначення економічних збитків
- •Тема 8 витрати виробництва та собівартість промислової продукції
- •8.1. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції (надання послуг)
- •8.2. Сукупні витрати і собівартість продукції (послуг)
- •8.3. Методика обчислення основних статей калькуляції
- •Тема 9 економічні проблеми збереження біорізномаіття
- •9.1. Економічні проблеми збереження біорізномаіття. Роль екологічного оподаткування у вирішенні проблем довкілля
- •9.2. Види особливо охоронюваних природних територій
- •Тема 10
- •10.1. Передумови та розвиток платного природокористування в Україні
- •10.2. Податкові збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів
- •1. Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження)
- •2. Плата за використання земель населених пунктів
- •3. Плата за використання земель розташованих за межами населених пунктів
- •4. Плата (збори) завилучення угідь під непрофільне використання
- •Vі. Платежі за використання радіочастотного ресурсу України.
- •Vііі. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні
- •10.3. Функції екологічних податків та механізм їх стягнення
- •1. Забруднення атмосфери, в тому числі стаціонарними і пересувними джерелами забруднення (викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення).
- •2. Забруднення водних об'єктів (скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти).
- •3. Розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.
- •4. Утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені).
- •5. Тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
- •Тема 11 принципи екологiчного законодавства украiни та види відповідальності за порушення довкілля
- •11.1. Структура екологічного законодавства України
- •11.2. Види відповідальності за порушення природоохоронного законодавства
- •11.3. Система екологічного управління
- •Список літератури
6.4. Проблеми накопичення небезпечних відходів на території підприємств
Змінами до Закону України "Про відходи", прийнятими Верховною Радою України 7 березня 2002 року (№ 3073-ІІІ), передбачається регламентація вимог до зберігання небезпечних відходів на території підприємств, установ, організацій - суб'єктів господарської діяльності. Вона має бути здійснена на основі відповідного порядку, розробка якого покладається на Кабінет Міністрів України. Одночасно зазначеними змінами передбачається віднесення підприємств, на яких зберігаються небезпечні відходи, до об'єктів підвищеної небезпеки.
Актуальність і важливість вирішення зазначених питань важко переоцінити. Накопичення відходів на території підприємств набуло в Україні безпрецедентного масштабу і до того ж в найближчі роки важко очікувати його практичного вирішення. Це спричиняється відсутністю спеціальних об'єктів (полігонів) для видалення таких відходів, технологічного устаткування для їх знешкодження та інш., а в цілому - відповідної інфраструктури, що є невід'ємною частиною промислового комплексу в розвинених країнах. Саме наявність такої інфраструктури дозволяє цим країнам встановлювати дуже жорсткі регламенти щодо розміщення небезпечних відходів на території підприємств, зокрема стосовно термінів зберігання, які, як правило, не можуть перевищувати 90 днів.
Згідно із значенням терміну, зафіксованим в Законі "Про відходи", зберігання відходів означає "тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення)". В той же час поняття "тимчасовості" залишилося невизначеним і на практиці "зберігання відходів" перетворилося в безстрокове, багаторічне їх розміщення, а відповідні об'єкти фактично перетворилися в місця видалення, але без відповідного статусу.
Умови зберігання відходів на території підприємств, як засвідчують, зокрема, матеріали оглядів про стан навколишнього природного середовища в регіонах України часто не відповідають санітарно-гігієнічним нормам та правилам і стають фактором інтенсивного забруднення довкілля.
Як приклади можна навести підприємства ДАХК "Чорноморський суднобудівний завод" в Миколаєві, що розміщують відходи на території цеху, розташованого в природоохоронній зоні Бугського лиману. В Сумській області велика кількість токсичних відходів зберігається в складських приміщеннях, цехах на території ОПВО "Свема", ВАТ "Шосткинський завод хімічних реактивів", ВАТ "Сумихімпром", ВАТ "Центроліки". Постійне зростання обсягів накопичення токсичних відходів в місцях неорганізованого складування відмічається в Харківській області. В Дніпропетровській області в 2000 році у сховищах, що не відповідають діючим нормативам, було заскладовано понад 10 млн. т токсичних відходів. В Одеській області у місцях неорганізованого складування в 2000 році розміщено чверть всіх токсичних промислових відходів і т.інш.
Основними видами відходів, що накопичуються на території підприємств, є гальванічний шлам (мул), лакофарбні матеріали, відпрацьовані емульсії, мастильно-охолоджувальні рідини, нафтошлами, відпрацьовані формувальні суміші, ртутні лампи, а також більш специфічні - як залізний купорос, відходи шестивалентного хрому, цианисті сполуки, формальдегіди, непридатні і неідентифіковані пестициди та отрутохімікати.
Питання будівництва спеціалізованих полігонів щодо поводження з небезпечними відходами знаходиться на порядку денному вже біля 20 років (починаючи з відповідних рішень 80-их років), але постійно блокується то через труднощі з погодженням місць їх розташування, то через відсутність коштів, то інш., але головним чином , на наш погляд, через недооцінку пов'язаної з цим екологічної небезпеки і брак політичної волі.
Певним кроком у цьому напрямку можна, правда, вважати затвердження Мінекоресурсів України за погодженням з Мінздоров'я України у квітні 2002 року "Переліку підприємств та спеціалізованих установ, яким дозволено здійснення робіт щодо переробки утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції". Ним, зокрема, впорядковано передачу для знешкодження і переробки деяких небезпечних відходів, зокрема таких як свинцеві акумулятори і свинець, небезпечні хімічні речовини (сполуки), емульговані та інші нафтопродукти, лікарські препарати (вилучені з обігу, неякісні). Передбачається також спеціалізувати деякі підприємства на знищенні, знешкодженні чи утилізації органічних розчинників, некондиційних фарб, лаків, паст, смол тощо. В даному випадку поняття "вилучена з обігу неякісна та небезпечна продукція" за змістом підпадає під термін "відходи".
З метою попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я людей, Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, в межах своєї компетенції, здійснює регулювання відносин, пов’язаних з утворенням, збиранням і заготівлею, перевезенням, зберіганням, обробленням (переробленням), утилізацією, видаленням, знешкодженням та захороненням відходів, що утворюються в області.
В рамках регулювання відносин у сфері поводження з відходами погоджено 728 лімітів на утворення та розміщення відходів та 82 дозволів на розміщення відходів на 2010 рік.
З метою систематизації та уніфікації інформації щодо об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, здійснення контролю за їх станом, оцінки обсягів утворення відходів і рівня їх екологічної безпеки, дані по 112 підприємствам (рівень екологічної безпеки у сфері поводження з відходами, по яким перевищує задані показники) внесено до обласного реєстру об’єктів утворення, оброблення та утилізації відходів.