Фарби та пензлі

Щоб полегшити читання топографічних планів і маркшейдерських креслень, при їх накресленні використовують кольорові туші або фар­би. Краще користуватися фарбами.

Фарби складаються з барвника, зв'язувальної речовини і різних домішок. Залежно від зв'язувальної речовини вони поділяються на клейові, олійні і лакові.

Для картографічних робіт використовують клейові фарби - акварельні і гуашові фарби, туші, темпера. Колір фар­бі надає барвник за рахунок вибіркового поглинання світла.

Найпоширенішими є акварельні фарби, які бувають в плитках (су­хі) і в тюбиках (пастоподібні), їх якість залежить від ступеня подрібнення барвника і від якості зв'язувальної речовини. Якісна фарба легко розводиться у воді, не даючи осадку, і рівно однотонно лягає на папір. Неякісна зв'язувальна речовина робить плитку ламкою при зберіганні в сухому місці і м'якою - в умовах сирості.

Основні кольори фарб: червоний, синій і жовтий.

Решта є проміж­ними кольорами, їх можна одержати шляхом змішування основних кольорів. Так, наприклад, при змішуванні фарб

червоного і синього кольорів можна одержати фарбу фіолетового кольору,

синього й жов­того - зеленого,

червоного й жовтого - оранжевого.

Відтінки одержу­ваних кольорів фарб можуть бути різними залежно від процентного співвідношення змішуваних фарб основних кольорів.

Акварельні фарби відносяться до категорії прозорих фарб. Написи, умовні знаки і взагалі всі лінії креслення, зафарбовані акварельними фарбами, залишаються видимими. Але якщо фарба дуже густо нало­жена, то вона стає не прозорою.

Акварельні фарби розводять у воді за допомогою пензлів.

Пензлі, які використовують при креслені бувають з одним і двома кін­цями. Розрізняють пензлі за номерами: більший номер відповідає бі­льшій товщині пензля. ( рис.13.)

Рис. 13. Пензлі

При накреслюванні топографічних і маркшейдерських планів до­сить мати два-три пензлі з одним кінцем для розведення фарб і один - з двома кінцями для забарвлення площ. Пензлі мають бути середніх розмірів № 5, 7 та 12. Пензель з двома кінцями можна виготовити самому, з'єднавши два пензлі з одним кінцем різних номерів. Після ро­боти пензель слід ретельно промити в чистій воді або слабкому розчи­ні питної соди і протерти ганчіркою. Зберігати пензель потрібно в коробці, яка щільно закривається, щоб його не пошкодила міль і щоб волоски пензля не заминались.

Для перевірки якості пензля його у вертикальному положенні опу­скають у воду і зразу ж виймають. Якісний пензель добре вбирає воду, кінчик його стає гострим. Якщо добре намочений пензель струс­нути, то його волоски не розсипаються і кінчик залишається гострим. Кращими для креслярських робіт будуть пензлі колонкові або із тхора, в крайньому випадку, із білки.

Лінійки, трикутники, лекала і трафарети

Для вимірювання відрізків і проведення прямих ліній застосову­ють різноманітні лінійки і трикутники.

Для топографічного креслення найпридатнішими є металева і де­рев'яна лінійки. Остання краща зі скошеним пластмасовим краєм, на якому нанесені міліметрові поділки, уздовж другого боку лінійки, по­середині, має бути вставлена пластмасова лінійка .

Рис.14. Косинець

Рис.15. Проведення горизонтальних(а), вертикальних(б), та похилих(в) паралельних ліній за допомогою косинця та лінійки

Край лінійки має бути рівним, без щербин, прямолінійним. Щер­бини на ребрі лінійки виразно відчуваються, якщо провести по ньому пальцем.

Прямолінійність ребра лінійки чи трикутника перевіряють так: го­стро заструганим олівием на папері проводять лінію між двома довіль­но взятими точками, після цого лінійку через ребро повертають на 180º і по ребру, яке перевіряється, між тими ж точками проводять другу лінію. Якщо ребро лінійки прямолінійне, то лінії збігаються або будуть паралельні одна одній. (рис. 16, а).

Сучасні пластмасові лінійки і трикутники досить гнучкі і тому завжди досить щільно прилягають до паперу. Найзручнішими є ліній­ки і трикутники із прозорого пластика.

Для перевірки прямого кута трикутника на папері креслять пряму лінію і намічають на ній точку. До цієї точки прикладають прямий кут трикутника так, щоб один з катетів трикутника збігався з накресленою прямою, а уздовж другого катета олівцем креслять лінію. Потім повер­тають трикутник через останній катет на 180^˚ і суміщують прямий кут з точкою, а перший катет з продовженням прямої, повторно креслять уздовж нього лінію. Якщо кут трикутника прямий, то на кресленні лі­нії збігаються (рис. 16, б). За допомогою трикутника і лінійки можна будувати і проводити паралельні прямі і прямі, які перетинаються під прямим кутом. Для цього слід великим пальцем лівої руки притиснути до креслення, а рештою пальців пересувати на потрібну відстань три­кутник. При цьому потрібно стежити, щоб трикутник щільно притис­кався до лінійки, а лінійка залишалася нерухомою. Щоб лінійки і три­кутники під час креслення не забруднювали папір, їх варто перед ро­ботою протирати ватним тампоном, змоченим у спирті, або промивати у воді з милом.

Рис. 16. Перевірки:

а - лінійки; б - прямого кута трикутника

Для проведення кривих ліній зі змінною кривизною користуються лекалами(рис 17.)

При ньому на кресленні мають бути відмічені олівцем точки, які належать кривій лінії. Спочатку легенько олівцем через ці точки про­водять плавну криву, після чого підбирають край лекала відповідної кривизни і проводять по ній лінію тушшю

Рис. 17. Лекала

Трафарети також широко застосовуються в топографіч­ному кресленні, як і лінійки, їх використання значно прискорює і по­легшує накреслювання умовних знаків і написів(рис.18.).

Трафарети виготовляють, зазвичай, прямокутної форми з прозоро­го пластика. Така форма робить можливим розташовувати трафарет на оригіналі карти паралельно до її рамок або до паралелей, а прозорість – розміщувати трафарет на потрібному місці.

Рис. 18. Трафарет

Трафарет має наскрізні отвори різної форми і розмірів, які можуть бу­ти використані для накреслювання олівцем багатьох умовних знаків, для розграфки написів. Деякі умовні знаки можна зразу накреслювати тушшю, використовуючи перо або рейсфедер. Прорізи виконують тро­хи більших розмірів, ніж дійсні розміри знаків, щоб при накреслюван­ні одержати знаки необхідних розмірів.

Для нанесення великої кількості написів однакового розміру реко­мендується при розграфлюванні замість лінійок використовувати са­мостійно виготовлені трафарети-шаблонн. Виріз виконують з враху­ванням товщини загостреного олівця.