Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
економика_диплом.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
23.08.2019
Размер:
250.88 Кб
Скачать

5 Організаційно-економічна частина

5.1 Організація дослідження

Метою розрахунків є встановлення економічної доцільності, ефективності та обґрунтування дослідів в лабораторії.

Особлива увага при виконання організаційно-економічних розрахунків повинна бути приділена розробці заходів, що сприяють досягненню намічених темпів росту продуктивності праці за рахунок інтенсифікації лабораторії, тобто більш досконалої техніки та технології.

Отримання пігментів, як хімічних сполук певного складу в більшості випадків не виявляє ускладнень. Проте слід мати на увазі, що технічні властивості пігменту (відтінок, уривистість, світлостійкість, інтенсивність, колір та ін.) залежать не тільки від хімічного складу пігменту, але у великій мірі від розмірів і форми його частинок, які в свою чергу, залежать від умов отримання пігменті: температури і концентрації початкових розчинів,інтенсивності їх перемішування, температури і тривалості прожарювання і т.п. Тому для отримання пігменту з певними технічними властивостями необхідно чітко дотримуватися заданих параметрів виробництва. Навіть при незначному відступі від заданих умов може утворитися пігмент хоч і потрібного складу, але з незадовільними пігментними властивостями.

Ефективність науково-дослідницької роботи визначається правильно вибраним напрямком проведених робіт і економними витратами матеріальних ресурсів. Для правильної організації дослідження та розрахунку величин, необхідних для подальших розрахунків витрат на дослідження, був складений план дослідження з зазначенням типу роботи, її тривалості та кількості праці, вкладеної в роботу [36]. Перелік робіт, які виконувалися під час досліджень, викладений у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 – План проведення дослідження (перелік робіт)

Шифр роботи

Найменування роботи

Виконавець

Тривалість роботи, ti,j днів

1

2

3

4

5

1

0-1

Огляд існуючих методів фазоутворення при синтезі складних пігментів

дослідник

15

2

0-2

Підготовка обладнання та реактивів

лаборант

3

3

1-2

Складання плану проведення дослідження

дослідник

2

4

1-3

Огляд довідникової літератури

дослідник

4

5

2-3

Опрацювання методик дослідження

Дослідник,

керівник

5

6

3-4

Підготовка розчинів необхідної концентрації, які будуть використані в експерименті

дослідник

2

7

4-5

Проведення синтезу пігментів дією на розчини сульфатів заліза (ІІ) та цинку гідроксидом натрію

дослідник

6

8

4-6

Дослідження основних кінетичних параметрів даної системи

дослідник

5

9

5-6

Проведення синтезу пігментів дією на розчини сульфатів заліза (ІІ) та цинку ультразвуком

дослідник

10

10

6-7

Дослідження фазоутворення при високотемпературному синтезі пігментів

дослідник

9

11

7-8

Отримання основних кінетичних параметрів отриманих систем

дослідник

2

12

8-9

Огляд патентної літератури та пошук інформації в Інтернеті

дослідник

5

13

9-10

Визначення залежності параметрів отриманих систем від методу фазоутворення

дослідник

2

14

10-11

Обробка експериментальних даних

дослідник

1

15

11-12

Оформлення звіту

дослідник

4

16

12-13

Оформлення організаційно-економічної частини

дослідник

3

17

13-14

Перевірка написання роботи

керівник

3

Всього:17

Дзаг.=81

Усього(сумарна тривалість всіх робіт і очікувань), %

100

Довжина критичного шляху, днів (у %)

69

На рисунку 5.1 представлений сітьовий графік, побудований у відповідності з планом проведення досліджень.

Сітьовий графік - це динамічна модель процесу, що відображає технологічну залежність і послідовність виконання комплексу робіт, погоджує їх звершення в часі з урахуванням витрат ресурсів і вартості робіт з виділенням при цьому вузьких (критичних) місць. Основні елементи мережевого графіка - робота і подія.

Подія – це момент часу, коли закінчуються одні роботи і починаються інші. Подія являється результатом проведених робіт і навідміну від робіт не має тривалості в часі. Взаємозв’язок робіт і подій необхідні для досягнення кінцевої цілі проекту, зображається за допомогою сіткового графіка. Роботи зображуються стрілками, які з’єднують вершини якими позначають події. Початок і кінець будь-якої роботи описується парою подій, які називаються початковими і кінцевими подіями. Тому для позначення конкретної роботи використовують код роботи (i,j), який складається з номерів початкової (і-ої) і кінцевої (j-ої) події.

Робота – це деякий процес, що приводить до досягнення певного результату, потребує затрати яких-небудь ресурсів і що мають протяжність в часі.

До основних параметрів сітьового графіку відноситься критичний шанс, резерви часу подій та резерви часу подій. Під час розрахунку параметрів сітьового графіку спочатку визначаєтся величина критичний шлях. Критичний шлях – це шлях від початкової до кінцевої події, який являється максимальним.

З сітьового графіку (5.1) вибираємо найдовший який буде критичний

Lкр (0-1, 1-2, 2-3, 3-4, 4-5, 5-6, 6-7, 7-8, 8-9, 9-10, 10-11, 11-12, 12-13, 13-14)=69 днів.

Робота повинна бути виконана не пізніше ніж через 69 днів.

Ранній термін наставання події – це мінімальний термін, який необхідний для виконання всіх робіт перед даною подією.

Ранній термін наставання події визначається як максимальна величина тривалості шляху від початкової події до даної.

Пізній термін наставання події - це мінімальний з припустимих моментів наставання даної події, при якому можливим є дотримання розрахункового терміну наставання заключної події.

Пізній термін наставання події визначається як різниця між величиною критичного часу і максимальним шляхом від кінцевої події до даної.

Резерв часу події – це такий проміжок часу, на який може бути відстрочений наступ цієї події без порушення строків завершення розробки в цілому. Резерви часу подій існують в усіх мережевих графіках і усіх випадках, коли є більше одного шляху різної тривалості.

Резерв часу події визначається як різниця між пізнім та раннім строком наступу події :

(5.1)

Слід врахувати, що пізній та ранній строки наступу події визначаються за максимальним із шляхів, який проходить через цю подію, причому дорівнює тривалості максимального з попередніх даній події шляхів, а є різницею між тривалістю критичного шляху (шлях, який з’єднує події з нульовим резервом часу) та максимального по тривалості із наступного за даною подією шляхів.

Знаючи ранні та пізні строки наступу подій для будь-якої роботи i, j, визначають ранні та пізні строки початку та закінчення робот.

Ранній термін початку роботи i, j, що розраховується :

(5.2)

Пізній термін роботи розраховується, i, j за формулою:

= - , (5.3)

де –тривалість роботи.

Ранній термін закінчення роботи, i, j, розраховується за формулою:

= + , (5.4)

Пізній термін закінчення роботи, i, j, розраховується за формулою:

= . (5.5)

Повний резерв часу роботи – максимальна кількість часу, на яку можна збільшити тривалість даної роботи, не змінюючи при цьому тривалості критичного шляху.

Повний резерв часу роботи визначається як різниця між пізнім терміном наставання кінцевої події (j) та раннім терміном наставання початкової події (i) з вирахуванням тривалості роботи ( ) , що розраховується за формулою:

= - - . (5.6)

Вільний резерв часу роботи ( )– максимальна кількість часу, на який можна збільшити тривалість роботи або відстрочити ії початок, не змінюючи при цьому ранніх строків початку наступних робіт при умові, що початкова подія цієї роботи настала у свій ранній термін.

Вільний резерв часу визначається як різниця між ранніми термінами наставання початкової та кінцевої подій з вирахуванням тривалості роботи , що розраховується за формулою :

= - - . (5.7)

Данні розрахунків занесені до табл. 5.2.

Таблиця 5.2 – Термін раннього і пізнього початку, і закінчення роботи, повного і вільного резервів часу.

Шифр роботи

Трива-лість роботи

Ранній почaток роботи

Раннє закінч. роботи

Пізній початок роботи

Пізнє закінч. роботи

Повн. резерв часу

1

2

3

4

5

6

7

8

1

0-1

15

0

15

0

15

0

2

0-2

3

0

3

14

17

14

3

1-2

2

15

17

15

17

0

4

1-3

4

15

19

18

22

3

5

2-3

5

17

22

17

22

0

6

3-4

2

22

24

22

24

0

Продовження таблиці 5.2

1

2

3

4

5

6

7

8

7

4-5

6

24

30

24

30

0

8

4-6

5

24

29

35

40

11

9

5-6

10

30

40

30

40

0

10

6-7

9

40

49

40

49

0

11

7-8

2

49

51

49

51

0

12

8-9

5

51

56

51

56

0

13

9-10

2

56

58

56

58

0

14

10-11

1

58

59

58

59

0

15

11-12

4

59

63

59

63

0

16

12-13

3

63

66

63

66

0

17

13-14

3

66

69

66

69

0