Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКОНОМИКА ПРЫРОДОИСПОЛЬЗ.КОНСПЕКТ.doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
1.84 Mб
Скачать

3.4. Інвестиційні чиннки екологізації економіки

Обмеженість в економіці ресурсів, інвестицій робить необхідним вибір тих чи інших пріоритетів в еколого-економічній політиці. Найбільш розповсюдженим зараз є вимога різкого збільшення витрат на охорону природи. Треба робити інвестиції там, де вони дадуть максимальний еколого-економічний ефект, будуть найбільш ефективні. Тоді, що в цьому випадку вважати витратами в охорону природи? У природоємкій перехідній економіці України насамперед варто використовувати капітальні вкладення в структурну перебудову, розвиток маловідходних технологій. Це дозволить вивести з активного обороту величезну кількість неефективно використовуваних природних ресурсів, знизити навантаження на навколишнє середовище. Перебільшуючи, сучасні інвестиції треба поділяти так, щоб не вмерти сьогодні (то прямі природоохоронні заходи) і вижити завтра (головним чином, це структурна перебудова).

Зараз складно доводити необхідність збільшення власне природоохоронних витрат — гроші в перехідній економіці завжди в дефіциті. Потрібно показувати високу економічну ефективність екологоориєнтованих (може, і в неявному виді) заходів, що цілком можливо при обліку реальної економічної цінності природи. У перехідній економіці — на відміну від економіки розвитих країн — можна «зняти» величезна кількість «екологічних вершків» чисто економічними структурними проектами і програмами. Зараз головними повинні бути економічні політики «подвійного виграшу», що дають поряд з економічним великий екологічний ефект (енергозбереження, розвиток високотехнологічніх, інфраструктурних і обробних галузей, технологічні зміни в чорній металургії і т.д.).

Тема 4 основні фонди промисловості в системі екологізації підприємства

4.1. Економічна сутність основних фондів та значення підвищення ефективності їхнього використання

Виготовлення продукції (виконання роботи, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, усю сукупність яких поділяють на основні та оборотні (рис. 4.1).

Рис. 4.1 - Склад і взаємозв’язок засобів виробництва та виробничих фондів.

Проте засоби виробництва як сукупність засобів і предметів праці не можна ототожнювати з виробничими фондами, що зумовлено двома обставинами. По-перше, елементи засобів виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їхнього безпосереднього використання у виробничому процесі. По-друге, виробничі фонди на відміну від засобів виробництва є виключно вартісною економічною категорією. Це означає, що до виробничих фондів відносять не всі елементи засобів виробництва взагалі, а ті з них, які мають вартість.

Складовим частинам виробничих фондів властиві певні характерні ознаки, за якими можна розрізняти основні та оборотні фонди й обгрунтовано тлумачити сутність та значення цих економічних категорій для відтворювальних процесів.

Основні фонди — це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання.

Оборотні фонди — частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється (на вартість платних послуг).

Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних та оборотних фондів служать визначальними характеристиками щодо окреслення їхнього значення у здійсненні відтворювальних процесів, функціонуванні та розвитку будь-якого виробництва. Уся сукупність наявних виробничих фондів становить найбільшу за питомою вагою частину (близько 60 відсотків) національного багатства країни. Основні фонди визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Зростання й удосконалення засобів праці забезпечують безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу. Знаряддя праці, які є найбільш активною частиною основних фондів, становлять матеріальну основу виробничої потужності підприємства. Елементи оборотних фондів формують речовинну субстанцію продукції, що виготовляється (сировина, конструкційні матеріали), створюють матеріальні умови для здійснення технологічних процесів і роботи виробничого устаткування (паливо, енергія), збереження і транспортування сировини та готових виробів (різні допоміжні матеріали — мастила, фарби тощо; тара).

Термін "невиробничі основні фонди" означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності підприємства.