2. Суб’єкти макроекономіки та їх взаємодія
1. Сектор домашніх господарств включає всі приватні господарства країни, діяльність яких спрямована на задоволення власних потреб. Домашнє господарство - економічна одиниця, що складається з однієї або більше осіб, яка володіє ресурсами, забезпечує ними економіку й використовує отримані за це доходи для купівлі товарів і послуг, які задовольняють матеріальні потреби його та членів родини. Домашні господарства здійснюють такі види економічної діяльності: 1) пропонують фактори виробництва; 2) споживають частину отриманого доходу; 3) заощаджують.
2. Підприємницький сектор – це сукупність усіх фірм, що зареєстровані та діють у межах країни (мета діяльності фірм - отримання прибутку). Підприємницький сектор здійснює такі види економічної діяльності: 1) пред’являє попит на фактори виробництва; 2) пропонує результати своєї діяльності; 3) інвестує.
3. Державний сектор – це всі державні підприємства, інститути та установи. Основне завдання держави полягає у створенні суспільних благ, які надходять споживачам на безоплатній основі (безпека, досягнення фундаментальної науки та вирішення загальнодержавних програм, послуги державної, соціальної та виробничої інфраструктур). Держава також формує правове середовище для діяльності економіки, здійснює перерозподіл доходів.
Основні види економічної діяльності державного сектору: збір податків; державні закупівлі товарів та послуг, інвестування державного сектору; визначення пропозиції грошей для всіх макроекономічних суб’єктів.
4. Сектор закордон включає всі економічні суб’єкти, які знаходяться за межами даної країни, а також іноземні державні інститути.
Суб’єкти макроекономіки беруть участь у кругообігу матеріальних і грошових засобів, які утворюють економічний організм.
Логічна модель макроекономіки
Ринкова економіка може бути тільки системою ринків. Із багатьох ринків Дж. М. Кейнс виділив чотири основних: 1) ринок благ (товарів та послуг); 2) ринок грошей; 3) ринок цінних паперів; 4) ринок праці.
Взаємодія між цими ринками забезпечує механізм руху макроекономіки та відображується в усіх макроекономічних моделях.
Логічна модель макроекономіки
Об’єднаємо
всі ці ринки в один макроринок та
доповнимо його
такими обов’язковими макроекономічними зв’язками:
1. Фірми та домашні господарства сплачують державі податки;
Держава здійснює трансфертні платежі домашнім господарствам (державні
виплати індивідам, які не обумовлюються їх безпосередньою участю в суспільному виробництві: допомога по безробіттю, пенсії, стипендії тощо) та дотації фірмам (урядові платежі, що надаються окремим підприємствам і домашнім господарствам).
3. Фірми частину отриманого прибутку перетворюють на інвестиції (майбутня пропозиція), а домашні господарства частину доходу - на заощадження (майбутній попит);
4. Держава частину бюджету використовує на фінансування неринкового сектору економіки (наука, освіта, охорона здоров’я, державний апарат, оборона тощо);
Держава перебуває в кредитних відносинах із закордоном.
ВИСНОВКИ
1. Макроекономіка – це галузь економічної науки, яка вивчає ефективність функціонування національної економіки як єдиного цілого з позиції сталого економічного зростання, повної зайнятості ресурсів, рівня інфляції та зовнішньої рівноваги.
2. Об’єктом макроекономіки є історично визначена економічна система (економічна система в цілому та її агреговані параметри). Економічна система - певним чином упорядковану систему відносин і зв’язків між виробниками та споживачами матеріальних благ та послуг. Предметом макроекономіки є ефективність функціонування механізмів економічної системи.
3. Суб’єктами макроекономіки є сектор домашніх господарств, підприємницький сектор, державний сектор та сектор закордон.
4. Макроекономіка виступає теоретичною основою економічної політики держави, що вимагає від студентів її творчого та наполегливого вивчення.