Методична вказівка з мікробіології, вірусології та імунології

для студентів

(спеціальність «Фармація»)

Заняття №27

Тема: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕНТЕРОБАКТЕРІЙ. ЕШЕРИХІЇ. ШИГЕЛИ. САЛЬМОНЕЛИ.

Модуль 2.	«Спеціальна, клінічна, екологічна та санітарна мікробіологія.Спеціальна вірусологія. Фітопатогенні мікроорганізми. Мікробіологічний контроль лікувальних засобів в умовах аптечного виробництва та фармацевтичних підприємств»
Змістовий модуль14.	«Патогенні прокаріоти і еукаріоти»

1. Значення теми: Ентеробактерії – велика група мікроорганізмів, серед яких є представники нормальної мікрофлори людського організму і збудники поширених кишкових інфекцій (колі-ентеритів, дизентерії, черевного тифу, паратифів). Кишкова паличка виконує ряд корисних фізіологічних функцій, входить до складу пробіотичних препаратів і одночасно є поширеним збудником опортуністичних і госпітальних інфекцій. Знання теми необхідне фармацевтам для правильного вибору препаратів для лікування і профілактики кишкових інфекцій.

2. Мета: Знати основні біологічні властивості ентеробактерій, їх роль у формуванні мікробіоценозу кишечника і в патології людини. Вміти правильно інтерпретувати результати мікробіологічної діагностики кишкових інфекцій та опортуністичних інфекцій, спричинюваних кишковою паличкою, здійснювати раціональний вибір лікувальних і профілактичних препаратів.

III. Завдання для самопідготовки до заняття:

1. До даної теми повторити:

1. Анатомію і фізіологію кишечника і сечостатевої системи (курс нормальної анатомії).

2. Морфологічні форми бактерій (курс загальної мікробіології).

3. Нормальну мікрофлору тіла людини та її фізіологічне значення (курс загальної мікробіології).

4. Особливості імунологічної реактивності дитячого організму (курс імунології).

5. Ферменти бактерій (курс загальної мікробіології).

6. Диференціально-діагностичні середовища (курс загальної мікробіології).

7. Антигенну будову бактеріальної клітини (курс загальної мікробіології).

8. Серологічні реакції (курс імунології).

2. Опрацювати тематичний матеріал по підручнику і лекції. Перевірити свої знання за допомогою контрольних питань:

Контрольні питання для самопідготовки:

1. Класифікація і загальна характеристика представників родини ентеробактерій (Enterobacteriaceae). Сучасні погляди на еволюцію кишкових бактерій.Патогенні та умовно – патогенні ентеробактерії. Поширення і здатність виживати в навколишньому середовищі.

2. Диференціально-діагностичні середовища для бактерій кишкової групи, їх склад і призначення (середовища Ендо, Лєвіна, Плоскірєва, Ресселя).

3. Ешерихії,шигели їх основні морфологічні і фізіологічні властивості.Фізіологічна роль і санітарно-показове значення кишкової палички.

4. Класифікація за антигенною будовою та поділ на категорії залежно від факторів вірулентності, серологічних маркерів і клініко – епідеміологічних особливостей.Значення кишкової палички в патології людини. Кишкова паличка як збудник опортуністичних і внутрішньолікарняних інфекцій.

5. Епідеміологія, патогенез, клінічні форми ешерихіозів.Парентеральні ешеріхіози.Роль шигел в патології людини. Епідеміологія дизентерії.Патогенез дизентерії, роль токсинів і ферментів в патогенності шигел. Основні клінічні прояви дизентерії і особливості імунітету.

6. Мікробіологічна діагностика захворювань, що викликаються кишковою паличкою.Методи мікробіологічної діагностики дизентерії. Особливості дизентерії Григор’єва – Шига.

7. Принципи лікування і профілактики захворювань, що викликаються кишковою паличкою. Специфічної профілактики та специфічна терапіядизентерії.

8. Рід сальмонел (Salmonella). Загальна характеристика роду.Біологічні властивості сальмонел. Морфологія, культуральні та біохімічні властивості збудників черевного тифу і паратифів.

9. Елективні і диференціально-діагностичні середовища для сальмонел (середовища Рапопорта, Мюллера, селенітове, вісмутсульфіт-агар).Антигенна класифікація Кауфмана - Уайта. Епідеміологія і патогенез черевного тифу і паратифів. Можливі ускладнення.

10. Особливості імунітету при черевному тифі і паратифах. Динаміка нагромадження антитіл. Лабораторна діагностика черевного тифу і паратифів в залежності від періоду захворювання. Діагностика черевнотифозного бактеріоносійства.Лікування і специфічна профілактика черевного тифу та паратифів.

11. Реакція Відаля - основний метод серологічної діагностики черевного тифу і паратифів. Інгредієнти, необхідня для проведення реакції. Техніка виконання, врахування результатів. Особливості позитивної реакції Відаля у хворих, осіб, які перехворіли, і в прищеплених.Реакція виснаження сироватки крові по Кастеллані, її суть, практичне застосування. Серодіагностика черевнотифозного бактеріоносійства. Реакція пасивної Vi-гемаглютинації, її діагностичний титр.

12. Сальмонели - збудники харчових токсикоінфекцій і внутрішньолікарняних сальмонельозів. Їх біологічні властивості. Епідеміологія і патогенез харчових токсикоінфекцій і внутрішньолікарняних сальмонельозів.

13. Методи мікробіологічної діагностики сальмонельозу. Специфічна профілактика і лікування.

14. Ешеріхії,сальмонели як можливі контамінанти лікарських засобів.

с)Завдання для закріплення засвоєного матеріалу:

1. Скласти таблицю препаратів для лікування і профілактики кишкових інфекцій.

Вид інфекції	Групи і назви препаратів
	для лікування	для профілактики

IV. Завдання для самостійної роботи на занятті:

1. Виготовити мазки з культури кишкової палички, забарвити за методом Грама, розглянути під мікроскопом, зарисувати.

2. За матеріалами демонстрації вивчити культуральні і біохімічні властивості ешерихій, шигел і сальмонел, а також характер їх росту на основних диференціально-діагностичних середовищах для ентеробактерій.

3. Продовжити бактеріологічну діагностику кишкової інфекції (ІІ етап бактеріологічного дослідження). З колоній ентеробактерій, що виросли на середовищі Ендо, виготовити мазок і забарвити за методом Грама. Розглянути під мікроскопом, замалювати.

4. Провести ідентифікацію виділених ентеробактерій за допомогою реакції аглютинації на склі з моноспецифічними анти-колі і протишигельозними сироватками («Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии» під ред. Л.Б.Борисова, 1984.-С.110-111.).

5. Продовжити діагностику стафілококового носійства (ІІ етап). Вивчити колонії, які виросли на молочно-сольовому агарі. пересіяти на скошений агар для виділення чистої культури.

6. Ознайомитися з препаратами для діагностики, лікування і профілактики кишкових інфекцій.

V. Матеріальне забезпечення, наглядність заняття:

1. Таблиці.

2. Культури кишкової палички на МПА і МПБ.

3. Демонстрація характеру росту ешерихій, шигел і сальмонел на диференціально-діагностичних і елективних середовищах (короткий ряд Гіса, середовища Ендо, Лєвіна, Плоскірєва, Ресселя, вісмутсульфіт-агарі).

4. Моноспецифічні сироватки для проведення реакції аглютинації на склі.

5. Пробірки з цитратною плазмою, маннітом; чашки з жовточно-сольовим і кров’яним агаром.

6. Посіви, виконані на попередньому занятті.

7. Препарати для діагностики, лікування і профілактики кишкових інфекцій (діагностичні імунні сироватки, левоміцетин, фталазол, колі-бактерін, лактобактерін, біфідобактерін).

VI. Джерела навчальної інформації.

1. Література теоретична:

1. Дикий И.Л., Холупяк И.Ю., Шевелева Н.Е., Стегний М.Ю. Микробиология: Учебник для студентов фармацевтических факультетов.- К.: Професіонал, 2007

2. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології.-К.: Медицина, 2009.

3. Конспекти лекцій.

2. Література практична:

1. Микробиология: Руководство к лабораторным занятиям. Учебное пособие / И.Л.Дикий, И.И.Сидорчук, И.Ю.Холупяк и др.-К.: Професіонал, 2004.

2. Климнюк С.І., Ситник І.О., Творко М.С., Широбоков В.П. Практична мікробіологія.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.

3. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Под ред. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.

1. Л.Б.Борисова.-Москва: Медицина, 1984.

МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ ПІДГОТУВАЛА ас. Савчук Н.В.

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ЗАТВЕРДЖЕНА НА ЗАСІДАННІ КАФЕДРИ

ПРОТОКОЛ від 04.01.2012 р.

Завідувач кафедри

мікробіології , д.мед.наук Р.В.Куцик