Функція біржі

1. Визначення цін товарів на перспективу і забезпечення цінової інф.

2. Узгодження планового і фактичного попиту і пропозиції

3. Страхування від коливань цін.

Фондова біржа – це ринок, де продаються і купляються цінні папери. Це складова частина фінансового ринку (ринок банківських позик). Важливою частиною РЦП, вважається грошовий ринок, на якому здійснюють обіг короткострокові боргові зобов’язання (1р.), казначейські білети.

РЦП, як і інші складається з із попиту і пропозиції - рівні ціни

Попит створюється кампаніями і державами, котрим не вистачає власних доходів для фінансових інвестицій Чистими кредиторами є населення, індивідуальна діяльність у якого перевищує витрати.

Цінний папір – це грошовий документ, що регулює відносини між суб’єктом, що випустив цей документ і його власником.

Термінологічний словник

3. Контрольні запитання

3. План практичного (семінарського) заняття

5.6 Навчальні завдання для самостійної роботи

5.7 Проблемні питання для обговорення в групі

5.8 Рекомендована література

РОЗДІЛ 2. Мікроекономіка: Основи аналізу ринкової поведінки

Тема 6. Попит і пропозиція. Еластичність

6.1 Ключові питання

1. Ринкові операції: аналіз попиту і пропозиції.

2. Попит. Функція попиту.

3. Зміна обсягу попиту і зміна попиту в цілому.

4. Пропозиція. Функція пропозиції.

5. Зміна обсягу пропозиції і пропозиції в цілому.

6. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага. Рівноважна ціна.

7. Поняття еластичності. Цінова еластичність попиту.

8. Фактори цінової еластичності попиту.

9. Перехресна еластичність попиту.

11.Еластичність попиту за доходом.

12. Еластичність пропозиції, Фактори, що впливають на еластичність пропозиції.

6.2 Навчальні цілі

1. З’ясувати суть ринкових операцій – попиту і пропозиції та формування ринкової ціни

2. Відобразити на графіку криву попиту і пропозиції та рівноважну ціну

3. Розглянути еластичність попиту і пропозиції та вплив на поведінку ринкових суб’єктів

6.3 Короткий зміст теми та рекомендації до її опанування

Ринкові операції: аналіз попиту і пропозиції

Стан ринкової економіки, рівень її розвитку, основні проблеми ринкової організації виробництва вирішуються через механізм попиту та пропозиції.

Загальне уявлення про попит — це потреба в певних благах.

В економічній теорії розглядається платоспромож­ний попит — потреба в товарах, яка забезпечена грошо­вими коштами покупця.

В рамках механізму попиту та пропозиції — взаємодія:

Виробник

Споживач

о

Покупець

тримує якісно нову взаємодію:

Продавець

Аналіз попиту і пропозиції, виявлення взаємозв'язків між ними дає можливість зрозуміти, як діє ринковий меха­нізм.

Попит. Функція попиту

Попит на певний товар характеризує зміни в пове­дінці споживача у відповідь на зміну цінових і нецінових факторів. Попит окремого споживача називається індивідуальним попитом.

Існуюче співвідношення між ринковою ціною і кількістю товару, на який є попит, може бути відображене графічно кривою попиту (графік 2.1).

Крива попиту показує від'ємну пропорційну залежність між ціною P(Рrісе) і кількістю товару Q (Quantity), яку покупець бажає і може купити.

Закон попиту -це закон, який стверджує, що по мірі того, як ціна на товар підвищується, кількість товару, на який пред'явлено попит, зменшується і навпаки (при ін­ших незмінних умовах).

=> Вимога «при інших незмінних умовах» має принципово значення, оскільки вона визначає незмінність всіх ін­ших факторів, що впливають на попит. Це особливе важливо у випадку розгляду гіпотези взаємозв'язку ціни товару і його кількості, що складає основу закону попи­ту (графік 2.1).

=>Залежність попиту від ціни

Графік 2.1. Криза попиту.

D – попит,

P – ціна,

Q – обсяг попиту.

Загальновизнане визначення кривої попиту D походить від першої літери англійського слова Demand (попит).

Ціна (незалежна змінна) відкладається на осі ординат, а попит (залежна змінна) — на осі абсцис.

Крива попиту має від'ємний нахил. Це означає, що чим нижча ціна товару, тим більша його кількість може бути ку­плена покупцями, і навпаки.

Крива попиту (D) — це крива, яка при інших незмінних умовах показує взаємозв'язок між ціною і кількістю купленого товару. Криза попиту показує, яку кількість товару готові придбати покупці за різни­ми цінами в даний час.

Ринковий попит — це попит, який визначається як загальна сума всіх індивідуальних попитів при кожному зна­ченні ціни.

Крива ринкового попиту характеризує су­купність обсягів товару, на який пред'являється попит. При умові, що ціна задовольняє всіх покупців товару.

Графік 2.2. Крива ринкового попиту.

Крива ринкового попиту—це крива, яка визначається сумою індивідуальних попитів при кож­ній ціні.

Крива ринкового попиту складається з кривих індивідуального попиту (графік 2.2).

Функція попиту — функція, що визначає величину попиту в залежності від факторів, що вплива­ють на нього.

Найважливіший фактор впливу на попит - ціна на одиницю товару.

Функція попиту може бути виражена рівнянням:

Q_D = f(P),

де Q_D — обсяг попиту, або кількість одиниць товару, як може бути придбана покупцем.

Р — ціна одиниці товару.

Але крім цінового, на попит впливають й інші, нецінові фактори.

Нецінові фактори, які впливають на попит:

• доходи споживачів;

• місткість ринку;

• ціни і доступність споріднених товарів (товарів-субститутів);

• ціни і доступність доповнюючих товарів (товарів-комплементів);

• смаки і уподобання;

• сподівання щодо майбутніх економічних умов;

• особливі фактори (погода і т. ін.).

Попит може бути функцією всіх цих факторів:

Q_D = f(P,P₁^S,…,P_n^S,P₁^C,…,P_m^C,I,Z,W,N,B…),

де Q_D – обсяг попиту на товар;

Р – ціна товару;

І – доход;

P^S- ціна товару-субституту;

P^C- ціна комплементарного блага;

Z – смаки та уподобання;

W – об’єктивні умови споживання;

N – очікування споживача;

B – інші фактори.

Зміна обсягу попиту і зміна попиту в цілому

Існує принципова різниця між зміною величини попиту (обсягу попиту) і зміною попиту (попиту в ці­лому).

Якщо при зменшенні ціни від Р1 до Р₂ обсяг попиту збільшується від Q₁ до Q ₂ (див. графік 2.1), ми говоримо про зміну величини попиту, яка може бути показана динамікою попиту вздовж кривої попиту D від точки a до точки b (a -> b).

Тобто дія цінових факторів приводить до зміни величини попиту, що спостерігається з процесі його переміщення від однієї до іншої точки кривої попиту (D), яка залишається незмінною.

Попит на товар визначається всією кривою попи­ту (D).

У процесі розвитку економічного життя попит на різні товари постійно змінюється. Динаміка та характер цих змін обумовлюється змінами всіх факторів, що впливають на по­пит.

У цьому випадку відбувається зміна попиту в ціло­му, тобто попит на певний товар змінюється (збільшується чи зменшується) при кожному значенні ціни (Р₁, Р₂, ..., Р_n).

Геометрично зміна попиту (його збільшення чи змен­шення) відображається переміщенням кривої попиту D право (D₁↑) чи вліво (D₂↓) (графік 2.3).

Графік 2.3. Зміна попиту.

Переміщення кривої D в положення D₁ може відбуватися під впливом збільшення доходу споживача, переміщення кривої D в положення D₂ – під впливом його зменшення.

Переміщення кривої попиту вправо означає збіль­шення попиту (D₁), переміщення кривої попиту вліво — зменшення попиту (D₂).

Фактори, що приводять до переміщення кривої попиту

Поняття «зміна попиту» (переміщення кривої попиту вправо чи вліво) не слід змішувати з поняттям «зміна обсягу попиту», тобто з переміщенням по кривій попиту вниз чи вгору. В останньому випадку при такому переміщенні сам попит не змінюється, а збільшується чи зменшується Q — кількість товару, на яку змінюється обсяг попиту за тією чи іншою ціною (графік 2.4).

Графік 2.4. Зміна обсягу попиту

Пропозиція

Пропозиція S (Supply) – це обсяг товарів, який виробники можуть і бажають виготовляти і продавати на ринку.

Пропозиція певного товару визначає взаємозв’язок між ринковою ціною і кількістю товару, що продається.

Між ціною і кількістю товару, що продається, існує пряма залежність, тобто чим вища ціна товару, тим більший обсяг товару, який буде виготовлений і запропонований до продажу і навпаки.

Додатна залежність між ціною і обсягом товару, що пропонується до продажу, називається законом пропозицій.

Крива пропозиції

Крива пропозиції (S) - це крива, що по­казує, який обсяг товару можуть та бажають виготови­ти та продати виробники за різними цінами в даний час. Ціна (незалежна змінна) відкладається на осі ор­динат, а пропозиція (залежна змінна) — на осі абсцис (графік 2.5)

Залежність пропозиції від цін

Графік 2.5. Криза пропозиції (S).

Крива пропозиції має додатний нахил. Це означає, що чим вища ціна товару, тим більший його обсяг бу­де запропонований до продажу, і навпаки.

Ринкова пропозиція — це пропозиція, що визнача­ється як загальна сума всіх індивідуальних пропозицій.

Крива ринкової пропозиції (S) складається з суку­пності обсягів товару, які виробляються і пропонують­ся до продажу всіма продавцями товару за відповідною ціною.

Ринкова криза пропозиції (S) складається з кривих інди­відуальних пропозицій і може бути накреслена аналогічно кривій ринкового попиту (D) (графік 2.6).

Графік 2.6. Крива ринкової пропозиції.

Функція пропозиції

• Функція пропозиції може бути виражена рівнянням:

Q_S = f(P),

де Q_S — обсяг пропозиції,

Р — ціна одиниці товару.

Фактори, що впливають на пропозицію

• Нецінові фактори, що впливають на пропозицію:

• витрати виробництва;

• технічний прогрес;

• ціни споріднених товарів;

• організація ринку;

• стабільність законодавства та визначеність правового, поля;

• специфічні фактори (погода, зміна моди, психологічна мотивація тощо);

• сподівання щодо майбутніх економічних умов.

Зміна обсягу пропозиції і пропозиції в цілому

Пропозиція товару визначається всією кривою пропозиції (S).

Переміщення кривої пропозиції (S) вправо означає збільшення пропозиції (S₁), переміщення кривої про­позиції вліво означає її зменшення (S₂) (графік 2.7).

Графік 2.7. Зміна пропозиції.

Переміщення кривої пропозиції (S) вправо S → S₁ чи вліво S ← S ₂ означає, що пропозиція збільшується чи зменшується при тій же ціні. Якщо ж жоден з фак­торів, що впливають на пропозицію, не змінюється, а ціна товару змінюється, то відбувається переміщення по кривій пропозиції (S) вгору чи вниз (при цьому пропозиція товару не змінюється, а змінюється його обсяг) (див. графік 2.8).

Графік 2.8. Зміна обсягу пропозиції.

Фактори, що приводять до переміщення кривої пропозиції

Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага

Ринкова рівновага

В умовах ринкової економіки взаємодія конкурентних сил приводить до синхронізації цін попиту і цін пропозиції, що обумовлює рівно важність обсягів попиту і пропозиції

Графік 2.9. Ринкова рівновага попиту та пропозиції.

Р - ціна;

Q - обсяг попиту, обсяг пропозиції;

D - крива попиту;

S - крива пропозиції;

С - точка перетину кривої D і кривої S, яка визначає рівноважну ціну (Р_с) та рівноважний обсяг попиту та пропо­зиції (Q_с).

Точка перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) – це точка їх рівноваги (С) (графік 2.9).

В точці перетину кривої попиту (D) і кривої пропозиції (S) обсяг пропозиції буде дорівнювати обсягу попиту (Q_с). Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівно­ваги (Р_с), яка однаково задовольняє і покупців, і продавців.

Рівноважна ціна

Рівноважна ціна (Р_с) — ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурен­тних сил.

Якщо ціна буде нижчою, ніж Р_с, надлишок попиту буде піднімати її догори (конкуренція покупців) і створювати дефіцит; якщо ціна буде вищою, ніж рівноважна Р_с, про­позиція перевищить попит, створиться надлишок пропо­зиції (конкуренція продавців), внаслідок чого ціна буде знижуватися до рівня рівноваги (див. графік 2.10).

Графік 2.10. Модель встановлення рівноважної ціни.

Р - ціна;

Q - обсяг попиту та обсяг пропозиції;

С - точка рівноваги;

Р_c - рівноважна ціна;

Q_с - рівноважний обсяг попиту та пропозиції;

Р_n Р_д - ціни, при яких встановлюється дефіцит та надлишок;

Q₁, Q₂ - обсяги попиту та пропозиції, при яких визначається дефіцит та надлишок.

Рівноважна ціна місце на рівні, де кількість товару, яку виробники можуть і бажають поставляти, дорівнює обсягу товару; яку по­купці можуть і хочуть купувати. На конкретному ринку ця рівновага досягається на перетині кривих попиту (D) і пропозиції (S). При ціні рівноваги (Р_с) немає ані надлишку, ані дефіциту.

Важливо зауважити, що рівноважний метод аналізу по­питу та пропозиції на мікрорівні передбачає пошук ситуації, при якій економічна система знаходиться в стані «іде­ального спокою». Саме тому в умовах рівноваги економіч­ний суб'єкт (виробник, продавець, покупець, фірма) прак­тично не має стимулів до зміни своєї економічної поведін­ки. Тобто, у точці рівноваги попиту та пропозиції стимули до економічного руху практично згасають і він припиняєть­ся. Але як тільки відбудеться зміна у співвідношенні факто­рів, що впливають на рівновагу (зросте або зменшиться рі­вень цін, вдосконалиться технологія, не виправдаються спо­дівання виробників і споживачів), знову почнуть діяти еко­номічні стимули.

Це означає, що рівність попиту і пропозиції — теоретич­на абстракція. Вона майже не зустрічається в реальній гос­подарській практиці. Але за допомогою такої абстракції стає можливим пошук найбільш важливих закономірностей фун­кціонування ринкового механізму.

Умови сталої рівноваги на ринку роз­глядалися такими відомими вченими-економістами, як А.Маршалл і Л.Вальрас.

Загальновизнаний на сьогодні метод Л.Вальраса розгля­дає криві попиту та пропозиції як кінцеві точки горизонтальних прямих, які відповідають обсягам попиту чи пропо­зиції при даній ціні. А.Маршалл розглядав їх як кінцеві точ­ки ряду вертикальних ліній, кожна з яких відповідає ціні, за якою дана кількість товару виробляється і споживається (тобто А.Маршалл розглядає кількість товару як незалежну змінну, а ціну - як залежну змінну) (див. графік 2.11).

Графік 2.11. Механізм формування рівноважної ціни:

а — за Л.Вальрасом (модель Л.Вальраса);

б — за А.Маршаллом (модель А.Маршалла).

Метод Л.Вальраса засновується на зміні динаміки ціни в напрямку досягнення стану рівноваги, тоді як підхід А.Маршалла базується на зміні динаміки обсягів товару; тобто Л.Вальрас розробив «модель коригування ринкових цін», тоді як А.Маршалл - «модель коригування випуску».

Безперечно, і ціна, і кількість товару взаємообумовлюються — і для вирішення проблем урівноваження всіх параме­трів принципової різниці між цими підходами немає. Але динамічні передумови цих двох підходів принципово розріз­няються.

У процесі функціонування ринку відбувається вза­ємне узгодження економічних інтересів продавців і покупців. Важливу роль у цьому процесі відіграють ці­ни, сприяючи швидкому обміну інформацією. Саме ціни роблять умови обміну простими, прозорими і стандартизованими для всіх суб'єктів ринкової еконо­міки.

Поняття еластичності. Цінова еластичність попиту

Важливу роль у вивченні можливих реакцій економічних суб'єктів на зміну ціни відіграє поняття еластичності.

Еластичність

- це чутливість однієї економічної змінної до зміни іншої економічної змінної, її здатність реагувати на цю зміну.

Еластичність попиту відносно ціни (цінова еластичність попиту) показує, наскільки змінюється обсяг попиту залежно від зміни ціни.

При визначенні рівня еластичності попиту практичне значення мають не абсолютні величини, а відносні. Тому:

де E_DP — цінова еластичність попиту;

ΔQ— зміна обсягу попиту;

ΔР - зміна ціни.

Якщо зміна ціни на 1% викликає зміну обсягу попиту більшу, ніж 1%, — маємо еластичний попит.

Якщо зміна в ціні на 1% приводить до зміни в обсязі попиту меншої, ніж 1%, — маємо нееластичний по­пит.

Попит еластичний, коли E_DP > 1 (це означає, що попит зростає (або падає) швидше, ніж ціна) (графік 2.12,а).

Попит нееластичний, коли E_DP < 1 (це озна­чає, що попит зростає (чи падає) повільніше, ніж змі­нюється ціна) (графік 2.12,в).

Попит одинично-еластичний, коли E_DP = 1 (це означає, що попит зростає (або падає) відповідно до зміни ціни) (графік 2.12,6).

а) еластичний попит б) одинично- в) нееластичний

еластичний попит попит

Графік 2.12. Еластичний попит, одинично-еластичний попит,

нееластичний попит.

Якщо зміна ціни не викликає ніякої зміни попиту (тобто E_DP = О), тоді ми маємо досконало неела­стичний попит. Якщо ж нескінченно мала зміна ціни викликає нескінченне розширення попиту (тобто E_DP = ∞), тоді ми маємо досконало еластичний попит (див. графік 2.12).

Графік 2.12. Полярні випадки еластичності.

D_∂н — досконало нееластичний попит;

D_∂е - досконало еластичний попит;

E_DP - коефіцієнт еластичності попиту за ціною.

Розрізняють точкову і дугову еластичність.

Точкова еластичність характеризує відносну зміну попиту при нескінченно малій зміні ціни.

Дугова еластичність вживається для виміру елас­тичності між двома точками і визначається як середня елас­тичність за формулою центральної точки.

Фактори цінової еластичності попиту

• Важливість товару для споживача (попит на предмети розкошу - еластичний, на предмети першої необхідності - нееластичний).

• Рівень замінюваності товару (чим більше товарів-замінників, тим еластичніший попит на даний то­вар).

• Питома вага товару в доході споживача (чим вона більша в бюджеті споживача, тим більша буде еластичність попиту на товар).

• Фактор часу (попит на товар більш еластичний у довгостроковому періоді).

Цінова еластичність впливає на обсяг загальної ви­ручки від продажу даної кількості товару. Якщо попит нееластичний, загальна виручка продавця змінюється у тому напрямку, що і ціна товару. Якщо попит елас­тичний, зміни загальної виручки продавця і ціни това­ру мають протилежну спрямованість. Якщо попит характеризується як одинично еластичний, тоді загальна виручка залишається такою ж, як і була до зміни ціни товару.

Щоб не виміряти еластичність в одній із крайніх точок цінового інтервалу, еластичність визначається в центральній точці цього інтервалу.

Формула центральної точки цінової еластичності попиту:

Перехресна еластичність попиту

Перехресна еластичність попиту визначає ступінь чутли­вості споживчого попиту на один товар (х) залежно від ціни на інший товар (у).

де

E_Dx/y - перехресна еластичність попиту;

ΔQ_x - зміна обсягу попиту товару х;

ΔP_y - зміна ціни товару у.

Для товарів, які замінюють один одного у вжитку (товарів-субститутів), коефіцієнт перехресної еластичності E_Dx/y має позитивне значення. Для товарів, які доповнюють один одного у процесі споживання (товарів-комплементів), коефіцієнт E_Dx/y перехресної еластичності від'ємний.

=> Якщо E_Dx/y > 0, — це означає, що обсяг попиту на товар х змінюється в прямій залежності від ціни на товар у, і товари х і у можуть бути взаємозамінні у вжитку, тобто є товарами-субститутами.

=> Якщо E_Dx/y < 0, - це означає, що обсяг попиту на товар х змінюється у від'ємній залежності від ціни на товар у, тобто коефіцієнт перехресної еластичності має від'ємне значення, а товари х і у є товарами-комплементами, тобто доповнюють один одного.

=> Якщо коефіцієнт перехресної еластичності дорівнюва­тиме 0 (E_Dx/y = 0), тоді товар х і товар у виступають на ринку як незалежні, невзаємопов'язані товари.

Еластичність попиту за доходом

Еластичність попиту за доходом показує рівень зміни обсягу попиту на товар, що досягається внаслі­док зміни величини доходу споживача.

Еластичність попиту на товар за доходом споживача ви­значається як відношення відсоткової зміни обсягу попиту на товар до відсоткової зміни доходу споживача.

або

де E_DI - еластичність попиту за доходом;

ΔI - зміна доходу (Іпсотпе);

І - доход;

ΔQ_D - зміна обсягу попиту.

Чисельне значення еластичності за доходом споживача тісно пов'язане з такими поняттями, як нормальні то­вари і нижчі товари (товари нижчої якості).

Для нормальних товарів підвищення доходу викликає підвищення попиту на них. Придбання таких товарів збільшується, отже еластичність попиту за доходом на нор­мальні товари позитивна.

д

Для нормальних товарів

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом E_D>0.

ля товарів нижчої якості (нижчих) збільшення доходу споживача викликає зменшення попиту. В цьому випадку доход і попит на товари нижчої якості змінюються в протилежних напрямках, і тому еластичність попиту за доходом

на ці товари від'ємна.

Для нижчих товарів

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом E_D<0.

• Споживачі, як правило, скорочують придбання нижчих товарів, коли їх доход зростає.

Еластичність пропозиції

Еластичність пропозиції показує зв’язок між зміною ціни товару і обсягом його пропозиції.

Цінова еластичність пропозиції визначається співвідно­шенням відсоткової зміни обсягу пропозиції відносно відсоткової зміни ціни:

Слід відзначити, що визначення цінової еластичності пропозиції таке ж саме, як і цінової еластичності попиту. Єдина різниця полягає в тому, що чутливість обсягу пропо­зиції до зміни ціни позитивна, в той час як чутливість обсягу попиту до зміни ціни на товар — від'ємна.

Фактори, що впливають на еластичність пропозиції

• можливості заміщення факторів виробництва;

• фактор часу.

Фактор часу відіграє важливу роль у визначенні ці­нової еластичності пропозиції. Чим довший період часу, який може бути використаний для зміни обсягу пропозиції, тим більша її еластичність.