Самостійна робота на занятті.

Виконати лабораторні роботи:

1. Приготувати ацетатний буфер з певним значенням рН.

2. Визначити буферну ємність за кислотою.

3. Визначити буферну ємність за лугом.

4. Визначити буферну ємність сироватки крові.

Методика виконання роботи

Робота 1. Приготування ацетатного буферу.

Кожна пара студентів готує 20 мл ацетатного буферу, змішуючи 10 мл 0,1 М розчину оцтової кислоти і 10 мл 0,1 М розчину її натрієвої солі. За допомогою рН метра чи універсального індикатора визначають рН одержаного буферу. Розчин зберігають для наступних робіт.

Робота 2. Визначення буферної ємності приготовленого розчину за лугом.

10 мл буферного розчину, одержаного в роботі 1 (рН = 4,6), розливають порівну в дві колбочки для титрування. До кожної додають 2-3 кр. індикатора метилового червоного. Бюретку для титрування заповнюють 0,1 М розчину гідроксиду натрію. Титрування проводять до появи лимонно-жовтого забарвлення (рН = 6,3). Проводять розрахунки за рівняннями:

Робота 3. Визначення буферної ємності розчину за кислотою.

10 мл буферного розчину, одержаного в роботі 1 (рН = 4,6), розливають порівну в дві колбочки для титрування. До кожної додають 2-3 кр. індикатора метилового оранжевого. Титрують 0,1 М розчином НС1 до появи малинового забарвлення (рН = 3,1).

Проводять розрахунки буферної ємності за відомими формулами для кислоти.

Робота 4. Визначення буферної ємності сироватки крові.

Буферну ємність сироватки крові (рН = 7,4) визначити за кислотою і лугом. Для цього в 2 колбочки прилити по 1 мл сироватки крові. В першу колбочку прилити 1-2 краплі фенолфталеїну і титрувати 0,1 М розчином лугу до появи рожевого забарвлення (рН = 9,0). В другу колбочку прилити 1-2 краплі метилоранжу і титрувати 0,1н розчином соляної кислоти до появи стійкого оранжевого забарвлення (рН = 4,0). Титрування повторити 2-3 рази. Буферну ємність розрахувати як в попередніх роботах. Зробити висновки.

Заняття 12

Тема: Колігативні властивості розчинів.

Актуальність теми: Осмос має важливе значення для рослинних і тваринних організмів, створюючи необхідні умови для нормального протікання біофізичних і біохімічних процесів. В людському організмі необхідне постійне значення осмотичного тиску крові і інших біологічних рідин. Значення осмотичних властивостей розчинів, їх залежність від різних речовин, робить можливим регулювання і підтримання необхідних параметрів стану організму.

Навчальні цілі:

Знати: залежність осмотичного тиску від концентрації розчинених електролітів і неелектролітів. Знати осмотичний тиск різних біологічних рідин і вплив на нього різних факторів.

Вміти: визначати і розраховувати осмотичний тиск розчинів і основних біологічних рідин.

Самостійна позааудиторна робота студентів.

1. Дифузія в розчинах і її значення для біологічних систем.

2. Закон Фіка.

3. Осмос і осмотичний тиск.

4. Закон Вант-Гоффа для осмотичного тиску.

5. Осмотичні властивості розчинів неелектролітів.

6. Осмотичні властивості розчинів електролітів. Коефіцієнт Вант-Гоффа.

7. Гіпер-, гіпо- і ізотонічні розчини.

8. Процеси плазмолізу і гемолізу.

9. Значення осмосу і осмотичного тиску для біологічних систем.

10. 10.Ізотонічні розчини (фізіологічні) як медичні препарати в медицині

Контрольні питання.

1. Дайте визначення законів Фіка, Генрі, Дальтона, Сеченова, Вант-Гоффа.

2. Яка величина осмотичного тиску для фізіологічного розчину? Якої концентрації мають бути розчини хлориду натрію та глюкози, щоб розчини були фізіологічними?

3. Дайте визначення поняттю дифузія, осмотичний тиск, ізотонічний коефіцієнт, осмос, осмотична концентрація.

4. Що таке ізотонічний розчин, гіпер- і гіпотонічні розчини, гемоліз, плазмоліз?

5. Як визначати молярну концентрацію еквівалентів, моляльність і масову частку розчину? Зв’язок між ними.

6. Обчислити осмотичний тиск розчину глюкози з концентрацією 0,287 моль/л.

7. Обчислити концентрацію глюкози (моль/л) в розчині, який ізотонічний по відношенню до плазми крові.

8. Визначити значення ізотонічного коефіцієнту для 0,85 % розчину хлориду натрію, ізотонічного по відношенню до крові.