Про обличчя

1. Усі народи, що управляються законами і звичаями, користуються частиною своїм власним правом, частиною загальним правом усіх людей: отже, то право, що кожний народ самий для себе установив, їсти його власне право і називається правом цивільним... А те право, що між усіма людьми установив природний розум, застосовується і захищається однаково у всіх народів і називається правом загальнонародним... У такий спосіб і римський народ користується почасти своїм власним правом, почасти правом, загальним усім людям...

2. Цивільне право римського народу перебуває з законів, рішень плебеїв, постанов сенату, указів імператорів, едиктів тих сановників, що мають право видавати розпорядження, і з відповідей юристів ¹⁵.

7. Усе право, яким ми користуємося, відноситься або до облич, або до речей..., або до позовів...

8. Головний поділ у праві облич полягає в тому, що всі люди – або вільні або раби.

10. Далі, із вільних людей одні -свободнорожденные, інші вільновідпущені.

11. Свободнорожденные суть ті, що народилися вільними; вільновідпущені – це ті, що відпущені на волю з законного рабства.

48. Випливає інший розподіл у праві облич. Саме одні обличчя самовластны, інші підпорядковані чужому праву.

49. З підвладних, знову, одні знаходяться під владою батька, інші –под владою чоловіка, треті – у кабальній залежності від іншого.

50. Розглянемо спершу тих, що підпорядковані чужому праву, тому що якщо ми впізнаємо, що це за обличчя, то водночас зрозуміємо, які обличчя самовластны.

51. Спершу розберемо тих, що знаходяться під владою іншого.

52. Отже, під владою панів перебувають раби; ця влада над рабами є

інститут загальнонародного права; тому що у всіх народів ми можемо

помітити, що добродії мають над рабами право життя і смерті і що усі,

що купується рабом, купується пану.

55. Так само під нашою владою перебувають наші діти, породжені в законному шлюбі; право це є особливість (виняткове надбання)

римських громадян, тому що немає майже інших народів, що мали б над дітьми таку владу, яку ми маємо...

109. Під владою батька звичайно бувають і чоловіка і жінки, сімейної ж влади чоловіка підкоряються тільки жінки.

119. Манципация перебуває... у мнимої (уявлюваної) продажу. Ця форма придбання права власності властива теж римським громадянам і відбувається в такий спосіб. Запросивши не менше 5-ти повнолітніх римських громадян у якості свідків і поверх того ще одне обличчя того ж стана, що тримало б у руках мідні ваги і называющееся вагарем, покупець, ще тримаючи мідь, говорить так: «Стверджую, що цей раб по квиритскому праву належать мені і що він повинний вважатися купленим мною за цей метал і за допомогою цих мідних ваг». Потім він ударяє цим металом об ваги і передає його, як покупну суму тому, від кого набуває річ шляхом купівлі.

120. Цим способом манципируются раби й обличчя вільні а також тварини, що зараховуються до res mancipi, як напр.: бики, коня, мулы, осли; тим же самим способом звичайно манципируются земельні ділянки як сільські, так і міські...

121. Манципация поземельних ділянок відрізняється від манципации інших речей тільки тим, що раби і вільні, а дорівнюють тварини, що зараховуються до розряду res mancipi, можуть бути манципированы, тільки будучи в наявності, причому необхідно, щоб той, хто купує (покупець), стосувався власноручно того самого предмета, що йому передається; то й акт цей називається манципация, тому що річ береться рукою; нерухомі ж маєтки манципируются звичайно при їхній відсутності.

122. Мідь і ваги вживаються тому, що ніколи користувалися тільки мідними грошима, так що існували аси..., а не було в уживанні жодної золотої або срібної монети...

159. Применшення правоздатності є зміна колишнього стана: вона трапляється трьома способами, саме... буває або найбільша, або менша, що деякі називають среднею, або ж найменша.

160. Найбільша буває тоді, коли хто-небудь втрачає одночасно і цивільні права і свободу. Це трапляється, наприклад, із тими, що продають у чужу країну за те, що вони або не внесли свого майна в цензорські списки, або ухилилися від військової служби, так само і з тими, що, дозволивши продати себе на батьківщині в рабство, робляться на підставі сенатської постанови рабами тих, на шкоду яких вони мали намір діяти. Цьому ж виду позбавлення волі піддаються і свободнорожденные жінки, що... робляться рабинями тих панів, проти волі і заборони яких вони вступили в зносина з рабами.

161. Менша або середня зміна правоздатності буває тоді, коли втрачається право громадянства, а зберігається свобода. Це трапляється з тим, кого виганяють із меж батьківщини.

162. Найменше применшення правоздатності має місце тоді, коли зберігається і громадянство і свобода, але змінюється статус людини. Це трапляється з тими, що усиновляються, а також із тими жінками, що вступають у владу чоловіка за допомогою коэмции¹⁶ , і з тими, що віддаються кому в кабалу і який відпускаються на волю з манципации¹⁷ ; при тому, скільки разів хто манципируется або відпускається на волю, стільки ж разом він піддається згаданому вид применшення правоздатності.