- •Кафедра практичної психології
- •Лекція 1. Історія розвитку психології як науки.
- •Лекція 2. Структура сучасної психологічної науки і практики.
- •Лекція 3. Предмет та науково-дослідні методи загальної психології.
- •Лекція 4. Психічна реальність. Система психічних явищ. Психіка як відображення світу.
- •1. Психічна реальність. Система психічних явищ.
- •2. Класифікація психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні якості особистості.
- •3. Психіка як відображення світу. Основні функції психіки.
- •4. Порівняння психіки людини і тварин
- •Лекція 5. Розвиток психіки в філогенезі.
- •Становлення нижчих форм поведінки і психіки
- •Лекція 6.
- •Суть свідомості, по к.К.Платонову
- •Атрибути свідомості, по к.К.Платонову
- •4. Форми свідомості, по к.К.Платонову
- •Лекція 7. Поведінка
- •2. Основні поняття – поведінка, вчинок, потреби
- •Лекція 8. Діяльність та її види.
- •2. Види і розвиток людської діяльності
- •Лекція 9. Спілкування.
- •1. Поняття і види спілкування
- •2. Роль спілкування в психічному розвитку людини
- •3. Техніка і прийоми спілкування
- •4 . Розвиток спілкування
- •Лекція 10. Особистість, індивід, індивідуальність.
- •Лекція 11. Основні теорії особистості в сучасної психології.
- •1. Історія досліджень особистості
- •2. Сучасні теорії особистості
- •Стадії розвитку особистості по е.Еріксону
- •Лекція 12. Психологічна структура особистості.
- •1. Суть поняття особистість.
- •2. Структура особистості
- •4. Загальні якості особистості по к.К.Платонову
- •Лекція 13. Потреби та мотиви особистості.
- •1. Поняття потреб. Основні види потреб.
- •2. Поняття мотиву.
- •3. Ієрархія мотивів.
- •4. Мотив і мотивація
- •Лекція 14. Темперамент. Характер. Здібності.
- •1. Поняття про темперамент
- •2. Поняття про характер
- •3. Поняття про здібності
- •Лекція 15. Спеціфіка пізнавальної активності та структура пізнавальної сфері людини.
- •1 . Підходи до визначення поняття активності особистості
- •2. Активність і діяльність, співвідношення понять
- •3. Структура пізнавальної сфери людини
- •Лекція 16. Історія дослідження пізнавальної активності людини.
- •Лекція 17. Сучасні психологічні концепції про пізнання та пізнавальної сфери людини.
- •1 . Концепція Дж. Брунера
- •2. Концепція ж. Піаже
- •3. Концепція розвитку а. Валлона
- •4. Теорії розвитку пізнавальних здібностей л.С. Виготського
- •Лекція 18. Відчуття
- •Лекція 19. Сприйняття
- •1. Поняття про сприйняття
- •Лекція 20. Увага
- •1. Поняття про увагу
- •Лекція 21.
- •1. Поняття про пам'ять
- •Лекція 22. Уява
- •Фізіологічне підґрунтя уяви. Уява й органічні процеси.
- •Лекція 23. Мислення
- •1. Поняття про мислення. Соціальна природа мислення.
- •Лекція 24. Мовлення
- •Види і форми мови.
- •2. Види і форми мови.
- •3. Мовлення.
- •4. Мова та її функції
- •Функції емоцій. Структура емоційної сфери людини.
- •3. Структура емоційної сфери людини. Вищі почуття.
- •Лекція 26. Основні теорії емоцій.
- •2. Фізіологічні механізми емоційних реакцій.
- •Лекція 27. Емоційні стани особистості та види емоційних реакцій.
- •1. Поняття стану людини
- •2. Вираження емоцій і почуттів
- •3. Форми переживання емоцій і почуттів
- •Лекція 28.
- •Лекція 29. Воля як процес.
- •1. Поняття про волю
- •2. Аналіз складної вольової дії
- •Лекція 30. Теорії волі.
- •1. Погляди на теорію волі відчізнянних психологів.
- •2. Теорії волі
- •Лекція 31. Вольові якості особистості
Лекція 5. Розвиток психіки в філогенезі.
(4 год.)
Основні питання:
Психіка як властивість живої матерії. Етапі розвитку психіки у філогенезі за теорією О.М.Леонтьєва та К.Е.Фабрі.
Розвіток психіки людини.
1. Згідно матеріалістичному розумінню психічні явища виникли в результаті тривалої біологічної еволюції живої матерії і в свідомості, психіці людини є вищим підсумком розвитку, досягнутим нею. Є дані, що свідчать про те, що вже простим живим істотам, — одноклітинним — властиві близькі до психіки явища, а саме: здібність до реагування на зміни внутрішніх станів і зовнішню активність на біологічно значущі подразники, а також пам'ять і здібність до елементарного навчання через пластичні, пристосовні зміни поведінки.
У представленнях матеріалістів психічні явища виникли набагато пізніше за те, як на Землі з'явилося життя. Спочатку жива речовина володіла лише біологічними властивостями тієї, що дратує і самозбереження, що виявляються через механізми обміну речовин з навколишнім середовищем, власного зростання і розмноження. Пізніше, вже на рівні більш за складно організованих живих істот, до них додалися чутливість і готовність до навчання.
Перші ознаки життя на Землі з'явилися 2—3 мільярди років назад, спочатку у вигляді поступових хімічних, органічних сполук, що ускладнюються, а потім і простих живих клітин. Вони поклали початок біологічної еволюції, пов'язаної з властивою живому здібністю до розвитку, розмноження, відтворення і передачі придбаних, генетично закріплених властивостей по спадку.
Пізніше в процесі еволюційного самоудосконалення живих істот в їх організмах виділився спеціальною орган, що узяв на себе функцію управління розвитком, поведінкою і відтворенням. Це — нервова система. У міру її ускладнення і вдосконалення (відособлення від інших тканин і органів, виділення і диференціація гангліозних структур, оформлення головного і спинного мозку, поява і розвиток кори головного мозку, спочатку стародавньої, потім старою і новою, ускладнення зв'язків між ц.н.с. і іншими органами тіла) йшов розвиток форм поведінки (діяльності) і нашарування (іерархизація) рівнів психічної регуляції життєдіяльності: відчуття, сприйняття, пам'ять, уявлення, мислення, свідомість, рефлексія.
Поліпшення структури і функцій нервової системи послужило основним джерелом розвитку психіки. Механізм даного процесу, мабуть, той же самий, за допомогою якого описується і представляється еволюція живих істот: придбання організмом нових властивостей і органів в результаті змін, що відбуваються в генотипі; пристосування до середовища і виживання тих істот, чиї властивості і органи (старі і знов придбані в результаті мутацій) виявилися найбільш корисними з погляду життєзабезпечення, виживання і адаптації.
Важливим стимулом до розвитку з'явилося ускладнення самих по собі умов життя, яке вимагало зміни будови організму, появи здатності відображати мир, краще орієнтуватися в нім. Можна сказати, що першопричиною вдосконалення психіки з'явилася сама дійсність: вона зажадала, щоб у живих істот з'явилися складна нервова система і вищі рівні психічного віддзеркалення. Така загальна точка зору на походження і розвиток психіки, що розділяється матеріалістами.