3.4. Мета і завдання прогнозу в інтегрованих системах захисту рослин

Прогноз – передбачення появи та рівня розвитку шкідливих організмів у посівах і посадках сільськогосподарських культур. Мета прогнозу полягає в тому, щоб не допустити несподіваної масової появи шкідників і епіфітотій хвороб.

Прогноз є найважливішою складовою інтегрованих систем, підґрунтям для своєчасного проведення заходів захисту рослин. Завдяки завчасному передбаченню ступеня загрози для будь-якої культури чи запасів рослинної продукції є можливість підготуватися і здійснити необхідний прийом чи їх комплекс до того, як буде завдана шкода.

Завчасний прогноз надзвичайно важливий для масових видів шкідників і хвороб, здатних призводити до загибелі посіви у період спалахів чи епіфітотій.

Крім того, прогноз ступеня загрози від шкідливих організмів дає змогу підібрати для кожної культури поля найбільш раціональну технологію, яка за певних агрометеорологічних умов при найменших затратах праці та енергії забезпечує одержання найбільшого врожаю. Саме прогноз попереджає про існуючу загрозу, настання критичних періодів у розвитку шкідливих організмів, доцільність і строки проведення того чи іншого прийому.

Прогноз дає змогу планувати обсяги застосування і виробництва пестицидів, організувати розподіл та своєчасне забезпечення регіонів необхідними засобами захисту рослин.

На підставі прогнозу розробляються і завчасно видаються необхідні рекомендації щодо захисту культур від шкідливих організмів.

Прогноз розвитку шкідливих організмів дає змогу своєчасно вносити корективи в районування території щодо використання сортів культур. Сорти, сприйнятливі до певних збудників хвороб або нестійкі проти шкідників у період очікуваної епіфітотії чи спалаху розмноження, не допускаються для вирощування у певному регіоні; у чергування культур у сівозмінах вносяться корективи: ті з них, що мають спільних шкідників чи збудників хвороб, не розміщують після таких попередників у період спалаху розмноження чи епіфі­тотії.

Своєчасне знищення бур'янів, особливо тих видів, які є нерозривною ланкою у трофічному ланцюгу розвитку шкідливого організму, також ґрунтується на прогнозі.

Ефективність застосування біологічного методу неможлива без прогнозу стану популяції, розвитку і чисельності шкідника, оскільки від цього залежать норми, строки і кількість застосування паразитів і біологічних препаратів.

Запроваджуючи будь-яку культуру в райони, де її раніше не вирощували, необхідно враховувати дані прогнозу і наявність шкідливих організмів, що можуть пошкоджувати її.

Реальний план науково-дослідних робіт із захисту рослин повинен узгоджуватися із багаторічним прогнозом, щоб звести до мінімуму несподівану появу будь-якого шкідливого організму і своєчасно підготувати необхідні рекомендації щодо захисту культур.

Виділяють три види прогнозів, а саме: багаторічний (стратегічний), довгостроковий (річний), короткостроковий (фенологічний, оперативний), кожен із яких виконує певне завдання.

Багаторічний (стратегічний) прогноз необхідний для планування науково-дослідних робіт, підготовки і видання спеціальних посібників, матері-ально-технічного забезпечення, захисту рослин від тих шкідли­вих організмів, які будуть домінувати у певний період. Цей прогноз розробляють наукові установи НААНУ і НАН на 10-20-річний період, оскільки він ґрунтується на сонячно-земних зв'язках і періодичних змінах погоди та клімату, що впливають на динаміку чисельності, розмноження і поширення шкідливих організмів, зміну домінуючих видів та їх вплив на врожайність сільськогосподарських культур. Для розробки таких прогнозів потрібен банк даних за 30-50 років і більше про поширення та шкодочинність основних шкідливих організмів сільськогосподарських культур. Обробка такої інформації дозволяє встановити алгоритми, розроби­ти математичні моделі прогнозування на 5-6, 11-22-річний періо­ди.

Довгостроковий (річний) прогноз уточнює фазу динаміки в бага­торічному циклі шкідливого організму, чисельність та інтенсивність розмноження полівольтинних видів і патогенних збудників хвороб в окремих зонах країни, дає змогу визначити площу заселення шкідником чи ураження збудником хвороб, рівні шкідливості, очі­кувану площу цілеспрямованих засобів захисту рослин. Ці прогнози розробляють наукові установи НААНУ і НАН. Для їх розробки державна служба захисту рослин надає необхідну оперативну інформацію про чи­сельність і поширення шкідливих організмів, матеріали з обстежень сільськогосподарських угідь та місць зимівлі шкідників. Такі прогнози дають змогу сплану­вати потребу в засобах захисту рослин як у цілому в країні, так і в окремих регіонах (областях) і своєчасно підготувати їх.

Короткострокові (фенологічні), або оперативні, прогнози у межах річних охоплюють розвиток одного покоління полівольтинних ви­дів, визначають строки настання окремих стадій онтогенезу фітофа­гів з довгостроковим періодом розвитку генерації і рослин-живителів, зоофагів, патогенів та інших природних регуляційних чинників, уточнюють шкодочинність і доцільність проведення захисту рос­лин, методи боротьби, площі обробки. Ці прогнози покладаються на державну службу захисту рослин (пункти сигналізації і прогнозів, обласні лабораторії прогнозів та республіканську лабораторію про­гнозів).