Інтегрована система захисту аґрусу

Для закладання насаджень аґрусу використовують здоровий садивний матеріал сортів, які рекомендовані як стійкі до основних шкідників і хвороб. Тривалість вирощування аґрусу на одному місці не повинна перевищувати десять років. Нові плантації мають бути просторово віддалені, не менше як на 1500 м від старовікових насаджень і розсадників. Розміщувати плантації слід на сонячних непідтоплюваних місцях, не допускати їх загущеності.

Під час вирощування необхідно своєчасно виконувати заходи з обро-бітку ґрунту, підживлення, знищення бур’янів, вирізування та спалювання механічно пошкоджених чи уражених хворобами і пошкоджених шкідниками пагонів.

Рано навесні слід видаляти та спалювати уражені хворобами (борошниста роса) і пошкоджені шкідниками (попелиці, щитівки, несправжні щитівки, смородинова вузькотіла златка) пагони і гілки.

До розпускання бруньок для зменшення зимового запасу та інфекційних джерел шкідників і хвороб проводять обприскування кущів 1% бордоською рідиною.

До цвітіння проти комплексу шкідників проводять обприскування інсектицидом Актеллік, 50% к.е (1,5 л/га). На маточниках можна також використовувати інсектицид Карате, 5% к.е. (0,3 л/га).

Проти американської борошнистої роси та інших хвороб використовують фунгіцид Топаз, 10% к.е. (0,2-0,4 л/га). На маточниках можна також використовувати фунгіцид Рубіган, 12% к.е. (0,3-0,4 л/га).

Восени слід збирати опале листя і рослинні рештки, в яких зимують шкідники та збудники хвороб, перекопувати ґрунт у рядках.

Найпоширеніші шкідники і хвороби малини та заходи захисту

Попелиці (малинова пагонова – Aphis idaei, малинова листкова – Amphorophora rubi). Пошкоджують пагони і листя, оселяючись на них колоніями, що призводить до деформації (скручування) і відмирання листків і верхівок пагонів. Зимують яйця на корі пагонів.

Заходи захисту передбачають видалення і спалювання пошкоджених пагонів під час обрізування кущів, обприскування інсектицидами.

Малиновий жук (Byturus tomentosus). Жук завдовжки 3,8-4,3 мм, сірувато-чорний, вкритий іржаво-жовтими волосками. Личинка 6,0-6,5 мм завдовжки, жовтувато-коричнева, з трьома парами ніг. Зимують жуки і частково личинки в ґрунті.

Період пошкодження: жуки – травень – червень, личинки – червень – липень. Жуки вигризають дірки поміж жилками молодих листків, пиляки і приймочки в бутонах. Личинки обгризають плодоложе і кістянки в суплідді. Пошкоджені бутони опадають, а квітки дають спотворені плоди.

Заходи захисту передбачають систематичне перекопування і розпушування ґрунту, збирання і знищення пошкоджених ягід, застосування до цвітіння дозволених інсектицидів.

Малинова стеблова (пагонова) галиця (Lasioptera rubi). Імаго завдовжки 1,6-2,2 мм, чорний з коричневою спинкою комарик. Личинка завдовжки 3,5-4,0 мм, червоподібна, блідо-жовта або оранжева. Личинки проникають під кору і живляться соком рослини, спричинюючи утворення веретеноподібних пухлин – галів. Зимують личинки всередині галів. Літ галиць відбувається у травні – червні. Самки відкладають яйця на молодих пагонах купками.

Пошкоджені пагони мають недорозвинені верхівки, всихають. За значного пошкодження пагонів зменшується врожай ягід і рослини передчасно відмирають.

Заходи захисту передбачають видалення і спалювання пошкоджених пагонів під час обрізування кущів, обприскування до цвітіння дозволеними інсектицидами.

Малинова листкова галиця (Dasyneura tetensi). Імаго завдовжки 1,5-2,0 мм, коричнево-жовтий комарик. Личинка завдовжки до 2 мм, червоподібна, молочно-біла. Зимують личинки в коконах у ґрунті.

Ознаки пошкодження – скручування і потовщення верхівкових листків у вигляді галу.

Заходи захисту передбачають видалення і спалювання пошкоджених листків, обприскування до цвітіння дозволеними інсектицидами.

Пурпурова плямистість. Збудник – гриб Didymella applanata. Хвороба проявляється на стеблах, бруньках, листках і черешках у вигляді пурпурових плям. До осені плями розростаються та окільцьовують пагін. Уражені стебла часто відмирають.

Джерело інфекції – грибниця в уражених пагонах.

Захисні заходи передбачають використання здорового садивного матеріалу і стійких сортів, просторову ізоляцію нових площ від старовікових, видалення та спалювання уражених пагонів, застосування фунгіцидів.

Антракноз малини. Збудник – гриб Gloeosporium venetum. Хвороба проявляється на листках, черешках, пагонах і плодах у вигляді сірувато-білих дрібних плям з фіолетовою облямівкою та у вигляді виразок. Уражені листки та ягоди залишаються недорозвинутими і засихають. Уражені пагони восени і взимку стають сірими й часто відмирають.

Джерело інфекції – уражені пагони.

Захисні заходи передбачають використання здорового садивного матеріалу і стійких сортів, просторову ізоляцію нових площ від старовікових, видалення та спалювання уражених пагонів, опалого листя і плодів, застосування фунгіцидів.

Кучерявість малини. Збудник – вірус Raspberry cutly olwarf virus. Хвороба проявляється на пагонах другого року у вигляді кучерявості листків. Рослини відстають у рості, жилки на листках стають склоподібними, частки листків деформуються, закручуються вздовж головної жилки донизу. З нижнього боку листкової пластинки – некроз. Квітки на уражених рослинах мають виродливий вигляд, зав’язь не формується. Ягоди на уражених рослинах сухі, шкірясті і втрачають смакові якості. Вірус переноситься попелицею. Джерело інфекції – уражені пагони.

Заходи захисту полягають у вирощуванні здорового садивного матеріалу, дотриманні просторової ізоляції маточників і розсадників від промислових насаджень, знищенні шкідників – переносників вірусів.