![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Креслярські матеріали і приладдя Папір і пластики
- •Креслярсько - конструкторська техніка
- •2.Креслярські інструменти Олівець, туш, пера.
- •Методика накреслення прямих та кривих ліній
- •Рис 7. Положення олівця в процесі креслення
- •Фарби та пензлі
- •Лінійки, трикутники, лекала і трафарети
- •Спеціальні лінійки і транспортири
- •Рейсфедери
- •Креслярські циркулі
- •Готувальня і догляд за інструментами
- •3. Поняття про умовний знак. Класифікація умовних знаків. Фарбування площ Поняття про умовний знак та його призначення
- •Класифікація умовних знаків
- •Таблиці умовних знаків і правила користування
- •Фарбування площ
- •4. Картографічні шрифти Загальні положення
- •Коротка характеристика шрифтів
- •6. Зміст і класифікація гірничого креслення. Види і особливості гірничих креслень
- •Методи зображення гірничих об'єктів
- •Проекції з числовими відмітками
- •7. Зміст і класифікація маркшейдерських креслення.
- •Вимоги щодо маркшейдерських креслень
- •Зміст маркшейдерських креслень
- •Умовні маркшейдерські позначення
- •Наочні креслення і моделі
- •8.Історія виникнення паперу
- •Хронологія
- •Виготовлення папер
- •Iso 216
- •2.Наповнювачі
- •4. Клеї
- •5. Барвники
- •Висновок
- •Література
- •Методичні вказівки до виконання графічних робіт
Методика накреслення прямих та кривих ліній
Робота олівцем. Олівцем можна накреслювати лінії під лінійку, а також креслити “від руки”. Під лінійку, зазвичай, проводять лінії між наколотими точками. Для цього лінійку старанна прикладають до цих точок і спочатку, легко торкаючись паперу, перетинають спочатку ліву точку, потім праву, щоб впевнитись, що лінія пройде через центри точок. Переважно лінії проводять зліва направо, тримаючи олівець на відстані 5 - 6 см від загостреного кінця. Ставлять олівець в центр лівої точки з невеликим нахилом вправо (60 - 70°) і, зберігаючи незмінним цей нахил, з легким рівномірним натиском ведуть до центра правої точки. Вісь олівця має проектуватися на напрям накреслюваної лінії. Не можна повертати при цьому олівець в пальцях, оскільки в такому випадку може змінюватися як товщина, так і відстань лінії від ребра лінійки (рис. 7.).
Рис 7. Положення олівця в процесі креслення
Проведена олівцем лінія на плані має бути тонкою, рівною, чітко видимою, не вдавленою в напір. Вона має легко витиратися гумкою.
Уміння
креслити „від руки" полягає в умінні
накреслювати пером і олівцем лінії,
оскільки всі об'єкти креслення: умовні
знаки, літери - складаються з ліній чи
їх комбінацій. При накреслюванні “відруки”
олівець спід тримати на відстані 3 - 4 см
від загостреного кінця. Накреслювання
будь-яких ліній: довгих і коротких,
тонких і товстих, прямих і кривих -
починається з накреслювання тонкої
лінії шляхом поступового нарощування
тонких коротких штришків. Накреслювання
лінії ведуть зверху вниз „на себе".
Опустивши олівець в намічену точку,
з легким натиском накреслюють тонкий
короткий (біля 0,5 мм) штришок і поступово
плавно, відриваючи олівець від паперу,
знову опускають його і, захвативши нижню
частину попереднього штришка, накреслюють
таким же прийомом наступний штришок.
Повторюючи
ці прийоми, одержують рівненьку тонку
лінію. Товсту лінію одержують шляхом
поступового потовщування тонкої лінії
в правий бік. За один прийом можна
потовщити лінію до 0,3 мм. Для одержання
-товстіших ліній краще накреслити дві
тонкі паралельні лінії і затушувати
проміжок олівцем.
Накреслюючи криву лінію, поступово
повертають креслення так, щоб рух олівця
весь час був зверху вниз, "на себе".
Туш(рис.8) — стійка фарба, в якій фарбувальною речовиною є сажа або різні кам'яновугільні барбники. Туш буває чорного, зеленого, коричневого та інших кольорів. Туш буває суха у вигляді паличок круглого, овального, чотири або шестигранного перерізу, рідка в флаконах і концентрована в тюбиках.
Рис. 8. Туш
Доброякісна чорна туш мас густий чорний колір, легко сходить з пера та рейсфедера і не розмивається водою. Нині суха туш майже не використовується, оскільки її необхідно натирати в спеціальних тушницях(рис.9), що потребує певного часу.
Рис. 9. Тушниця
Під час роботи туш має бути закритою. Натерта туш зберігає свої позитивні якості протягом 10-12 годин. Суха ж туш зберігає їх при збереженні протягом декількох років. Натерта суха туш швидко засихає на папері, не проникає глибоко, внаслідок чого не розтікається і при необхідності порівняно легко виводиться. Щоб визначити якість туші, потрібно намочити палець і потерти по ньому тушшю. Якісна туш залишає темний слід і має своєрідний запах, а неякісна ледве залишає сірий слід і запаху не має.
Рідка туш зручна в роботі, але вона виготовлена на спиртовій основі, тому швидко засихає, погано сходить з креслярського інструмента, глибоко проникає в папір, дає неякісні лінії з блиском, з нерівними краями. Найчастіше рідку туш використовують на допоміжних роботах, які не вимагають високої якості зображення. Оскільки ця туш не змивається водою, то її часто використовують, коли креслять на аерознімках в польових умовах.
Добре зарекомендувала себе напіврідка, концентрована туш в металевих тубах. Туш розводять водою до необхідної густини, видавивши з проколотої голкою головки туби декілька крапель туші в тушницю.
Розведену туш перевіряють: пером або рейсфедером проводять товстий штрих, після чого його знімають кусочком паперу. Добре розведена туш дає на площі мазка однакової інтенсивності фон, слабо розведена - блідий фон. Дуже густа туш погано знімається, дає неоднаковий за світлістю фон.
Працювати слід свіжоприготовленою тушшю. Зазвичай, туш придатна протягом доби, після чого якість її знижується. В процесі роботи туш слід тримати закритою і відкривати лише під час набирання її на інструмент.
Туш має задовольняти таким вимогам: має бути чорного кольору й не мати блиску, добре лягати на папір й швидко висихати, міцно триматися на папері та не проникати глибоко в папір; має не розпливатися та не розмазуватися при підчистках.
Креслярське або топографічне перо, яким користуються при виконанні креслень, відрізняється від звичайного канцелярського пера малим розміром і подовженим тонким робочим кінцем. Якість креслярського пера перевіряють шляхом уважного зовнішнього огляду. Справне перо має бути добре відшліфоване, робочий кінець його має бути гостро овальної форми, розщіп пера має збігатися з напрямом його осі і поділяти кінець на дві симетричні половинки, які щільно прилягають одна до одної по всій довжині, кінець пера має бути пружним, тобто відпущений після легкого натиску на нігті великого пальця він має вернутись в попереднє положення.
Креслярські пера (рис.10). виготовляють з високосортної сталі під номерами 2350, 41.
Рис. 10. Креслярські пера
Рис.11.Шкала товщин
Пера
з номерами 2350 — м'якші, з тонкими й
гострими пружними кінцями. Вони
використовуються для креслення на
креслярському папері, оскільки дають
тонку і жирну лінію в 0,1 мм.
Пера з номерами 41 використовуються для креслення на пластиках, фотоматеріалі та при оформленні інших графічних документів, оскільки вони ширші. Цими перами можна креслити і на папері. Для нього необхідно попередньо їх заточити.
Перед початком роботи креслярське перо вставляють в спеціальну креслярську ручку приблизно до середини його довжини.
Креслярські ручки виготовляються з пластмаси або дерева з металевою вставкою для пера. Багато які з ручок дають можливість ховати перо всередину ручки. Це зберігає перо від випадкового пошкодження. Кінець ручки, в якому знаходиться металева вставка для пера, зазвичай, потовщений; якщо така ручка з якихось причин опиниться на кресленні, то перо не торкнеться паперу і не забруднить його.
Робота креслярським пером (рис.12). Креслярське перо широко використовується в топографічному кресленні. Лише ним можна накреслювати найскладніші за формою і малі за розмірами умовні знаки, підписи, складні ділянки рельєфу, виправити дефекти ліній, накреслених іншими інструментами. В усіх випадках успіх роботи залежить від якості пера і вміння бездоганно ним володіти, тобто накреслювати „від руки" штрихи, з яких складаються всі перераховані елементи плану. Стулки креслярського пера мають бути гострими і пружними, між ними має бути відсутній просвіт. Вони мають бути однакової довжини й ширини.
Нове креслярське перо рекомендують разів два провести через полум'я сірника, щоб видалити жирний наліт, інакше туш погано приставатиме до пера. Тупі набирають лише на спинку пера в невеликій кількості до вирізу. Внутрішній бік пера має залишатися сухим.
Ні в якому разі не мочати перо в туш і зовсім недопустимо стукати кінцем пера об дно флакона з тушшю. Прийоми накреслювання пером в основному ті ж, що й при накреслюванні олівцем „від руки", та перо порівняно з олівцем є витонченішим інструментом і вимагає ніжнішого поводження. Перо слід тримати так, щоб обидві половинки його робочого кінця брали однакову і одночасну участь в роботі. Воно має легко, без натиску, торкатися паперу. Креслення пером виконується зверху вниз “на себе” одноманітним, рівномірним рухом пальців.
Рис. 12. Робота креслярським пером
Накреслюють тонкий (0,1 мм) штрих не одним прийомом, як в каліграфії, а поступовим нарощуванням, яке виконується так: легким рухом пера зверху вниз (“на себе”) проводять штрих довжиною близько 0,5 мм; відривають перо від паперу і від середини першого штриха, перекриваючи його, проводять другий такий же штрих і т. д., поки не буде накреслена вся задана лінія. Всі рухи мають бути повільними і плавними. Перо при цьому легко торкається паперу.