- •Інтегрований захист рослин
- •Інтегрований захист рослин
- •Г. О. Косилович, о. М. Коханець
- •Розділ 1 організація служби захисту рослин в україні
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2 методи захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів
- •2.1. Агротехнічний метод
- •2.2. Селекційно-генетичний (імунологічний) метод
- •2.3. Фізико-механічний метод
- •2.4. Біологічний метод
- •2.5. Хімічний метод
- •2.6. Досягнення біотехнології у захисті рослин
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3
- •3.2. Структура агроценозу та закономірності його формування
- •3.3. Модель інтегрованої системи захисту рослин
- •3.4. Мета і завдання прогнозу в інтегрованих системах захисту рослин
- •3.5. Планування заходів захисту рослин. Облік шкідливих об’єктів
- •3.6. Прийняття рішень щодо застосування пестицидів
- •3.7. Оцінка ефективності заходів із захисту рослин
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 4
- •Найпоширеніші хвороби зернових колосових культур і захисні заходи
- •Інтегрована система захисту ярих зернових колосових культур
- •Запитання для самоперевірки
- •4.2. Кукурудза Найпоширеніші шкідники кукурудзи та заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби кукурудзи і заходи захисту
- •Інтегрована система захисту кукурудзи
- •Запитання для самоперевірки
- •4.3. Зернобобові культури (горох, квасоля, соя) Найпоширеніші шкідники зернобобових культур і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби зернобобових культур та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту гороху
- •Інтегрована система захисту квасолі
- •Інтегрована система захисту сої
- •Запитання для самоперевірки
- •4.4. Цукрові буряки Найпоширеніші шкідники цукрових буряків і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби цукрового буряка та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту цукрових буряків
- •Запитання для самоперевірки
- •4.5. Ріпак Найпоширеніші шкідники ріпаку та заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби ріпаку та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту ріпаку
- •Запитання для самоперевірки
- •4.6. Льон Найпоширеніші шкідники льону та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби льону та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту льону
- •Запитання для самоперевірки
- •4.7. Картопля Найпоширеніші шкідники картоплі та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби картоплі та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту картоплі
- •Запитання для самоперевірки
- •4.8. Капуста Найпоширеніші шкідники капусти та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби капусти та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту капусти білоголової
- •Запитання для самоперевірки
- •4.9. Огірки Найпоширеніші шкідники огірків та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби огірків та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту огірків
- •Запитання для самоперевірки
- •4.10. Помідори Найпоширеніші шкідники помідорів та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби помідорів та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту помідорів
- •Запитання для самоперевірки
- •4.11. Плодові культури (зерняткові, кісточкові) Найпоширеніші шкідники плодових культур і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби зерняткових культур та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби кісточкових культур та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту зерняткових плодових культур
- •Інтегрована система захисту кісточкових плодових культур
- •Запитання для самоперевірки
- •4.12. Ягідні культури (суниця, смородина, аґрус, малина) Найпоширеніші шкідники і хвороби суниці та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту суниці
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби смородини та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту смородини
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби аґрусу та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту аґрусу
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби малини та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту малини
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 5 бур’яни (загальні відомості)
- •Запитання для самоперевірки
- •Бібліографічний список
- •Додатки
- •Законодавство щодо захисту рослин в україні закон україни «Про захист рослин»
- •Закон україни «Про пестициди і агрохімікати»
- •Загальні правила техніки безпеки при роботі з пестицидами
- •Косилович Галина Олексіївна
Запитання для самоперевірки
Назвіть основні хвороби яблуні і груші.
Назвіть основні хвороби черешні, вишні, сливи, персиків.
Назвіть вірусні хвороби плодових культур.
Назвіть основних шкідників плодових культур.
Які інсектициди використовують для захисту зерняткових культур від шкідників?
Які фунгіциди використовують для захисту зерняткових культур від хвороб?
Які інсектициди використовують для захисту кісточкових культур від шкідників?
Які фунгіциди використовують для захисту кісточкових культур від хвороб?
Які біологічні заходи захисту плодових культур від шкідників і хвороб?
4.12. Ягідні культури (суниця, смородина, аґрус, малина) Найпоширеніші шкідники і хвороби суниці та заходи захисту
Сунична стеблова нематода (Ditylenchus dipsaci). Дорослі особини – тоненькі прозорі черв’ячки завдовжки 1-2 мм. Життєвий цикл і розмноження шкідника відбуваються в тканинах стебел і черешків листків суниць, що призводить до руйнування останніх. Пошкоджені рослини відстають у рості, листки – недорозвинені, скручені, спостерігається потовщення черешків, спотворення квітів і ягід. Упродовж року розвивається 4-5 поколінь.
Заходи захисту передбачають використання для закладання суничних плантацій здорового садивного матеріалу, знищення рослинних решток і відмерлих листків суниці, вирощування суниці на одному місці не більше ніж чотирьох років. Стримує розвиток нематоди сівба чорнобривців навколо посадки суниць або рядками.
Слимаки (сітчастий – Deroceras reticulatum, смугастий – Arion fasciatus).
Поширення і шкідливість відбуваються переважно на забур’янених, перезволожених ділянках, на яких слимаки живляться молодими рослинами та ягодами.
Високий рівень агротехніки, знищення бур’янів, створення умов рівномірного зволоження запобігають їх масовому розмноженню. Сівба петрушки навколо посадки суниць або рядками відлякує шкідників.
Кліщі (садовий – Schizotetranychus pruni, звичайний – Tetranychus urticae (особливості біології див. у розділі 4.11), суничний – Tarsonemus fragariae).
Самка суничного кліща завдовжки 0,25 мм, видовжена, біла або жовтувато-коричнева. Самець – 0,15 мм, овальний. Яйце – 0,11 мм, еліптичне, біле. Зимують самки в складках листків, тріщинах основи стебла.
Період пошкодження – квітень - вересень. Ознаки пошкодження – дріб-ні, спотворені, гофровані, ламкі листки з коричневим відтінком.
Заходи захисту передбачають закладання плантацій здоровим садивним матеріалом, високий рівень агротехніки, вирощування суниці на одному місці не більше ніж чотири роки, обробку маточників і розсадників інсектоакарицидами.
Довгоносики (малиново-суничний – Anthonomus rubi, сірий кореневий – Sciaphilus asperatus).
Малиново-суничний довгоносик – жук завдовжки 2-3 мм, овальний, чорно-коричневий, у сірих волосках. Личинка завдовжки 3 мм, біла, зігнута, безнога, голова коричнева. Зимують жуки під рослинними рештками і в поверхневих шарах ґрунту. Навесні жуки живляться на листках і виїдають вміст бутонів суниці і малини. Самки відкладають яйця в бутони.
Сірий кореневий довгоносик – жук завдовжки 5-6 мм, коричнево-сірий, тіло вкрите пласкими сірими лусочками. Личинка мала, біла, зігнута, безнога. Зимують жуки і личинки в ґрунті та жуки під опалим листям. Жуки пошко-джують листя суниці, личинки вигризають виразки у коренях.
Заходи захисту передбачають дотримання просторової ізоляції плантацій суниці від малини, згрібання та спалювання засохлого листя і рослинних решток, перекопування ґрунту, за умов масового розмноження шкідників – застосування інсектицидів у період висування суцвіть - бутонізації.
Пильщики (гребінчастовусий – Cladius pectinicornis, суничний чорно-плямистий – Allantus cinctus).
Імаго 7-10 мм завдовжки, чорне, блискуче, з двома парами жовтувато-прозорих крил. Личинка (несправжня гусениця) – до 15 мм, блакитно-зелена з буро-жовтою головою.
Зимують личинки в коконі у ґрунті. Шкодять личинки, грубо об’їдаючи листя. Період пошкодження – червень – серпень.
Заходи захисту передбачають перекопування і розпушування ґрунту навесні і восени, за умов масового розмноження шкідників – застосування інсектицидів перед цвітінням.
Борошниста роса. Збудник – гриб Sphaerotheca macularis.
Хвороба проявляється впродовж вегетації у вигляді скручування листків догори у формі човника, а також у вигляді сірувато-білого нальоту з нижнього боку листків, на бутонах, квітках, ягодах. Втрати врожаю можуть сягати 40%.
Джерела інфекції – уражені рослини і рослинні рештки.
Захисні заходи передбачають високий рівень агротехніки, використання здорового садивного матеріалу стійких сортів, недопущення загущеності і забур’яненості, видалення і спалення опалих листків, просторову ізоляцію нових площ від старих, застосування фунгіцидів.
Сіра гниль. Збудник – Botrytis cinerea.
Уражує всі надземні органи. Найчастіше хвороба проявляється на ягодах у період їх достигання у вигляді бурих розм’яклих плям, вкритих сірим нальотом. Спричинює муміфікацію ягід. На листках, плодоніжках, бутонах – буруваті розпливчасті плями із сірим нальотом. Втрати врожаю понад 50%.
Джерело інфекції – уражені рослинні рештки.
Захисні заходи передбачають високий рівень агротехніки, використання здорового садивного матеріалу, недопущення загущеності і забур’яненості, видалення опалих листків, застосування фунгіцидів.