Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібн для самостійного вивч дисципл ЕТ.doc
Скачиваний:
94
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
1.26 Mб
Скачать

Тема нестабільність економіки (циклічні коливання)

Для ринкової економіки характерна нестабільність: їй властиві підйоми і спади, що утворюють економічний цикл. Діловий цикл - це послідовне проходження економікою фаз підне­сення та спаду.

Безпосередньою причиною циклічних коливань у економіці є неспівпадання сукупного попиту та сукупної пропозиції. У ринковій системі діє тенденція до економічної нестабільності, що виражається в її циклічному розвитку, безробіттю, інфляційному рості цін.

Економічний цикл включає підйом, спад, депресію, пожвавлення, але його інтенсивність, тривалість залежать від тих конкретних умов, у яких він розвивається.

Інфляція – це підвищення загального рівня цін. Інфляція вимірюється за допомогою індексу цін.

За причинами виникнення виділяють основні типи інфляції

Інфляція попиту виникає коли економіка витрачає грошей більше, ніж виробляється товарів.

Інфляція пропозиції викликана зростанням вироб­ничих витрат або зменшенням обсягів виробництва.

Інфляція, якщо вона носить непередбачений характер, призводить до довільного перерозподілу прибутків. Втрати несуть кредитори, власники заощаджень, одержувачі фіксованих прибутків. Прогнозована інфляція дозволяє окремим особам і фірмам пом'якшити її тиск на прибутки.

Дуже загрозливою формою інфляції є гіперінфляція - це дуже швидке зростання цін. Причина: повзуча («звичайна», очікувана) інфляція посилюється інфляційними очікуван­нями людей. Вони намагаються швидше витратити гроші - зростає пропозиція грошей /попит на товари/ - ростуть ціни - люди нама­гаються ще швидше витратити гроші ("інфляційна спіраль"). Гіперінфляція веде до того, що домогосподарства та фірми від­мовляються приймати гроші і переходять на натуральний обмін. Держа­ва не отримує податків.

Безробіття – це відсутність робочих місць для осіб, які бажають та в змозі працювати.

Виділяють наступні типи безробіття:

Фрикційне безробіття - викликане добровільним бажанням працівника змінити місце роботи. Це в цілому прогресивне явище, держава допомагає їм влаштуватися шляхом підбору вакантних місць.

Структурне безробіття - пов'язане із змінами в структурі суспільного виробництва: застарілі виробництва згортаються, а з’являються нові прогресивні галузі і виробництва. Звільненим робітникам треба перекваліфіковуватися на нові спеціальності.

Природне безробіття - фрикційне та структурне разом. Цей тип безробіття присутній на всіх фазах циклу, в тому числі і на піковуму відрізку. Воно вважається нормальним і існує в усіх країнах..

Циклічне безробіття - викликане циклічним спадом виробництва. З цим видом безробіття держава бореться шляхом макроекономічних заходів. Різновидами циклічного безробіття є змушена неповна зайнятість, приховане безробіття.

Безробіття веде до відставання рівня виробництва від потенційного рівня, що описується законом Оукена: якщо фактичний рівень циклічного безро­біття перевищує природний рівень на 1%, то відставання обсягу ви­робництва від потенційного рівня складає 2,5%. Крім того, при безробітті має місце втрата професійної майстерності у безробітних, зростання рівня злочинності, самогубств, насильницьких дій у суспільстві, необхідність накопичення ресурсів для підтримання стабіль­ного рівня споживання трудящих у період безробіття.

Інфляція та безробіття знаходяться в зворотно пропорційній залежності. Цей зв'язок описується так званою кривою Філіпса.

У ході ділового циклу держава при регулюванні економіки послідовно має зіткнення з інфляцією та безробіттям. Проте держава не може одночасно ліквідувати інфляцію та безробіт­тя. Можна лише їх звести на найменший рівень. Боротьба з інфляцією на фоні безробіття зводиться до попереднього зменшення інфляції, а потім до усунення безробіття.

Виділяють особливий вид інфляції - стагфляція, тобто інфляція в умовах високого рівня безробіття, викликаного спадом виробництва. Причина - випуск держа­вою надмірних грошей в умовах відсутності стимулів для економічного зростання. Наявна грошова маса перевищує доступну товарну масу.