10.2. Податкові збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів

Основні компоненти ПЛАТНОГО ПРИРОДОКО­РИСТУВАННЯ в Україні:

• ліцензії на використання ресурсів;

• нормативи використання ресурсів;

• порядок збору платежів;

• ставки платежів;

• система розподілення зібраних коштів.

В Україні встановлені збори за такі види природних ресурсів (згідно з «Податковим кодексом» України):

• рентна плата за транспортування нафти та нафтопродуктів, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

• рентна плата за нафту, природній газ, газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

• плата за використання надрами;

• плата за замлю;

• збір за користування радіочастотним ресурсім України

• збір за спеціальне використання води;

• збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

- плата завикористання ресурсів тваринного світу (Закон України «Про тваринний світ») .

Кошти від екологічних зборів (за винятком тих, що справляються за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк) зараховуються до державного і місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України

І. Плата (збори) за землю.

Установлюються п’ять видів плати:

1. за використання земель сільськогосподарського призна­чення;

2. плата за використання земель населених пунктів;

3. Плата за використання земель розташованих за межами населених пунктів

4. Плата (збори) завилучення угідь під непрофільне викори­стання

5. Ставка податку за земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення та водного фонду і лісогосподарського призначення, розташовані за межами населених пунктів.

1. Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження)

Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:

- для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

- для багаторічних насаджень - 0,03.

При цьому даються такі визначення використаних термінів:

земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками;

ставка податку - законодавче визначений річний розмір плати за одиницю площі оподаткованої земельної ділянки;

грошова оцінка - капіталізований рентний дохід із земель­ної ділянки; розраховується індивідуально за видами земель залежно від їхньої якості, природних умов і розташування діля­нок.

2. Плата за використання земель населених пунктів

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у таких розмірах:

Таблиця 10.1 - Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено

------------------------------------------------------------------

|Групи населених пунктів |Ставки податку,| Коефіцієнт, що |

|з чисельністю населення,| гривень за |застосовується у містах|

| тис. осіб | 1 кв. метр | Києві, Сімферополі, |

| | | Севастополі та містах |

| | | обласного значення |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|до 3 | 0,24 | |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|від 3 до 10 | 0,48 | |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|від 10 до 20 | 0,77 | |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|від 20 до 50 | 1,2 | 1,2 |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|від 50 до 100 | 1,44 | 1,4 |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|від 100 до 250 | 1,68 | 1,6 |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|від 250 до 500 | 1,92 | 2,0 |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|від 500 до 1000 | 2,4 | 2,5 |

|------------------------+---------------+-----------------------|

|від 1000 і більше | 3,36 | 3,0 |

----------------------------------------------------------------

У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок податку, зазначених у пункті, застосовуються такі коефіцієнти:

- на південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3;

- на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;

- на західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;

- на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2;

- у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських;

- на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у розмірі, обчисленому відповідно до визначеного вище із застосуванням таких коефіцієнтів:

- міжнародного значення - 7,5;

- загальнодержавного значення - 3,75;

- місцевого значення - 1,5.

Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), надані для залізниць в межах смуг відведення, для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків податку.