 
        
        - •Заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Практична робота
- •Заняття № 2.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Практична робота Властивості дикарбонових кислот аліфатичного ряду.
- •Заняття №3.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Практична робота Властивості омилюваних ліпідів вищих карбонових кислот та естерів.
- •Заняття № 4.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Практична робота Властивості гетерофункціональних карбонових кислот.
- •Заняття №5.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Практична робота Властивості амінокислот і білків.
- •Заняття №6.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Практична робота Властивості сечовини.
- •Заняття №7
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Практична робота Функціональний аналіз органічних сполук
- •Заняття №8.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Практична робота Властивості та одержання 5-ти членних гетероциклів з одним гетероатомом.
- •Заняття №9. Тема:Гетероциклічні сполуки. П׳ятичленні гетероцикли з двома гетероатомами.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Практична робота Властивості похідних піразолону-5
- •Заняття №10.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Практична робота Властивості піридину.
- •Заняття №11
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Практична робота
- •Ведення лабораторного журналу органічного синтезу
- •Робота №______________
- •План синтезу:
- •3. Оформлення звіту
- •Заняття №12.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Практична робота Властивості сечової кислоти
- •Заняття №13.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Практична робота Властивості алкалоїдів та їх ідентифікація.
- •Заняття №14.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Практична робота Властивостями моносахаридів
- •Заняття №15.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Практична робота
- •Заняття №16.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Теоретична частина
- •Практична робота Властивості терпенів
- •Заняття №17.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна аудиторна робота
- •Практична робота Ідентифікація органічних речовин за допомогою функціонального аналізу
Самостійна позааудиторна робота
- Повторити класи органічних сполук. 
- Повторити функціональні групи, які характеризують певний клас. 
- Повторити якісні реакції на функціональні групи. 
- Оформити три графи протоколу. 
- Теоретично підготуватись до здачі підсумкового заліку. 
Контрольні питання
- Основні класи органічних сполук. 
- Функціональні групи та їх якісне визначення. 
- Насичені і ненасичені вуглеводні, їх основні хімічні властивості. 
- Ароматичні моно- і багатоядерні сполуки, та якісні реакції на них. 
- Спирти одноатомні. Якісні реакції. 
- Багатоатомні спирти. Якісні реакції 
- Феноли. Якісні реакції на них. 
- Альдегіди і кетони. Якісні реакції. 
- Карбонові кислоти, естери. Якісні реакції. 
- Вуглеводи (моно-, ди- полісахариди), якісні реакції. 
- Амідо- і амінокислоти. Якісні реакції 
- Гетероциклічні сполуки. Алкалоїди, їх ідентифікація. 
- Які функціональні групи можна виявити за допомогою реактиву Фелінга? 
- Чим відрізняються фенольна і спиртова групи, як їх можна експериментально розрізнити? 
- Фармакопейні дослідження на глюкозу, саліцилову, ацетилсаліцилову кислоти, йодоформ, вітамін С, глюкозу, крохмаль та ін. 
- Поляриметр, його будова і визначення кута обертання. 
- Визначення tкип, tпл і густини розчинів. 
Самостійна аудиторна робота
- Одержати у лаборанта індивідуальні завдання досліджуваних невідомих органічних речовин. 
- Провести аналіз, встановити функціональні групи і вказати клас речовин. 
- Результати аналізу, спостережень і висновки внести в протокол. 
- Оформити протокол і захистити його у викладача. 
Практична робота Ідентифікація органічних речовин за допомогою функціонального аналізу
Функціональний аналіз досліджуваних речовин проводити згідно такої послідовності:
- Якісні реакції на подвійні С=С зв’язки. Реакція з Вr2- водою і розчином КМnO4  знебарвлення або побуріння у випадку з розчином КМnO4. Знебарвлення можливе і при наявності альдегідів, спиртів, фенолів. 
- Виявлення ароматичних систем: а) реакція нітрування з концентрованими HNO3+H2SO4 утворюється осад або масляниста рідина із запахом гіркого мигдалю. б) реакція алкілування хлороформом в присутності АlCl3 (забарвлення змінюється на інтенсивні кольори: оранжевий, червоний, зелений). 
- Виявлення спиртів: а) з металічним натрієм  утворюються алкоголяти , добре розчинні у воді і виділяється Н2; б) утворення естеру з ацетатною кислотою(характерний ефірний запах); в) на багатоатомні спирти: реакція з Cu(OH)2  осад розчиняється і утворюється розчин темно - синього забарвлення. 
- Виявлення фенолів: а) реакція з розчином FeCl3  забарвленні комплексні сполуки різних кольорів; б) реакція Вr2- водою ® знебарвлення або утворення осаду. Аналогічну реакцію дають нафтоли. 
- Виявлення альдегідів: а) реакція срібного дзеркала з розчином AgNO3+NH4OH® потемніння розчину і утворення осаду металічного аргентуму; б) реакція з реактивом Фелінга ® зміна забарвлення зелене ® жовте ®червоне; в) реакція з NaHSO3 ® кристалічні сполуки. 
- Виявлення кетонів: а) реакція з NaHSO3 ® кристалічна сполука; б) з 2,4-динітрофенілгідразином ® осад жовтого або червоного кольору; в) з натрій нітропрусидом ® червоне забарвлення. 
- Виявлення карбонових кислот: а) визначення рН розчину (<7); б) з NaHСO3 ® виділення СО2; в) утворення естерів з спиртами ® характерний запах; г) реакція з розчином FeCl3  червоне забарвлення ®осад. 
- Виявлення α-амінокислот: а) з нінгідрином ® темно–синє забарвлення; б) взаємодія з кислотами та лугами ® зміна забарвлення індикатора; в) з Cu(OH)2  осад розчиняється і утворюється комплексна сіль інтенсивно синього забарвлення. 
- Виявлення вуглеводів (моносахаридів ): а) реакції на ОН з Cu(OH)2  осад розчиняється і утворюється розчин темно - синього забарвлення; при нагріванні проходить зміна забарвлення (див. реакцію з реактивом Фелінга); б) реакція на альдегідну групу. Дану реакцію не дає фруктоза. в) з α- нафтолом глюкоза не дає забарвлення, фруктоза ® фіолетове; г) реакція на фруктозу з реактивом Селіванова ® вишнево–червоне забарвлення ® осад; д) реакція з розчином йоду на фруктозу ® яскраво–червоне забарвлення. 
- Виявлення вуглеводів (дисахаридів): а) з реактивом Фелінга ® утворення червоного осаду відбувається з мальтозою і лактозою і не відбувається з сахарозою; б) з сульфатами кобальту і нікелю ® сахароза дає з сіллю кобальту ® фіолетове забарвлення, а з нікелем – зелене; в) з α- нафтолом ® сахароза дає червоно–фіолетове кільце; г) визначення питомого обертання розчину сахарози (робота з поляриметром). 
- Виявлення полісахаридів : а) на розчин крохмалю, реакція з J2 ® синє забарвлення, яке при нагріванні зникає , а при охолодженні знову появляється; б) з реактивом Фелінга ® голубий осад Cu(OH)2 не розчиняється; в) на целюлозу, розчинення у реактиві Швейцера (мідноаміачний розчинCu(OH)2 ® білі нитки. 
- Виявлення гетероциклічних сполук: а) з сосновою скипкою + НСl ® пірол дає червоне забарвлення, фуран ® інтенсивно зелене; б) реакція на тіофен (індофенінова проба: ізатин + H2SO4) ® синє забарвлення; в) визначення фізичних констант t кип, t пл., питомої ваги, показника заломлення; д) реакція на піридин: осадження пікриновою кислотою ® осад жовтого забарвлення; г) реакція на амідопірин з розчином FeCl3 ® фіолетове ® жовте забарвлення; з НNO2 ® стійке фіолетове; е) реакція на анальгін з розчином FeCl3 ® синє забарвлення, а з НNO2 ® рожеве. 
Для дослідження пропонуються такі речовини:
Хлоретил, хлороформ, йодоформ, етанол, метанол, фенол, гліцерин, формалін, бензол, толуол, ацеталь, мурашина, оцтова і амінооцтова, акрилова, щавлева, бензойна, саліцилова, фталева, малонова і олеїнова, стеаринова кислоти.
Глюкоза, фруктоза, крохмаль, сахароза, мальтоза і лактоза.
Анальгін, амідопірин, салол, аспірин, стрептоцид, сечовина, сечова кислота, скипидар, кофеїн, камфора.
За допомогою якісних реакцій визначити дані речовини. Описати хід виконання роботи і спостереження. Зробити висновки.
Кожен студент виконує індивідуальне завдання, якщо теоретично підготовлений до практичного заняття і допущений до нього.
Після дослідження речовин, студент оформляє протокол, захищає результати роботи і одержує оцінку, враховуючи теоретичну підготовку до заняття.
