Креслярські циркулі

Циркуль - важливий інструмент топографічного й маркшейдерсь­кого креслення. Є багато різновидностей його, які залежно від призначення або зовнішнього вигляду мають додаткову пояснювальну назву.

Рис.28.

Вимірювальним циркулем (рис.29) вимірюють і відкладають на плані відрі­зки прямих ліній. Такий циркуль складається з двох ніжок, з'єднаних шарніром. На кінцях ніжок є гвинти, котрі утримують змінні голки в потрібному положенні.

Ніжки циркуля мають бути однаковими. Хід ніжок циркуля, відре­гульований гвинтом шарніра, має бути легким, плавним, але разом з тим стійким і не пружинити, взятий розхил має залишатися незмінним. Під час роботи циркуль слід тримати правою рукою: одну ніжку цир­куля розміщують між безіменним пальцем та мізинцем і утримують ними нерухомо. Великий, вказівний і середній пальці, рухаючи другу ніжку (середнім пальцем вперед, вказівним - назад), регу­люють розхил циркуля.

При вимірюванні і відкладанні відстаней площина ніжок циркуля має бути перпендикулярною до площини креслення.

Розхил циркуля має не перевищувати 70 - 80°; при більшому роз­хилі наколи на папері одержують неправильними, а точність вимірю­вання чи відкладання відрізків зменшується. Не варто відкладати або вимірювати довгі лінії частинами шляхом повторного відкладання (вимірювання) невеликих відрізків, оскільки при цьому одержують результат з недопустимою похибкою. В цих випадках слід скорис­татися штангенциркулем. Наколом циркуля на плані позначають пункти, які мають коорди­нати, і місце знадходження деяких предметів, які не виражаються в масштабі плану. Нахил роблять ледве помітним, ставлячи ніжку цир­куля вертикально. Щоб накол був чітко видимий, його обводять колом і поруч розміщують відповідний напис (висоту, номер тощо). Щоб за­побігти затупленню голок в польових умовах, на пиркуль одягають наконечник. Вимірювальний циркуль з наконечником називають польовим циркулем. На наконечнику польового циркуля нанесена шка­ла з міліметровими поділками, а в його нижній частині закріплена пла­стинка — викрутка до гвинта шарніра. У ній є отвір, що дає можли­вість прив'язати наконечник до кільця в головці циркуля і запобігти його втраті.

Рис. 29. Вимірювальний циркуль

Для накреслювання кіл користуються круговим циркулем (рис.30). За своїм зовнішнім виглядом він схожий на вимірювальний циркуль, але відрі­зняється від останнього тим. що одна з його ніжок закінчується рейс­федером.

Рис. 30. Круговий циркуль

Рейсфедер може бути замінений олівцем. Для цього до кру­гового циркуля додасться спеціальна муфточка-тримач з графітом. Дія зручності накреслення ніжка з рейсфедером (або олівцем) згинається так, що рейсфедер (або олівець) стають перпендикулярними до пло­щини креслення. Крім того, ця ніжка може бути подовжена за допомо­гою подовжувана в центрі кола розмішують центрик - невеликий металевий кружок з заглибиною у верхній площині. В цю заглибину ставлять ніжку цир­куля. Це запобігає грубому проколу креслення при накресленні кола, а тим більше декількох концентричних кіл.

Кронциркуль (рис.31) призначений для накреслення кіл малих діаметрів — від 0,4 до 12 мм з товщиною лінії від 0,1 до 0,6 мм, в ма­шинобудівному кресленні його називають балеринкою.

Рис. 31. Кронциркуль (балеринка)

Кронциркуль з падаючою ніжкою. Він являє собою тонкий стержень, який на верхньому кінці має головку і закінчується вістрям (голкою), встав­лений в трубку, до якої на пружній пластинці прикріплено чуть зігну­тий рейсфедер. Особливим гвинтом можна змінювати відстань між вістрям стержня і кінцем рейсфедера та встановлювати потрібний ра­діус кола. Робота кронциркулем здійснюється так: вказів­ний палець ложать на головку стержня, великим і середнім пальцями тримають головку трубки, а разом з нею і рейсфедер у піднятому по­ложенні. Потім вістря стержня ставлять на папір і, тримаючи кронцир­куль вертикально, опускають на папір і обертають великим ї середнім пальцями трубку з рейсфедером. Накресливши коло, трубку підніма­ють і знімають кронциркуль з паперу. Натиск на головку стержня має бути настільки легеньким, щоб на папері сліди наколів були непоміт­ними.

Мікро циркуль (рис.32) - циркуль з мікрометричним гвинтом. Він надійно зберігає незмінною величину взятого розхилу, яка устано­влюється поворотом мікрометричного гвинта. Гранична величина роз­хилу мікроциркуля невелика і залежить від довжини мікрометричного гвинта. Мікроциркуль служить для відкладання невеликих рівних від­різків і для поділу ліній на рівні частини.

Рис. 32. Мікроциркуль

Щоб поділити лінію на задану кількість рівних частин, виконують арифметичне ділення, одержану величину беруть мікроциркулем на масштабній лінійці і відкладають її на лінії, не роблячи наколів. Якщо відрізки точно вклались на лінії задану кількість разів, то роблять на­коли, відкладаючи відрізки в зворотному напрямку. Якщо ж перша спроба безуспішна, розхил мікроциркуля змінюють в потрібну сторону і продовжують ділити поки не отримають позитивний результат. Мікроциркуль слід тримати за головку і повертати поперемінне вправо і вліво, опираючи по черзі на одну та другу ніжку, точно по осі лінії.