- •Інтегрований захист рослин
- •Інтегрований захист рослин
- •Г. О. Косилович, о. М. Коханець
- •Розділ 1 організація служби захисту рослин в україні
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2 методи захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів
- •2.1. Агротехнічний метод
- •2.2. Селекційно-генетичний (імунологічний) метод
- •2.3. Фізико-механічний метод
- •2.4. Біологічний метод
- •2.5. Хімічний метод
- •2.6. Досягнення біотехнології у захисті рослин
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3
- •3.2. Структура агроценозу та закономірності його формування
- •3.3. Модель інтегрованої системи захисту рослин
- •3.4. Мета і завдання прогнозу в інтегрованих системах захисту рослин
- •3.5. Планування заходів захисту рослин. Облік шкідливих об’єктів
- •3.6. Прийняття рішень щодо застосування пестицидів
- •3.7. Оцінка ефективності заходів із захисту рослин
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 4
- •Найпоширеніші хвороби зернових колосових культур і захисні заходи
- •Інтегрована система захисту ярих зернових колосових культур
- •Запитання для самоперевірки
- •4.2. Кукурудза Найпоширеніші шкідники кукурудзи та заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби кукурудзи і заходи захисту
- •Інтегрована система захисту кукурудзи
- •Запитання для самоперевірки
- •4.3. Зернобобові культури (горох, квасоля, соя) Найпоширеніші шкідники зернобобових культур і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби зернобобових культур та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту гороху
- •Інтегрована система захисту квасолі
- •Інтегрована система захисту сої
- •Запитання для самоперевірки
- •4.4. Цукрові буряки Найпоширеніші шкідники цукрових буряків і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби цукрового буряка та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту цукрових буряків
- •Запитання для самоперевірки
- •4.5. Ріпак Найпоширеніші шкідники ріпаку та заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби ріпаку та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту ріпаку
- •Запитання для самоперевірки
- •4.6. Льон Найпоширеніші шкідники льону та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби льону та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту льону
- •Запитання для самоперевірки
- •4.7. Картопля Найпоширеніші шкідники картоплі та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби картоплі та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту картоплі
- •Запитання для самоперевірки
- •4.8. Капуста Найпоширеніші шкідники капусти та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби капусти та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту капусти білоголової
- •Запитання для самоперевірки
- •4.9. Огірки Найпоширеніші шкідники огірків та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби огірків та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту огірків
- •Запитання для самоперевірки
- •4.10. Помідори Найпоширеніші шкідники помідорів та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби помідорів та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту помідорів
- •Запитання для самоперевірки
- •4.11. Плодові культури (зерняткові, кісточкові) Найпоширеніші шкідники плодових культур і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби зерняткових культур та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби кісточкових культур та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту зерняткових плодових культур
- •Інтегрована система захисту кісточкових плодових культур
- •Запитання для самоперевірки
- •4.12. Ягідні культури (суниця, смородина, аґрус, малина) Найпоширеніші шкідники і хвороби суниці та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту суниці
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби смородини та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту смородини
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби аґрусу та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту аґрусу
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби малини та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту малини
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 5 бур’яни (загальні відомості)
- •Запитання для самоперевірки
- •Бібліографічний список
- •Додатки
- •Законодавство щодо захисту рослин в україні закон україни «Про захист рослин»
- •Закон україни «Про пестициди і агрохімікати»
- •Загальні правила техніки безпеки при роботі з пестицидами
- •Косилович Галина Олексіївна
Запитання для самоперевірки
Назвіть основні хвороби ріпаку, збудники яких уражують рослини в період вегетації.
Назвіть основні хвороби ріпаку, збудники яких зберігаються в насінні.
Назвіть основних шкідників ріпаку, які пошкоджують сходи.
Назвіть основних шкідників ріпаку, які живляться на рослинах в період бутонізації.
Які інсектициди використовують для захисту ріпаку від шкідників?
Які фунгіциди використовують для захисту ріпаку від хвороб?
Які препарати використовують для протруювання насіння ріпаку від хвороб?
Які препарати використовують для протруювання насіння ріпаку від ґрунтових і наземних шкідників сходів?
Які гербіциди використовують для захисту посівів ріпаку від дводольних бур’янів?
Які гербіциди використовують для захисту посівів ріпаку від однодольних бур’янів?
Які гербіциди використовують для внесення до посіву або до сходів ріпаку?
4.6. Льон Найпоширеніші шкідники льону та заходи захисту
Льонова блішка (Aphtona euphorbiae). Жук темно-зеленого або синього з бронзовим відливом кольору, завдовжки 1,5-2,0 мм, ноги жовті. Личинки – молочно-білі, видовженоциліндричні, завдовжки 4-5 мм. Зимують жуки під рослинними рештками, а також у поверхневому шарі ґрунту.
Пошкоджує льон, інколи буряки. Жуки спочатку пошкоджують сім’ядолі і молоді листки, спричинюючи зрідження сходів і навіть їх загибель, пізніше шкірку на стеблах достигаючих рослин, що призводить до погіршення якості волокна. Личинки живляться дрібними корінцями.
ЕПШ в період сходів 5-10 екз./м2. Заходи захисту передбачають сівбу в ранні стислі строки, крайові (при виявленні перших жуків) та суцільні (при ЕПШ) обприскування сходів інсектицидами.
Льоновий трипс (Thrips lini). Доросла комаха завдовжки до 1 мм, темно-сірого або чорно-бурого забарвлення, передні крила затемнені. Личинка жовтого кольору.
Зимують дорослі комахи в ґрунті на глибині 20-40 см, на полях після льону. Самки відкладають яйця у тканини рослин, бутони, зав’язі. Дорослі трипси та личинки пошкоджують верхівки рослин, внаслідок чого спостерігаються їх розгалуження, затримка в розвитку, а іноді й зовсім припинення росту. Рослини набувають пригніченого вигляду.
ЕПШ в період бутонізації – 40-50 екз./рослину за 10%-го заселення рос-лин. Заходи захисту передбачають ранні строки сівби, просторову ізоляцію від полів, де в минулому році вирощували льон, раннє лущення стерні та глибоку оранку льонищ, при ЕПШ – застосування системних інсектицидів.
Льонова плодожерка (Cochylis epilinana). Метелик у розмаху крил зав-довжки 12-16 мм. Передні крила жовтуватого забарвлення з широкою коричневою смугою вздовж зовнішнього краю, задні крила – сірі. Гусениця завдов-жки 7-8 мм, тіло зеленувато-біле, вкрите рідкими білими волосками.
Зимують гусениці в коконах у коробочках льону, у рослинних рештках або в ґрунті. Заляльковуються наприкінці квітня – у травні. Самки відкладають яйця на верхні листки та на чашолистики. Гусениці вгризаються в бутони, квітки, а пізніше в коробочки, виїдаючи в них насіння. Після живлення там же в коробочках гусениці заляльковуються. Метелики другого покоління з’являються у другій половині липня – серпні. Заходи захисту передбачають знищення післязбиральних решток, зяблеву оранку. При виявленні шкідника в період бутонізації посіви обробляють дозволеними інсектицидами.
Совка-гама (Autographa gamma). Багатоїдний шкідник. Метелик у розмаху крил – до 48 мм. Передні крила сірі або темно-бурі зі сріблястою плямою у вигляді грецької літери «гамма», задні – сірувато-жовті з бурою тороч-кою. Гусениця завдовжки 32 мм, зеленувато-жовтого забарвлення, на спині нечіткі повздовжні білуваті лінії, на боках – блідо-жовта смужка.
Зимують гусениці, лялечки і метелики під рослинними рештками на межах полів, у лісосмугах. Літ метеликів розпочинається у квітні і триває до осені. Упродовж вегетації розвивається в трьох поколіннях. Гусениці пошкоджують листки льону, обгризаючи їх з країв або з’їдаючи повністю. Живляться також квітами, зеленими коробочками, стеблом.
ЕПШ – 5 гусениць на 1 м2. Заходи захисту полягають у знищенні бур’янів, які є додатковою кормовою базою для шкідника, розпушуванні ґрунту, ранніх строках сівби. Під час масового відкладання яєць проводять випуск трихограми, при ЕПШ гусениць – посіви обприскують інсектицидами.