Міністерство освіти та науки україни

ЖИТОМИРСЬКИЙ

ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Затверджено

на засіданні кафедри автоматики

і управління в технічних системах

Протокол № 6

від 30 листопада 2001 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до курсового проекту

“СТАБІЛІЗАТОР НАПРУГИ ІМПУЛЬСНИЙ”

з дисципліни

“ЕЛЕКТРОНІКА І МІКРОСХЕМОТЕХНІКА”

ЖИТОМИР

2001

Методичні вказівки до курсового проекту “Стабілізатор напруги імпульсний” з дисципліни “Електроніка і мікросхемотехніка” /Укладач Є.С. Купкін. – Житомир: ЖІТІ, 2001. - 56с.

Укладач Є.С. Купкін

Відповідальний редактор В.В. Гніліцький

Рецензенти: А.М. Залужний, А.І. Корнійчук

ЗМІСТ

с.

Вступ 5

1. Зміст курсового проекту 6

2. Імпульсні стабілізатори постійної напруги 10

2.1. Типи стабілізаторів 10

2.2. Стабілізатори постійної напруги

ключового типу 12

2.3. Типи імпульсних стабілізаторів 14

3. Розрахунок елементів силового блоку 16

3.1. Визначення вимог до елементів силового

блоку стабілізатора, що знижує 16

3.2. Визначення вимог до елементів силового

блоку стабілізатора, що підвищує 19

3.3. Визначення параметрів дроселя і конденсатора 22

3.4.Розрахунок енерговитрат силового блоку 24

4. Схема управління 27

4.1. Загальні положення 27

4.2. Підсилювач похибки неузгодженості 29

4.3. Генератор напруги, що лінійно змінюється 32

4.4. Компаратор 35

5. ККД стабілізатора 35

6. Розробка принципової схеми 37

7. Вимоги до оформлення пояснювальної записки 39

7.1. Текст пояснювальної записки 39

7.2. Оформлення ілюстрацій і таблиць 41

7.3. Обчислення 43

7.4. Оформлення “Змісту” пояснювальної записки 45

7.5. Оформлення списку літератури 46

7.6. Оформлення додатків 46

Додаток 1.

Технічні вимоги варіантів технічного завдання 47

Додаток 2.

Параметри тороідальних сердечників з фериту49

Додаток 3.

Параметри обмоточних проводів 50

Додаток 4.

Основні надписи 51

Додаток 5.

Зразок оформлення принципової схеми 52

Додаток 6.

Зразок оформлення переліку елементів 53

Додаток 7.

Зразок оформлення титульного листа 54

Література 55

ВСТУП

Курсовий проект являє собою комплект текстових та графічних документів, виконаних за завданням, відповідно навчальному плану. Згідно з цим, курсовий проект, основні положення якого будуть розглянуті в цих методичних вказівках, є одним з етапів вивчення дисциплін "Електроніка і мікросхемотехніка" та “Цифрова і комп’ютерна електроніка”. Його головна задача – набуття навиків проектування електронних пристроїв на основі теоретичних знань, отриманих при вивченні курсів. Під час роботи над курсовим проектом студент закріплює теоретичні знання, поглиблює їх та узагальнює шляхом вирішення конкретної інженерної задачі. Самостійна розробка курсового проекту підготовлює студента до успішного виконання інших курсових проектів та, в наступному, – дипломного проекту.

В процесі розробки курсового проекту студент повинен:

• познайомитися з основними етапами проектування електронних пристроїв;

• навчитися аналізувати технічне завдання на проектування;

• засвоїти основні поняття та терміни, що відносяться до проектування електронних пристроїв;

• познайомитись з елементною базою електронних пристроїв та принципами їхнього вибору для застосування в конкретних схемах;

• навчитись складати структурну схему, а на її основі створювати раціональну принципову схему електронного пристрою;

• закріпити та поглибити знання методів розрахунку електронних пристроїв;

• отримати навіки правильного оформлення технічної документації.

В методичних вказівках дана методика розрахунку двох типів імпульсних стабілізаторів напруги – один, що підвищує, другий, що зменшує. Вони є вузлами джерел живлення, принципи побудови яких були розроблені в останній період. Засновуються вони на застосуванні ключових режимів роботи регулюючих елементів, що дало можливість значно покращити масогабаритні показники радіоелектронної апаратури.

Основна увага в методичних вказівках зосереджена на розробці схем та виборі елементної бази для силового блоку і блоку управління. Якщо силовий блок створюється на дискретних елементах, то блок управління проектується на інтегральних мікросхемах, що дає можливість засвоїти методи розрахунку схем, які створені на різних принципах. В методичних вказівках також наведені вимоги до змісту та оформлення пояснювальної записки.