Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Мікробіологія, Модуль 2-Методичка.doc
Скачиваний:
49
Добавлен:
17.02.2016
Размер:
497.15 Кб
Скачать

Методична вказівка з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів

(спеціальність «Фармація»)

Заняття №28

Тема: САЛЬМОНЕЛИ – ЗБУДНИКИ ЧЕРЕВНОГО ТИФУ, ПАРАТИФІВ, ХАРЧОВИХ ТОКСИКОІНФЕКЦІЙ І ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНИХ ІНФЕКЦІЙ.

Модуль 2.

«Спеціальна, клінічна, екологічна та санітарна мікробіологія.Спеціальна вірусологія. Фітопатогенні мікроорганізми. Мікробіологічний контроль лікувальних засобів в умовах аптечного виробництва та фармацевтичних підприємств»

Змістовий модуль14.

«Патогенні прокаріоти і еукаріоти»

  1. Значення теми: Черевний тиф і паратифи - важкі інфекційні захворювання, які можуть давати серйозні ускладнення. Знання особливостей етіології, патогенезу і принципів мікробіологічної діагностики,одним з основних якого є серологічний метод - реакція аглютинації Відаля; за допомогою реакції Vi-гемаглютинації виявляється черевнотифозне носійство; лікування та профілактики спричинюваних ними захворювань важливе для лікарів різних спеціальностей. Сальмонели викликають також важкі захворювання у дорослих і дітей - харчові токсикоінфекції і внутрішньолікарняний сальмонельоз.

  2. Мета: Знати біологічні властивості патогенних сальмонел, особливостей патогенезу,основні принципи серологічної діагностики черевного тифу і паратифів, лікування та профілактики спричинюваних ними захворювань. Вміти проводити реакцію аглютинації Відаля і реакцію пасивної Vi-гемаглютинації з метою діагностики черевного тифу і паратифів та черевнотифозного бактеріоносійства. Вміти правильно інтерпретувати одержані результати.

  3. Завдання для самопідготовки до заняття:

  1. До даної теми повторити:

  1. Анатомо-фізіологічні особливості лімфоїдного апарату кишечника (курс нормальної анатомії).

  2. Методи мікробіологічної діагностики інфекційних захворювань (курс загальної мікробіології).

  3. Гіперчутливість сповільненого типу (курс імунології).

  1. Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

  1. Рід сальмонел (Salmonella). Загальна характеристика роду.Біологічні властивості сальмонел. Морфологія, культуральні та біохімічні властивості збудників черевного тифу і паратифів.

  2. Елективні і диференціально-діагностичні середовища для сальмонел (середовища Рапопорта, Мюллера, селенітове, вісмутсульфіт-агар).

  3. Антигенна класифікація Кауфмана - Уайта. Епідеміологія і патогенез черевного тифу і паратифів. Можливі ускладнення.

  4. Особливості імунітету при черевному тифі і паратифах. Динаміка нагромадження антитіл. Лабораторна діагностика черевного тифу і паратифів в залежності від періоду захворювання. Діагностика черевнотифозного бактеріоносійства.

  5. Лікування і специфічна профілактика черевного тифу та паратифів.

  6. Реакція Відаля - основний метод серологічної діагностики черевного тифу і паратифів. Інгредієнти, необхідня для проведення реакції. Техніка виконання, врахування результатів. Особливості позитивної реакції Відаля у хворих, осіб, які перехворіли, і в прищеплених.

  7. Реакція виснаження сироватки крові по Кастеллані, її суть, практичне застосування. Серодіагностика черевнотифозного бактеріоносійства. Реакція пасивної Vi-гемаглютинації, її діагностичний титр.

  8. Сальмонели - збудники харчових токсикоінфекцій і внутрішньолікарняних сальмонельозів. Їх біологічні властивості.Епідеміологія і патогенез харчових токсикоінфекцій і внутрішньолікарняних сальмонельозів.

  9. Методи мікробіологічної діагностики сальмонельозу.

  10. Специфічна профілактика і лікування.

с) Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

  1. Скласти схему мікробіологічної діагностики черевного тифу і паратифів в різні періоди захворювання.

  2. Скласти схему мікробіологічної діагностики харчових токсикоінфекцій.

  1. Завдання для самостійної роботи на занятті:

  1. Вивчити морфологію сальмонел. Виготовити мазок з їх культури, забарвити за методом Грама, розглянути під мікроскопом, замалювати.

  2. За матеріалами демонстрації вивчити культуральні і біохімічні властивості сальмонел, характер її росту на основних диференціально-діагностичних середовищах.

  3. Провести виділення гемокультури. Висіяти кров хворого з підозрою на черевний тиф на жовчний бульйон.

  4. Провести ідентифікацію культури сальмонел за допомогою реакції аглютинації на склі з моноспецифічними сироватками (“Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии” під ред. Л.Б.Борисова, 1984.-С.110-111.).

  5. Ознайомитися з препаратами для діагностики, лікування та профілактики черевного тифу і паратифів (діагностичні імунні сироватки, левоміцетин, фталазол).

  6. Поставити реакцію аглютинації Відаля (“Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии” під ред. Л.Б.Борисова, 1984.-С.186-187.). Оцінити одержані результати.

  7. Виконати реакцію пасивної гемаглютинації з еритроцитарним черевнотифозним Vi-діагностикумом в полістеролових планшетах (“Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии” під ред. Л.Б.Борисова, 1984.-С.186-187.). Оцінити одержаний результат.

  8. Врахувати результат посіву крові хворого з підозрою на черевний тиф на жовчний бульйон. Виготовити мазки, розглянути під мікроскопом.

  1. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

  1. Таблиці.

  2. Культура сальмонел на скошеному агарі.

  3. Демонстрація характеру росту сальмонел на диференціально-діагностичних і елективних середовищах (короткий ряд Гіса, Ендо, Лєвіна, Плоскірєва, Ресселя, вісмутсульфіт-агарі).

  4. Моноспецифічні сироватки для проведення реакції аглютинації на склі.

  5. Кров хворого з підозрою на черевний тиф.

  6. Колба з жовчним бульйоном.

  7. Досліджувана сироватка (розведення 1:50).

  8. Черевнотифозні О- і Н-, паратифозні ОН-діагностикуми.

  9. Фізіологічний розчин.

  10. Досліджувана сироватка (розведення 1:5).

  11. Еритроцитарний черевнотифозний Vi-діагностикум.

  12. Полістеролові планшети.

  13. Пробірки, штативи, піпетки.

  14. Посіви, виконані на попередньому занятті.

VI. Джерела навчальної інформації.

1. Література теоретична:

  1. Дикий И.Л., Холупяк И.Ю., Шевелева Н.Е., Стегний М.Ю. Микробиология: Учебник для студентов фармацевтических факультетов.- К.: Професіонал, 2007

  2. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології.-К.: Медицина, 2009.

  3. Крок-1. Фармація.-Київ: Медицина, 2004.

  4. Конспекти лекцій.

2. Література практична:

  1. Микробиология: Руководство к лабораторным занятиям. Учебное пособие / И.Л.Дикий, И.И.Сидорчук, И.Ю.Холупяк и др.-К.: Професіонал, 2004.

  2. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

  3. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.

МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Савчук Н.В.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ

ПРОТОКОЛ від 04.01.2012 р.

Завідувач кафедри

мікробіології , д.мед.наук Р.В.Куцик