Послідовність виконання роботи:
Ознайомитись зі складом, послідовністю та особливостями виконання перевірок токарних (та токарно-гвинторізних) верстатів.
Виконати вибірково декілька перевірок верстата 16К20 та порівняти отримані значення з табличними (вимогами „ГОСТ” та підприємства-виробника для верстата). Отримані дані та результати розрахунків (як проміжні, так і кінцеві занести в таблицю).
Оцінити зміну параметрів геометричної точності верстата 16К20 з часом експлуатації та відповідність вихідних даних підприємства-виробника.
У висновках з даної роботи запропонувати методи покращення параметрів геометричної точності верстата, що перевіряється.
Визначити вплив кожної перевірки (похибки) на точність оброблюваних деталей або довговічність верстата.
Лабораторна робота № 2* Тема: Точність позиціювання супорта токарно-револьверного верстата моделі 1341 на жорсткому упорі
Мета роботи:враховуючи велике значення теоретичної частини роботи для подальших досліджень, однією з цілей є отримання навичок в статистичній обробці випадкових процесів. З іншого боку, студенти набувають досвід в аналізі впливу точнісних параметрів обладнання на кінцеву точність оброблених без підналагодження деталей в умовах серійного і масового виробництв.
Вимірювальний інструмент
Індикатор годинникового типу з ціною поділки 0,01мм.
Стійка індикаторна.
Порядок виконання роботи
Ознайомитись з правилами безпеки при обслуговуванні токарно-револьверного верстата моделі 1341, звернувши особливу увагу на можливість травмування від обертового руху штурвала при включеній робочій подачі.
На барабані встановити гвинт-упор, який забезпечує відключення робочої подачі супорта на відкидному упорі, що розміщений на верхній станині між напрямними.
Встановити стійку з індикатором таким чином, щоб в крайньому положенні супорта верстата (на жорсткому упорі) індикатор торкався будь-якої рухомої (разом з супортом) частини зі стисканням штока не менше 0,5 мм для того, щоб показання були можливі в межах ± 0,2 мм.
Відвести супорт на 10...15 мм і включити обертання шпинделя і подачу, які завчасно встановлені перемикачами на пульті управління верстатом.
Зафіксувати показання індикатора в момент відключення робочої подачі на жорсткому упорі.
Перевірка проводиться на двох різних режимах (частота обертання шпинделя, величина подачі супорта ) не менше 50ти вимірювань на кожному з режимів. Результати заносяться до таблиці і оброблюються згідно з наведеною методикою.
*В тому числі для 6.05050315.
Деякі теоретичні вказівки
Точність позиціювання металорізального верстата – одна з найважливіших характеристик, що визначає область його використання у серійному виробництві. Кількісною величиною позиціювання є його похибка. Під похибкою позиціювання розуміють різницю між фактичним положенням умовної точки робочого органа верстата і точкою, заданою програмою або налагодженим жорстким упором.
Похибки позиціювання, викликані помилками роботи пристроїв керування, приводів, технологічними помилками та пружними характеристиками кінематичних складових вузлів верстата, будемо вважати незалежними, випадковими величинами з відомим законом розподілення.
Така гіпотеза підтверджується тим, що в машинобудуванні більшість похибок підлягає нормальному закону розподілення. Окреме місце займають похибки, що виникають завдяки зношуванню інструмента, люфтам та щілинам. У першому наближенні їх можна віднести до детермінованих, відомих похибок, які можна прогнозувати та розраховувати.
Нормальний закон розподілення показників наведений на рис. 1.
Рис.1.1. Нормальний закон розподілення показників
В науці, техніці та масовому виробництві дуже часто стикаються з дослідами, що багаторазово повторюються в незмінних умовах.
При цьому, незважаючи на сталість основних умов, результати їх завжди більше або менше відрізняються один від одного, тобто знаходяться під впливом випадкового розсіювання. Класичним прикладом можуть бути відхилення розмірів вала або отворів деталей, що виготовляються в машинобудуванні. Ці деталі, що виготовляються мільйонами штук, ніколи не можуть бути зроблені абсолютно однаковими.
Крім цього, вимірювання, виконані одним інструментом одного і того ж виробу, не дають однакових даних.
Встановлення закону зміни випадкових величин за результатами досліду наведено у додатку.