- •Тема 1 економіка природокористування як наука та сучасні масштаби впливу людини на навколишнє середовищє
- •Сутність, предмет і метод економіки природокористування
- •1.2. Навколишнє середовищє як об’єкт пізнання
- •1.3. Масштаби впливу людини на навколишнє середовище та актуальність охорони природи і раціонального використання природних ресурсів
- •1.4. Теорія зовнішніх ефектів. Моделі глобального розвитку
- •Тема 2 природні фактори та соціально – економічна оцінка стану навколишнього середовища
- •Класифікація природних факторів
- •2.2. Основні підходи до економічної оцінки природних ресурсів
- •2.3. Основні складові національної стратегії переходу до збалансованого розвитку. Стан навколишнього природного середовища в Україні
- •Тема 3 основні напрямки екологізації економічного розвитку і переходу до збалансованого розвитку
- •3.1 Альтернативні методи рішення екологічних проблем
- •3.2. Розвиток маловідходних і ресурсозберігаючих технологій, технологічні зміни
- •3.3. Реальні природоохоронні заходи
- •3.4. Інвестиційні чиннки екологізації економіки
- •Тема 4 основні фонди промисловості в системі екологізації підприємства
- •4.1. Економічна сутність основних фондів та значення підвищення ефективності їхнього використання
- •4.2. Оцінка, структура і класифікація основних фондів
- •4.3. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів
- •4.4. Ефективність відтворення та використання основних фондів
- •Тема 5 техніко – технологічна біза виробництва та інше ресурсне забезпечення діяльності підприємств
- •5.1. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва
- •5.2. Методичні принципи розрахунку виробничоїпотужності
- •5.3. Поняття, класифікація і структура персоналу
- •5.4. Визначення чисельності окремих категорій працівників
- •5.5. Форми і системи заробітної плати
- •Тема 6 відтворення, ресурсозбереження й ефективність використання вториних ресурсів
- •6.1. Поняття, класифікація і значення відходів у ресурсозбереженні
- •6.2. Еколого-економічні пріоритети в рішенні проблеми відходів
- •6.3. Поводження з відходами та використання їх, як вторинної сировини
- •6.4. Проблеми накопичення небезпечних відходів на території підприємств
- •Тема 7 економічна ефективність природоохоронних заходів
- •7.1. Види природоохоронних заходів і їхня роль у суспільному виробництві
- •7.2. Ефективність природоохоронних заходів. Обґрунтування нормативного коефіцієнта екологічної ефективності капітальних вкладень
- •7.3. Сутність еколого – економічного збитку
- •7.4. Фактори формування збитку
- •7.5. Методи визначення економічних збитків
- •Тема 8 витрати виробництва та собівартість промислової продукції
- •8.1. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції (надання послуг)
- •8.2. Сукупні витрати і собівартість продукції (послуг)
- •8.3. Методика обчислення основних статей калькуляції
- •Тема 9 економічні проблеми збереження біорізномаіття
- •9.1. Економічні проблеми збереження біорізномаіття. Роль екологічного оподаткування у вирішенні проблем довкілля
- •9.2. Види особливо охоронюваних природних територій
- •Тема 10
- •10.1. Передумови та розвиток платного природокористування в Україні
- •10.2. Податкові збори та плата за спеціальне використання природних ресурсів
- •1. Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження)
- •2. Плата за використання земель населених пунктів
- •3. Плата за використання земель розташованих за межами населених пунктів
- •4. Плата (збори) завилучення угідь під непрофільне використання
- •Vі. Платежі за використання радіочастотного ресурсу України.
- •Vііі. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні
- •10.3. Функції екологічних податків та механізм їх стягнення
- •1. Забруднення атмосфери, в тому числі стаціонарними і пересувними джерелами забруднення (викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення).
- •2. Забруднення водних об'єктів (скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти).
- •3. Розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.
- •4. Утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені).
- •5. Тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
- •Тема 11 принципи екологiчного законодавства украiни та види відповідальності за порушення довкілля
- •11.1. Структура екологічного законодавства України
- •11.2. Види відповідальності за порушення природоохоронного законодавства
- •11.3. Система екологічного управління
- •Список літератури
Тема 6 відтворення, ресурсозбереження й ефективність використання вториних ресурсів
6.1. Поняття, класифікація і значення відходів у ресурсозбереженні
Вiдходи - будь-якi речовини, матерiали i предмети, що утворюються у процесi людської дiяльностi i не мають подальшого використання за мiсцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намiр або повинен позбутися шляхом утилiзацiї чи видалення.
Небезпечнi вiдходи - вiдходи, фiзичнi, хiмiчнi чи бiологiчнi характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини та якi потребують спецiальних методiв i засобiв поводження з ними.
Виробник вiдходiв - фiзична або юридична особа, дiяльнiсть якої призводить до утворення вiдходiв.
Основними принципами державної полiтики у сферi поводження з вiдходами є прiоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров'я людини вiд негативного впливу вiдходiв, забезпечення ощадливого використання матерiально-сировинних та енергетичних ресурсiв, науково обгрунтоване узгодження екологiчних, економiчних та соцiальних iнтересiв суспiльства щодо утворення та використання вiдходiв з метою забезпечення його сталого розвитку.
До основних напрямiв державної полiтики щодо реалiзацiї зазначених принципiв належить:
а) забезпечення повного збирання i своєчасного знешкодження та видалення вiдходiв, а також дотримання правил екологiчної безпеки при поводженнi з ними;
б) зведення до мiнiмуму утворення вiдходiв та зменшення їх небезпечностi;
в) забезпечення комплексного використання матерiально-сировинних ресурсiв;
г) сприяння максимально можливiй утилiзацiї вiдходiв шляхом прямого повторного чи альтернативного використання ресурсно-цiнних вiдходiв;
д) забезпечення безпечного видалення вiдходiв, що не пiдлягають утилiзацiї, шляхом розроблення вiдповiдних технологiй, екологiчно безпечних методiв та засобiв поводження з вiдходами;
е) органiзацiя контролю за мiсцями чи об'єктами розмiщення вiдходiв для запобiгання шкiдливому впливу їх на навколишнє природне середовище та здоров'я людини;
є) здiйснення комплексу науково-технiчних та маркетингових дослiджень для виявлення i визначення ресурсної цiнностi вiдходiв з метою їх ефективного використання;
ж) сприяння створенню об'єктiв поводження з вiдходами;
з) забезпечення соцiального захисту працiвникiв, зайнятих у сферi поводження з вiдходами;
и) обов'язковий облiк вiдходiв на основi їх класифiкацiї та паспортизацiї.
Відсутність форм первинного обліку, невизначеність номенклатури призводять до низької достовірності даних за державною статистичною звітністю, передусім за формою № 1- токсичні відходи. Цей висновок належить державній екологічній інспекції за результатами масової перевірки у 2002 році. Найбільш незадовільним є саме стан первинного обліку - фіксується відсутність відповідної документації, недоврахування обсягів утворення, перекручення даних, відсутність обліку взагалі. Наслідком є суттєві розбіжності між даними державної статистичної звітності та фактичними даними, встановленими під час перевірки.
В Україні взагалі обсяги утворення відходів оцінюються лише на підставі даних окремих підприємств і їх сумування по території. На відміну від зарубіжної практики для оцінки обсягів утворення відходів (викидів) не використовуються показники споживання сировини чи паливних ресурсів та показники питомого утворення відходів чи викидів (чи усереднених питомих викидів), що дозволяють розрахунковим методом оцінювати утворення відходів на основі технологічних характеристик тих чи інших процесів. Ліміти, що декларуються підприємствами, перевірити важко. Вони часто завищуються і таким чином занижується обсяг платежів за понадлімітний обсяг, втрачається дієвий контроль з метою впорядкування обліку, а також за здійсненням платежів за розміщення.
На цьому фоні довготривала затримка із затвердженнямколишнім Мінекоресурсів "Типових методичних положень щодо визначення нормативі утворення відходів" відіграє дуже негативну роль.
Вихідним етапом на шляху реформування статзвітності має стати удосконалення чи розроблення другої редакції Класифікатора відходів ДК 005-96.
Державний класифiкатор вiдходiв - систематизований перелiк кодiв та назв вiдходiв, призначений для використання в державнiй статистицi з метою надання рiзнобiчної та обгрунтованої iнформацiї про утворення, накопичення, оброблення (перероблення), знешкодження та видалення вiдходiв.
В цьому відношенні закономірним є звернення до європейського досвіду, передусім до останньої (2000 рік) редакції Європейського переліку відходів (List of wastes) і сформованого на його основі переліку небезпечних відходів. Зараз нова редакція ДК 005-96, що гармонізована з Європейським переліком відходів, проходить узгодження і експертизу.
На цей час (2007 – 2009 рр.) в Дніпропетровській області накопичено близько 9 млрд. т промислових відходів.
Відходи видобування та збагачення залізних руд
За обсягами утворення та розміщення відходів, найбільший вплив на довкілля складають гірничо-видобувні підприємства області, зокрема, гірничо-збагачувальні комбінати Кривбасу. Протягом 2009 року утворення відходів видобування та збагачення залізних руд склало понад 205 млн. т. На гірничо-збагачувальних комбінатах Кривбасу діють 8 хвостосховищ та 12 відвалів пустих порід.
Відходи металургійного виробництва
Процес виплавки чавуну і сталі супроводжується утворенням відходів у вигляді скрапу, шламу, шлаку, залишків вогнетривкої цегли, сміття, пилу. Основну частину твердих відходів складають шлаки, які представлені силікатними розплавами. Річне утворення 3,8 млн. т доменних шлаків, 1,98 млн. т сталеливарних. Рівень використання доменного шлаку складає 66%. У відвалах знаходиться понад 37 млн. т доменних шлаків, вони займають 231 га землі.
Шлаки і шлами феросплавного виробництва
Щорічне утворення феросплавних шлаків складає 0,654 млн. т. Шлаки використовуються як марганецьвмісна сировина. Накопичено у відвалах майже 7,5 млн. т. Площа, зайнята пiд сховища, складає 9,37 га. Шлами феросплавного виробництва вміщують до 25% марганцю, річне утворення – 82,3 тис. т. На площі 21,1 га заскладовано 152 тис. т шламів.
Колошниковий пил
Колошниковий пил представляє собою уловлювані фільтрами продукти виносу із доменних і шахтних печей. За складом він містить усі компоненти шихти. Протягом року утворено 119,7 т цих відходів.
Окалина
Річне утворення окалини більше 186,5 тис. т. За складом окалина представлена майже чистими окислами заліза.
Залізовмісні шлами
Шлами газоочисток сталеплавильного виробництва характеризуються високим вмістом заліза (до 67%), застосовуються, як правило, в агломераційному виробництві. Щорічний обсяг утворення 349,8 тис. т.
Відпрацьовані формовочні суміші
Основними джерелами їх утворення є ливарні цехи металургійних і машинобудівних підприємств. Утворення горілої землі становить 78,5 тис. т на рік.
Відходи вугледобування та вуглезбагачення
Обсяг утворення відходів вуглевидобутку та вуглезбагачення становить 2,808 млн. т., 54,658 млн. т знаходяться у відвалах, займаючи площу 200,7 га земельних угідь.
Відходи коксохімічного виробництва
Основні відходи - кам'яновугільні фуси, кисла смолка сульфатного відділення, кисла смолка ректифікацій бензолу, лугові води обеззолення кубовихзалишків. Річне утворення відходів коксохімічного виробництва 27,171 тис. т.Основна їх частина продукту використовується як добавка до шихти, а також для отримання дорожнього дьогтю та дорожньої смоли.
Зола та золошлаки
Головними відходами спалення вугілля є золошлаки, утворення якихстановить майже 0,947 млн. т/рік. Джерелами утворення цих відходів є Криворізька та Придніпровська ТЕС. Обсяги накопичення відходів у відвалахперевищує 73 млн. т, а площа, яку вони займають, становить більше 847 га.
Побутові відходи
В області щорічно утворюється близько 4 млн. м3 твердих побутовихвідходів, які розміщуються на звалищах та полігонах області що спалюються на Дніпропетровському заводі з термічної переробки відходів. До реєстру місць видалення відходів внесені дані по 12 звалищам та полігонам, на які складенівідповідні паспорти. Проблема накопичення, переробки та захоронення твердихпобутових відходів в області стоїть дуже гостро. Діючі звалища у переважнійбільшості не відповідають санітарним і природоохоронним нормам: вонипереповнені, більша їх частина потребує закриття. Утворення нових або реконструкція діючих звалищ потребує значних капітальних витрат, збільшення парку машин і механізмів, чисельності обслуговуючого персоналу. Єдиним напрямком вирішення проблеми побутових відходів є проектування і побудова сміттєпереробних заводів і полігонів щодо захоронення не утилізованих відходів.