1.4. Яке положення розкриває сутність грошей як економічної категорії?

1.4.1. гроші - грошові білети і різноманітна монета що перебуває в обігу;

1.4.2. гроші - це загальний еквівалені обміну товарів;

1.4.3. гроші - це золоті і срібні монети.

1.5. Грошова система це:

1.5.1. види державних грошових знаків;

1.5.2. форма організації гошового обігу;

1.5.3. сукупність грошей у всіх функціях, які вони виконують.

1.6. Яке з наведених визначень найточніше розкриває сутність конкуренції?

1.6.1. конкуренція - це боротьба між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за привласнення найбільших прибутків;

1.6.2. конкуренція - це зіткнення інтересів товаровиробника та змагальність між ними за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів та привласнення найвищих прибутків.

1.7. Яке визначення найточніше розкриває сутність ринку як економічної категорії?

1.7.1. ринок - це місце, де люди здійснюють обмін продуктами праці відповідно до законів товарного виробництва;

1.7.2. ринок - це інстиіут (або механізм), який зводить покупців і продавців певних товарів і послуг;

1.7.3. ринок - це певна сукупність відносин власності між покупцями і продавцями з приводу купівлі-продажу товарів і послуг та механізм забезпечення цього процесу згідно із законами товарного виробництва.

1.8. В якому з положень неправильно названі основні риси економіки?

1.8.1. це лад, в якому відбувається вільна гра ринкових сил;

1.8.2. це лад, в якому економічна рівновага досягається через вільну конкуренцію;

1.8.3. це лад, в якому домінує акціонерна власність.

1.9. Яке з положень найгрунтовніше розкриває зміст категорії "фінанси"?

1.9.1. фінанси - це гроші;

1.9.2. фінанси - це вся сукупність грошових доходів населення;

1.9.3. фінанси - це сукупність відносин власності між державою, підприємствами і населенням з приводу формування і використання грошових фондів.

1.9 Рекомендована література

1. Башнянин Г.І., Медведчук С.В., Шевчук Є.С. „Політична економія” – Львів: „Новий Світ-2000”, 2004, с. 12-28

2. Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. „Основи економічної теорії”: Підручник. – К.: Атіка, 2002, с. 7-12

Тема 2. ЗМІСТ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУСПІЛЬСТВА Й ПРОБЛЕМА ЕКОНОМІЧНОГО ВИБОРУ

2.1 Ключові питання

1. Загальні проблеми економіки. Потреби як спонукальний мотив економічної діяльності людей.

2. Безмежність потреб та обмеженність ресурсів - центральна проблема економіки.

3. Технологічні можливості суспільства. Альтернативна вартість. Крива трансформації.

2.2 Навчальні цілі

1. З’ясувати загальні проблеми економіки.

2. Розглянути потреби суспільства, їх класифікація.

3. Побудувати криву виробничих можливостей.

2.3 Короткий зміст теми та рекомендації до її опанування

Кожне людське суспільство стикається і намагається розв’язувати три основні проблеми організації економіки:

• Що виробляти?

• Як? І в якій кількості?

• Для кого?

1. ЩО ВИРОБЛЯТИ ?

Мається на увазі яку комбінацію товарів та послуг обере суспільство, а відповідно розміщення ресурсів серед галузей та сфер, що їх виробляють. Це відбувається тому, що виробництво додаткової кількості одного продукту завжди потребує спрямування додаткових ресурсів у це виробництво відтягуючи ці ресурси з інших виробництв.

2. ЯК?

Оскільки ресурси обмежені, бажано, щоб вони використовувались ефективно. Отже, має значення, які саме з наявних способів виробництва знаходитимуть застосування.

3. ДЛЯ КОГО?

Тобто, хто буде споживати. Який існує взаємозв’язок між виробництвом, економікою і споживанням її громадян? Економісти шукають пояснення того, як здійснюється розподіл вироблених благ? Хто скільки отримує і чому?

Поставимо запитання: що змушує людей працювати? Вони працюють, щоб задовольняти власні потреби. Поряд з поняттям потреба вживається поняття “нужда”. Що під цим розуміють?

Нужда - це почуття, що виникає у людини за відсутності чи нестачі того, що їй хотілось би мати.Якщо нужда не задоволена, це спричиняє внутрішню напругу, що і спонукає людину працювати.

Потреба –це та ж нужда, але вона повинна мати конкретне оформлення, яке визначається культурою й іншими обставинами. Наприклад, одна й та ж сама нужда у людей-в продуктах, які належать до різних верств суспільства, набуває форму різних потреб. Потреба в транспортних засобах ескімосів і мешканців сучасних міст неоднакова. Економісти і психологи пропонують виділяти різні види потреб. Досить поширеною є класифікація потреб, запропонована медиком і психологом А. Маслоу, який розрізняв нижчі (фізіологічні) і вищі (соціальні) потреби. Першу групу становлять дихання, спрага, голод, тепло, безпека. До вищих потреб відносять прагнення належати до певного кола людей- родичів, друзів, знайомих.- відчути їх підтримку. До них також відносять бажання набути визнання, користуватися повагою, мати престиж, самореалізуватися.

Інша класифікація потреб передбачає їх поділ на два види: матеріальні та духовні. Економіка працює на задоволення матеріальних потреб, а вони характеризуються тим, що є безмежні.

2. Безмежність потреб та обмеженість ресурсів центральна проблема економіки.

Діяльність, що створює товари і послуги, називають виробництвом. У виробництві застосовують економічні ресурси, що складаються з елементів природи, таких як емля, ліси і корисні копалини; людських ресурсів як розумових так і фізичних; засобів виробництва, таких як знаряддя праці, машини, будівлі, транспорт, засоби зв язку. Усі можливі ресурси об’єднують у три великі групи:

-земля;

-праця;

-капітал.

Економічні ресурси називають ще факторами виробництва.

Земля – це всі елементи природи, такі як орні землі, ліси, корисні коталини, водні ресурси, повітря;

Праця-це фізичні і розумові здібності людей, які застосовують у виробництві благ. Сюди ж відносять і підприємницький талант.

Капітал- це товари тривалого використання (капітальні блага), створені для виробництва інших благ. Капітал ще називають інвестиційним ресурсом, а процес збільшення його запасу- інвестуванням.

Якщо потреби людей необмежені, то економічні ресурси характеризуються тим, що вони обмежені або рідкісні. Для більшості населення світу обмеженість ресурсів є реальною і завжди присутньою. Виникає проблема що виробляти і скільки має споживати кожна особа? Потреба вибирати є загальною для всіх. Так само як обмеженість ресурсів зумовлює потребу вибору, останній зумовлює існування вартості. За обмеженості ресурсів і повної їх зайнятості люди, люди ухвалюючи рішення про збільшення одного блага, завжди повинні відмовлятися від певної кількості іншого блага.