Наочні креслення і моделі

Накреслення гірничих виробок в аксонометричній проекції

В процесі розробки родовищ корисних копалин іноді створюється густа мережа гірничих виробок, їх розташування непросто уявити за маркшейдерськими планами , які складені в проекціях з числовими позначками. Зображення виходить значно наочніше в аксонометричній проекції, хоч при цьому вони втрачають зручно вимірність. Цей недолік перешкоджає застосуванню аксонометричних проекцій для складання основних маркшейдерських планів. Проте ці проекції застосовуються для складання спеціальних креслень, за якими не передбачається вимірювання відстаней і кутів, їх призначення – дати наочне уявлення про взаємне розташування гірничих виробок.

Рис.41 Побудова аксонометричної проекції гірничих

Процес побудови зображення гірничих виробок в аксонометричній проекції розпочинають з вибору напряму аксонометричних осей і коефіцієнтів спотворення по них. Потім на прозорому матеріалі будують спотворену горизонтальну координатну сітку, наносять з відповідним спотворенням контури гірничих виробок і одержують спотворений план. Далі на чистому аркуші паперу накреслюють напрями аксонометричних осей і на вертикальній осі відмічають напрями горизонтів гірничих робіт. Після цього прикладають спотворений план, виконаний на прозорому матеріалі, до осей на відповідних горизонтах і переносять на цей аркуш горизонтальні виробки на кожному горизонті та накреслюють похилі виробки .

Рис.42 Зображення рудника в аксонометричній проекції

8.Історія виникнення паперу

Китайці спочатку писали на вузьких бамбукових планках, випалюючи на них знаки, що було вкрай незручно; потім стали писати на лакованому шовку, що було дуже дорого.

Китайськілітописи повідомляють, що папір був винайдений у 105 році н. е.Цай Лунем.У китайському літописі говориться:

Рис 43. Виготовлення паперу за Цай Лунем

Однак в 1957 р. у печері Баоця північної провінції Китаю Шаньсі виявлена гробниця, де були знайдені обривки аркушів паперу. Папір досліджували і встановили, що він був виготовлений в II столітті до нашої ери.

До Цай Луня папір у Китаї робили з пеньки, а ще раніше з шовку, який виготовляли з бракованих коконів шовкопряда.

Цай Лунь подрібнив волокна шовковиці, деревну золу, ганчірки і пеньки. Все це він змішав з водою і масу виклав на форму (дерев'яна рама і сито з бамбука). Після сушіння на сонці, він цю масу розгладив за допомогою каменів. У результаті вийшли міцні аркуші паперу.

Після винаходу Цай Луня, процес виробництва паперу став швидко вдосконалюватися. Стали додавати для підвищення міцності крохмаль, клей, природні барвники і т. д.

У Китаї виробництво паперу стало поширеним так, що на базарі можна було побачити писаря-виробника паперу, який тут же черпає з відра масу, викладає аркуші паперу на дошку і сушить на сонці, а виготовлений ще не просохлий аркуш такого паперу - часто писар кладе на спину клієнта і пише під його диктовку лист.

До Європи папір потрапив не скоро. Ось що писав про це французький вчений Авенель:

"Він прийшов з Китаю дуже повільним шляхом, із середньою швидкістю, можливо, сто кілометрів на сто років. У 650 році його бачили в Самарканді, в 800 році - в Багдаді, в 1100 році він дійшов до Каїра, потім він проходить по березі Африки, перепливає через Середземне море і довго не переходить Лангедока "(французького кордону).

В Італії почали виробляти папір з ганчір'я в XI столітті^. У середні віки італійські виробники паперу вважалися майстерними майстрами. Італійці стверджували, що папір винайдений ними, і навіть розповідали, за яких обставин: ніби один монах, незаслужено ображений настоятелем, прийшов в келію і в люті став рвати на собі сорочку і гризти її зубами, випльовуючи жуйку. Прийшовши в себе і побачивши кашку зжованої тканини, він схопив її і кинув на кахельну піч. Через кілька місяців, перед якимось святом, монах став приводити в порядок свою келію, і знявши висохлий корж з печі, помітив, що одна сторона її вийшла гладкою, схожою на пергамент. Він спробував писати на ній чорнилом і спроба увінчалася успіхом.

На початку VII століття спосіб виготовлення паперу стає відомим в Кореї і Японії. А ще через 150 років, через військовополонених потрапляє до арабів.

У VI-VIII століттях виробництво паперу здійснювалося в Середньої Азії, Кореї, Японії та інших країнах Азії. У XI-XII століттях папір з'явився в Європі, де незабаром замінив тваринний пергамент. З XV-XVI століть, у зв'язку з впровадженнм друкарства, виробництво паперу швидко зростає. Папір виготовлявся дуже примітивно — ручним помолом маси дерев'яними молотками в ступі і вичерпуванням її формами з сітчастим дном.

Велике значення для розвитку виробництва паперу мав винахід в другій половині XVII століття розмелювального апарату — ролу. У кінці XVIII століття роли вже дозволяли виготовляти велику кількість паперової маси, але ручний відлив (вичерпування) паперу затримував ріст виробництва.

У 1786 році в місті Орлеані дехто Віолі надрукував книгу віршів на папері, зробленого з стебел мальви, папороті і кори дерев. Через чотири роки в Лондоні вийшла книжка Кужа, надрукована на папері, зробленому з соломи. Але лише тільки в половині XIX століття стали виробляти на фабриках папір з деревини.

У 1799 М. Л. Робер (Франція) винайшов папероробну машину, механізував відлив паперу шляхом застосування нескінченно рухомої сітки. В Англії брати Г. і С. Фурдрінье, купивши патент Робера, продовжували працювати над механізацією відливу і в 1806 запатентували папероробну машину. До середини XIX століття папероробна машина перетворилася в складний агрегат, що працює безперервно і значною мірою автоматично. У XX столітті виробництво паперу стає великою високомеханізованої галуззю промисловості з безперервно-поточної технологічною схемою, потужними теплоелектричними станціями і складними хімічними цехами з виробництва волокнистих напівфабрикатів.