3. Технологічні можливості суспільства. Альтернативна вартість. Крива трансформації.

Для того щоб побачити, чому вибір передбачає існування вартості, наведемо два приклади:

Розглянемо вибір маленького хлопчика, який має 1,6 грн. І хоче повністю витратити їх на солодощі. Для нього загалом існують тільки два види солодощів: вафельки за 20 коп. І шоколадки – 40 коп. Він хотів би купити 8 вафельок і 8 шоколадок, але така комбінація двох благ для нього недосяжна. Проте окремі комбінації він може придбати: 6 вафельок і 1 шоколадку; 4 вафельки і 2 шоколадки; 2 вафельки і 2 шоколадки І т.д. Деякі з вказаних комбінацій залишають його з невитраченими грошима, і він не цікавиться ними. Кожна додаткова шоколадка коштуватиме хлопчику –2 вафельки.ці 2 вафельки економісти називають альтернативною вартістю.

Альтернативна вартість ресурсів, що використовуються для певної мети,- це та вигода, яку вони могли б забезпечити їхнім власниким, якби їх використовували в альтернативний спосіб. Якщо наприклад, ресурси,які могли б забезпечити прокладання 20 км. дороги будуть застосовані для спорудження двох невеликих лікарень, то альтернативна вартість 1 лікарні становитиме 10км. дороги. 1км. дороги – 1/10 лікарні.

Розглянемо, для прикладу, важливий вибір між військовими і цивільними продуктами. Якщо ресурси національної економіки повністю зайняті, тобто використовуються всі наявні фактори виробництва, і якщо до того ж у кожному виробництві застосовується найкраща технологія, але вона в короткостроковому періоді не удосконалюється, то в такому випадку можна говорити про повний обсяг виробництва. Коли обсяг виробництва повний,тоді не можна водночас збільшувати виробництво обох продуктів .Проте, якщо уряд здатний зменшувати виробництво зброї, це вивільнить ресурси, потрібні для виробництва додаткового обсягу.

Термінологічний словник

Ресурси

Економічні потреби

Альтернативна вартість

Крива виробничих можливостей

Корисність

4. Контрольні запитання

1. Які основні проблеми вирішує суспільство?.

2.Як співвідносяться поняття „ нужда” і „потреба”?

3. Який зв язок існує між обмеженістю ресурсів і альтернативною вартістю?

4. Від чого залежить форма кривої виробничих можливостей?

5. Яка основна риса ресурсів? Дайте їх характеристику.

2.5 План практичного (семінарського) заняття

1. Виробництво та його фактори. Обмеженість виробничих ресурсів. Межа виробничих можливостей.

2. Економічні потреби та їх класифікація.

3. Економічні блага. Поняття корисності. Сукупна та гранична корисність.

4. Крива виробничих можливостей (трансформації). Вибір між двома альтернативними благами.

6. Навчальні завдання для самостійної роботи

Завдання 1. Намалюйте криву виробничих можливостей (трансформації) та з ясуйте фактори від яких залежить її конфігурація?

2.7 Проблемні питання для обговорення в групі

1. Які основні проблеми вирішує суспільство?.

2.Як співвідносяться поняття „ нужда” і „потреба”?

3. Який зв язок існує між обмеженістю ресурсів і альтернативною вартістю?

4. Від чого залежить форма кривої виробничих можливостей?

5. Яка основна риса ресурсів? Дайте їх характеристик

2.8 Тестові завдання для самоперевірки знань

1. В якому з положень неправильно названі основні риси економіки?

1.8.2. це лад, в якому економічна рівновага досягається через вільну конкуренцію;

1.8.3. це лад, в якому домінує акціонерна власність.

2.9 Рекомендована література

1. Башнянин Г.І., Медведчук С.В., Шевчук Є.С. „Політична економія” – Львів: „Новий Світ-2000”, 2004, с. 80-85, 95-100.

2. Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. „Основи економічної теорії”: Підручник. – К.: Атіка, 2002, с. 23-42.

Тема 3. ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА

3.1 Ключові питання

1. Поняття економічної системи, структура і зміст.

2. Типи економічних систем: ринкова; командно-адміністративна; змішана.

3. Власність та її роль в економічній системі.

3.2 Навчальні цілі

1. Розглянути суть та структуру економічної системи.

2. З’ясувати принципи ринкової, командно-адміністративної та змішаної типів економічних систем.

3. Вказати на те, що власність є основою будь-якої економічної системи.

3.3 Короткий зміст теми та рекомендації до її опанування

Економічна система-це сукупність усіх видів економічної діяльності людей, спрямованої на виробництво, розподіл, обмін та споживання товарів іпослуг, на регулювання економічної діяльності відповідно до мети суспільства. Можна дати і дещо інше визначення: це конкретна історична сукупність економічних відносин, що відповідає системі продуктивних сил, взаємодіє з нею, розвивається на основі дії об’єктивних економічних законів.

Будь – яка економічна система характеризується ієрархічністю, прагне набути стану цілісності та органічності.

Ієрархія системи визначається місцем її елементів в соціальній структурі та механізмом їх субординації. Типи економічного зв язку можуть бути “вертикальними” або “горизонтальними.” Відносинами примусу влади, підкори, керованості; або партнерські, добровільні, конкурентні.

Економічна система включає: ПС; ВО; Госп. Мех.

Продуктивні сили складають матеріально-речову основу економічної системи.ПС=ЗВ+ РС; ЗВ=ПП+ЗП

ПС-продуктивні сили суспільства;

РС- робоча сила;

ПП- предмети праці; ЗП-засоби праці.

В системі виробничих відносин провідне місце належить відносинам власності - це соціально-економічна форма розвитку продуктивних сил. Хоча поняття виробничих відносин значно ширше відносин власності. Це відносини, що складаються між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ.

Механізм господарювання-узгоджує функціонування і розвиток ланок економічної системи, приводить у відповідність продуктивні сили і виробничі відносини. Він являє собою сукупність конкретних форм господарювання, методів та важелів регулювання економічних процесів. Конкретними інструментами господарського механізму є: управління, планування, стимулювання.

2. Типи економічних систем

Немає економічної системи взагалі. Є конкретно історичний її тип. Критерієм є як координується діяльність економічних суб’єктів. Економічне життя суспільства можна коротко узагальнити:

1. головна мета виробництва-задоволення потреб - досягається створенням споживних благ.

2. Для цього використовуються ресурси і вирішується проблема раціонального їх використання.

3. Ресурси мають своїх власників, а власники ресурсів отримують доходи. Спираючись на знання цих положень можна зробити висновок: функціонування будь-якої економічної системи основано на взаємопов’язаному русі ресурсів, споживних благ, доходів. Такий рух називається економічним кругообігом.

4. Особливості ринкової економіки

1. Ринок координує дії всіх господарюючих суб єктів через дію законів попиту і пропозиції. Вони ж формують основні н\г пропорції.

2. Споживачі не можуть придбати товарів і послуг більше ніж сума доходів отриманих від продажу ресурсів, а підприємства не можуть придбати ресурсів більше чим їх виручка, отримана від реалізації товарів і послуг.

Отже, принципами ринкової економіки є: економічна свобода, конкуренція (механізм,що дозволяє раціонально розподіляти ресурси і орієнтувати виробництво на задоволення потреб), автоматизм регулювання “невидима рука” (Адам Сміт) Кожен керується власними інтересами, приймає самостійні рішення, котрі врівноважуються і погоджуються автоматично через конкуренцію і вільне ціноутворення. Але ринкова економіка має і суттєві недоліки:

1. погано реагує на деякі загальнодержавні потреби.(освіта, культура, науково-технічні дослідження)

2. нестабільність розвитку; (масові банкрутства, безробіття, соціальна диференціація.)

3. конкуренція має тенденцію до затухання, а це породжує монополію.

Держава використовує економічні, правові, адміністративні методи впливу, щоб обмежити ці недоліки.

Особливості командно-адміністративної економічної системи

1. Все вирішують центральні планові органи. (що виробляти? як? для кого?)

2. відносини виробників обмежуються зв’язками з державою на натуральній основі (ресурси—продукти) Це виключає банкрутства.

3. рівність в розподілі доходів і продуктів в рамках визначених державою.

4. відносини споживачів з державою ґрунтуються на обміні –праця----зарплата і безплатні послуги. Було б ідеально, якби існував механізм безпосереднього виміру і співставлення праці, якби отримані доходи можна було вільно обміняти на товари.

Кругообіг командної економіки здійснюється між 3 суб’єктами: державою, виробниками і споживачами через посередництво псевдо ринку і “чорного ринку”. На першому представлені держава і споживачі, на другому - виробники і споживачі. Єдиним власником ресурсів є держава, навіть такого ресурсу як праця. Псевдоринок називається тому,що обсяг і структуру виробництва визначає держава, а не споживачі. Ціни формуються центральними плановими органами. Постійними супутниками командної економіки є дефіцит продуктів, тобто не задоволені потреби з одного боку, а з другого невикористані ресурси. Саме цей фактор породжує чорний ринок.

Принципами командно-адміністративної економіки є:

• Централізм;

• Ієрархія;

• Урівнювання в доходах і можливостях використання своєї робочої сили, а це позбавляє зацікавленості в результатах праці.

Позитивними рисами планової економіки є те, що:

1. вона здатна швидко нагромаджувати виробничі ресурси і перерозподіляти на користь деяких пріоритетних галузей.

2. позбавлятися безробіття і крайнього зубожіння;

3. забезпечувати певний рівень освіти і медичного обслуговування.

Але названі переваги не можуть компенсувати нездатність забезпечити технічний прогрес, раціональне використання ресурсів, відсутність економічної свободи.

Економічна система змішаного типу.

Економічна система змішаного типу властива сучасним розвинутим країнам. Змішані економіки, із достатнім ступенем державного втручання , потрібні саме для того, щоб компенсувати суттєві недоліки ринку. Тут діє такий принцип:” ринок де можна, держава де необхідно.”

Держава бере на себе такі функції:

1. перерозподіляє доходи за допомогою податків і формує фонд централізованих фінансів;

2. стає власником частини виробничих ресурсів і підтримує державні підприємства.

3. фінансує освіту і забезпечує громадський порядок;

4. впливає на перерозподіл ресурсів між галузями для попередження криз і безробіття.

Існують 3 моделі економічної системи змішаного типу: американська, японська та шведська.

Власність та її роль в економічній системі.

Власність – це закріплення права контролю економічних ресурсів і життєвих благ за суб’єктами. Саме власність робить процес отримання вигоди невільним.

Власність – це сукупність відносин між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання благ, що характеризуються привласненням засобів виробництва і результатів виробництва.

Право контролю - це право володіння, розпорядження і користування об’єктом власності.

Володіння - характеризує необмежену в часі належність об’єкту власності суб’єкту, фактичне панування суб’єкту над об’єктом.

Розпорядження, здійснене власником або делеговане ним іншому право прийняття управлінських рішень з приводу функціонування і реалізації об’єкту власності.

Користування - процес виробничого застосування чи споживання корисних властивостей об’єкту власності.

Закріплення права контролю ресурсів і життєвих благ за певними суб’єктами може здійснюватися різними способами:

1. силою (війна, грабіж, насилля)

2. досягненою згодою (погодження визнати особливі права когось з них над об’єктом).

3. юридичними нормами.( законодавче закріплення певних правил і норм поведінки для всіх і здійснення державного контролю над їх дотриманням.)

Значення власності в економічному житті.:

• Упорядковує економічні взаємовідносини у суспільстві;

• Створює зацікавленість в ефективному використанні економічних ресурсів;

• Від власника залежить характер використання предметів власності;

• Приватна власність-одна з умов підприємництва;

• Власність створює економічну захищеність людини, сім ї, підприємства. Власність-це стимул.

Відносини власності в Україні регулюються “Законом про власність” від 26. 03. 91. Згідно з яким має право на існування різноманітні форми власності. Всі вони юридично рівноправні, реалізуються в єдиному економічному просторі в рівних економічних умовах.

За суб єктами, тобто носіями і реалізаторами відносин власності, розрізняють: індивідуальну, колективну та державну. З розвитком суспільства відбувається кількісне і якісне зростання суб єктів власності.

Значення багатьох форм власності:

• ускладнюється структура форм господарювання і забезпечується свобода економічного вибору форм господарювання;

• створюються умови для запровадження ринкових відносин;

• ускладнюється система розподілу доходів,

• утворюється ринок факторів виробництва;

• вертикальні зв’язки замінюються горизонтальними;

• створюється підґрунтя для підприємницької діяльності.

Термінологічний словник

Економічна система

Продуктивні сили

Виробничі відносини

Фактори виробництва

Власність

Володіння

Розпорядження

Користування