МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ
Кафедра практичної психології
Е.М. ЄГОРОВА, Ю.О. БІЛОЦЕРКІВСЬКА
ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ
Конспект лекцій
для студентів денної та заочної форм навчання
спец. 6.030103 Практична психологія
Харків
2013р
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ
Е.М. ЄГОРОВА, Ю.О. БІЛОЦЕРКІВСЬКА
ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ
Конспект лекцій
для студентів денної та заочної форм навчання
спец. 6.030103 Практична психологія
Рекомендовано Науково-методичною Радою
Української інженерно -
педагогічної академії
Протокол № ____
від_______ 2013р.
Харків
2013р
УДК 159.6
Загальна психологія: конспект лекцій для студ. денної та заоч. форм навч. спец. 6.030103 Практична психологія / Е.М.Єгорова, Ю.О. Білоцерківська ; Укр. інж.-пед. акад.- Х.:[Б.в.], 2013.- с.
Даний навчальний матеріал рекомендується для використання при підготовці студентів 1 курсу спеціальності 6.030103 «Практична психологія» з дисципліни “ Загальна психологія ”.
Рецензент: к.психол.н., доцент Сапельнікова Т.С.
Відповідальний за випуск: к. псих. н., доцент О.П. Нікітіна
Затверджено кафедрою практичної психології Протокол № __ від __.__.2013р.
|
|
© Єгорова Е.М., 2013 |
|
|
© Білоцерківська Ю.О, 2013 |
|
|
© УІПА |
Лекція 1. Історія розвитку психології як науки.
(4 год.)
Основні питанняї:
Описово-теоретичний етап.
Емпірично-пояснювальний етап.
Рефлексивно-методологічний етап.
Продуктивно-промисловий етап.
Для розуміння структури та проблем сучасної психологічної науки та практики необхідно розглянути її розвиток у часі. Розвиток психології як і будь-якої науки проходить кілька етапів, кожний з яких вирішує ті або інші задачі наукового пізнання дійсності:
1 етап – описово-теоретичний.. Суть даного етапу наукового пізнання пов'язана з виділенням об'єкта і предмета вивчення, систематизацією й описом фактів, у яких відображені досліджувані явища. Саме на цьому етапі формується первинний категоріальний апарат науки – тобто та система понять, що описують досліджувані явища, фіксуючи їхні істотні ознаки. На даному етапі важливою проблемою є вибір методів вивчення (вичленовування) фактів досліджуваної реальності. Ці методи повинні подавати неспотворену інформацію, знання про об'єкт науки. Для психології даний етап починається з праць древніх філософів, у яких уперше починають описуватися психічні явища – пам'ять, думка (ідея), емоції, темперамент і ін.
2 етап – емпірично-пояснювальний. Суть даного етапу в прагненні розкрити істотні взаємозв'язки між фактами, що описують досліджуване явище, розкрити закони і закономірності, по яких дане явище розвивається і функціонує. На цьому етапі створюються різні теорії науки. Тут істотним моментом є перевірка теорій на логічну несуперечність як ознака її істинності. Для психології даний етап починається з формування асоціативної психології в 17 ст., у рамках якої виникають перші спроби філософів створити теорії, що пояснюють процес походження і формування людської свідомості як сукупності знань, його життєвого досвіду.
3 етап – рефлексивний-методологічний. Даний етап у філософії починається в 19 ст., коли предметом вивчення стає сам процес наукового пізнання. У працях французького філософа, засновника позитивізму О.Канта підкреслюється необхідність чіткого усвідомлення особливостей наукового знання і процесу його одержання, виділення критеріїв його істинності. Саме О.Кант формулює основні вимоги в системі знань, що претендує на статус науки. Він виділяє 4 основних ознаки науки:
Перша ознака науки характеризує об'єкт її досліджень. Об'єктом науки може бути тільки реально існуюче явище. На цій підставі О.Кант відмовляв у статусі науці теософії й іншим «наукам» про Бога, тому що не доведене його реальне існування. На цій підставі в сучасному суспільстві відмовлено в статусі науки «парапсихології», що протягом уже більш двох сторіч прагне довести існування парапсихологічних явищ (телепатії, телекінезу і проч.).
Друга ознака науки - наявність власного предмета досліджень. Наука повинна мати власний предмет дослідження, не досліджуваний ніякою іншою наукою. Предмет науки - це одна зі сторін досліджуваного системою наук об'єкта. Дана ознака необхідна в зв'язку з розвитком наукового знання і його постійною диференціацією, т.е появою нових напрямків у науці. Тому необхідно, щоб виниклий напрямок чітко виділило свій власний предмет наукового вивчення, щоб не виникало наук, що мають одну назву, але вивчаючі різний предмети, і не виникало наук з різною назвою, але вивчаючих той самий предмет. Дана вимога, таким чином, зв'язано з необхідністю чіткої побудови усього «будинку наук».
Третьою ознакою науки, по О.Канту, є наявність об'єктивних методів дослідження, тобто наявність способів одержання об'єктивних знань, фактів про досліджуваних явищ. Саме необ'єктивність методу інтроспекції, використовуваного асоціативною психологією для вивчення свідомості поставило психології поза рамками наукового знання. Тільки з моменту використання психологією методою природознавства (спостереження й експерименту) для вивчення психіки і поводження вона одержує статус науки. Уперше для вивчення психічних явищ (часу реакції на пропоновані сенсорні стимули) метод експерименту був використаний у Лейпцігській лабораторії Вундта в 1879 р. Саме цей рік вважають в історії психології – роком народження наукової психології.
І, нарешті, четвертою ознакою науки є наявність системи понять, наукових категорій, у яких виражається, описується досліджуване явище, досліджувана реальність.
Даний етап характеризується створенням методологічних принципів організації самого процесу наукового пізнання і пошуком критеріїв істинності одержуваних знань.
4 етап – продуктивний. На даному етапі йде впровадження наукових знань у виробничу і соціальну практику суспільства. Для наукового пізнання таким етапом стає 20 сторіччя, що знаменується науково-технічною революцією, що використовує накопичені природничими науками (фізикою, хімією, біологією й ін.) знань у практику.
На думку більшості як закордонних, так і вітчизняних психологів, розвиток сучасної психології зв'язано з проблемою реалізації накопичених нею знань у практиці соціальних і виробничих відносин. Ця необхідність була усвідомлена ще на рубежі 19-20 сторіччя в момент формування академічної психології, орієнтованої на розкриття законів психіки за допомогою об'єктивного методу дослідження в лабораторних умовах. У 20-і роки з'являються перші спроби зв'язати психологічні вишукування з практичною діяльністю людини в роботах німецького психолога В.Штерна, засновника прикладної психології, німецького психолога Г.Мюнстерберга, засновника психотехніки, у роботах радянських психологів П.П.Блонского, Л.С.Виготського, Л.С.Рубинштейна, що розглядають навчання і виховання як спеціально організовану форму цілеспрямованого впливу соціуму на психічне (у першу чергу, інтелектуальне) розвиток дитини й ін..
Широко розповсюджене заяви про використання сучасної науки як одного з засобів розвитку виробництва і суспільства, має безпосереднє відношення і до сучасної психології, тому що саме людина є основною продуктивною силою суспільства. Знання закономірностей регулювання його активності стає важливою умовою подальшого розвитку суспільства в цілому.
Реалізація психологічних знань у практику сучасного суспільства, у життєдіяльність його членів зв'язана так само з тим, що сучасної людини усе більше цікавлять можливості власної психіки, її стресостійкість, розвиток інтелектуальних можливостей, формування навичок саморегуляції своєї активності і психічних станів для протистояння негативному впливові соціального середовища. У суспільстві це виражається, по-перше, у створенні і широкому поширенні всіляких шкіл так називаного духовного удосконалювання, що використовують різні західні і східні методи саморозвитку і саморегуляції. Використання даних методів дуже часто відбувається без обліку їхнього впливу на людину і його психіку з погляду досягнень сучасної психології і психотерапії. По-друге, це виявляється в широкому поширенні науково-популярної і меньшнауковій, якщо не сказати ненаукової, літератури, що дає обивателеві ради по подолання виникаючих у нього психологічних проблем. Тому особливо актуальним для сучасної психології стає її орієнтація вже не тільки і не стільки на дослідження психіки людини, його свідомості і поводження, що дозволяють описувати дані явища, скільки на роботу з ними. Це необхідно для вироблення науково обґрунтованих рекомендацій з рішення всіляких проблем, зв'язаних із психікою й активністю людини, а також його взаємодією із соціумом, що не відрізняється достатньої стабільність і приводить до підвищення стресогеності в житті людини. Цілком можливо, що орієнтація на дослідження цілеспрямованого впливу на психіку й активність людини дозволить психології вийти на інший рівень розвитку науки, допоможе перебороти сформовану в академічній науці тенденцію до ізоляціонізму в розгляді психічних явищ.
Перераховані чотири етапи розвитку наукового пізнання вказують на зсув акцентів у процесі розвитку науки, але аж ніяк не означає що поява наступного етапу знімає проблеми попереднього. Сучасна наука містить у собі всі чотири аспекти наукового пізнання – тобто вона продовжує накопичувати факти про досліджувані явища; будувати теорії, що пояснюють закономірності даних явищ; цілеспрямовано структурує процес наукового пізнання й орієнтується на упровадження своїх досягнень у практику.