Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні хвороби цукрового буряка, збудники яких уражують рослини в період вегетації.

2. Назвіть основні хвороби цукрового буряка, збудники яких зберігаються в насінні.

3. Назвіть основних шкідників цукрового буряка, які пошкоджують сходи.

4. Назвіть основних шкідників цукрового буряка, які живляться на рослинах в період вегетації.

5. Назвіть основних ґрунтових шкідників цукрового буряка.

6. Які інсектициди використовують для захисту цукрового буряка від шкідників?

7. Які фунгіциди використовують для захисту цукрового буряка від хвороб?

8. Які препарати використовують для протруювання насіння цукрового буряка від хвороб?

9. Які препарати використовують для протруювання насіння цукрового буряка від ґрунтових і наземних шкідників сходів?

10. Які гербіциди використовують для захисту посівів цукрового буряка від дводольних бур’янів?

11. Які гербіциди використовують для захисту посівів цукрового буряка від однодольних бур’янів?

12. Які гербіциди використовують для внесення від бур’янів до посіву або до сходів цукрового буряка?

4.5. Ріпак Найпоширеніші шкідники ріпаку та заходи захисту від них

Хрестоцвіті блішки (чорна – Phyllotreta atra, синя – Ph.nigripes, хвиляста – Ph.undulata, блідонога – Ph.nemorum). Жуки завдовжки до 2,5 мм, чорні, сині, часто з повздовжньою жовтою смужкою на надкрилах. Зимують жуки під рослинними рештками, у верхньому шарі ґрунту в полі, лісосмугах. З’являються на початку квітня – травня, жуки нового покоління – наприкінці липня – серпня. Більшість видів яйця відкладають у ґрунт, личинки живляться дрібним корінням, не завдаючи суттєвої шкоди рослинам. Шкодять жуки, вигризаючи на сім’ядолях та листках виразки й невеличкі дірочки. ЕПШ – 5 екз./м² в період сходів. Заходи захисту полягають у просторовій ізоляції від посівів капустяних культур, знищенні бур’янів, протруюванні насіння, при ЕПШ – крайові або суцільні обприскування сходів.

Ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus). Жук чорний із синюватим або зеленкуватим відливом, завдовжки 1,5-2,7 мм. Зимують жуки під рослинними рештками, на поверхні ґрунту. Виходять рано навесні, спочатку живляться на квітах ранніх бур’янів, потім переходять на посіви ріпаку. Яйця самки відкладають усередину бутонів. Жуки пошкоджують тичинки і приймочки, личинки живляться пилком. Бутони засихають. ЕПШ в період бутонізації – 5-8 жуків на рослину, 3 личинки на рослину. Ефективним заходом є обприскування рослин одним із дозволених інсектицидів.

Ріпаковий пильщик (Athalia colibris). Доросла комаха завдовжки 7- 8 мм, тіло червоно-жовте, з чорною головою, яскравим рудувато-жовтим черевцем, з двома парами прозорих жовтуватих крилець. Личинка завдовжки 25 мм, темна, сірувато-зелена. Зимує доросла личинка в коконі в ґрунті на глибині 7-15 см. Розвивається у двох поколіннях. Шкодить личинка, грубо обгризаючи і скелетуючи листову пластинку (не пошкоджуючи жилок). ЕПШ – 3 екз./м². Ефективним заходом є обприскування рослин одним із дозволених інсектицидів.

Прихованохоботники: ріпаковий стебловий (Ceutorrhynhus napi). Жук завдовжки 3,2-4,0 мм, чорний, з тонкою головотрубкою. Личинки довжиною до 7 мм, жовтувато-білі, безногі, з коричневою головою. Зимують жуки під рослинними рештками, вилітають навесні (за температури ґрунту вищої за 5С, повітря – вищої за 10С) і відкладають яйця на стебла. Личинки розвиваються і живляться всередині стебел, спричинюючи їх S-подібний вигин, розтріскування і надламування. За сильного пошкодження спостерігається вторинне зараження рослин грибними інфекціями.

Капустяний чорний (Ceutorrhynhus picitarsis). Жук завдовжки 2,2-3,2мм, чорний у плямах, густо вкритий щетинками. Личинки довжиною до 5мм, жовтувато-білі, безногі, з коричневою головою. З’являються на посівах озимого ріпаку восени, спричинюючи випадання рослин у посіві через пошкодження кореневої шийки та знищення точки росту. Самки відкладають яйця в черешки листя або в кореневу шийку. Личинки мінують головне стебло, у квітні заляльковуються в ґрунті, наприкінці травня з’являються молоді жуки.

Капустяний стебловий (Ceutorrhynhus quadridens синонім Ceutorrhynhus pallidaсtylus). Жук завдовжки 2,5-3,5мм, коричнево-сірий з білими плямами, з довгою тонкою головотрубкою. Личинки довжиною до 5мм, жовтувато-білі, безногі, з коричневою головою. Зимують жуки під рослинними рештками на краях поля, у лісосмугах, вилітають пізно навесні, яйця відкладають в черешки листя. Личинки проникають у стебла, мінуючи їх.

Ріпаковий насіннєвий (Ceutorrhynhus assimilis синонім Ceutorrhynhus obstrictus). Жуки завдовжки 2,5-3,0мм, сіро-чорні з тонкою головотрубкою, густо вкриті щетинками. Личинки білі, безногі, завдовжки 5мм, з темною головою. Зимують жуки під рослинними рештками. Самки відкладають яйця в стручки, личинки живляться насінням, заляльковуються в ґрунті.

ЕПШ – 2-4 жуки на 25 рослин. Ефективним заходом є обприскування рослин одним із дозволених інсектицидів.

Капустяна (ріпакова) галиця (Dasiyneura brassicae). Заселяє поля в період цвітіння. Період шкідливості – дозрівання стручків. Доросла комаха завдовжки 1,0-1,5 мм. Зимує в коконі у ґрунті. Відкладає яйця в стручки, в отвори, зроблені насіннєвим прихованохоботником. В одному стручку може розвиватися декілька десятків личинок, які живляться перегородками і боковими стінками, попередньо розчиняючи їх спеціальними виділеннями слини. Внаслідок цього стручки деформуються, передчасно засихають, уражуються збудниками хвороб. Кількість поколінь на сезон  3-6. ЕПШ – 1 доросла особина на 4 рослин. Ефективним заходом є обприскування рослин одним із дозволених інсектицидів.

Сітчастий польовий слимак (Deroceras reticulatum). Слимак завдовжки до 50 мм, від жовтувато-білого до сіро-коричневого забарвлення, з темним сітчастим узором. Яйця відкладає з весни до осені в тріщини ґрунту або на частини рослин, через 3-4 тижні з’являються молоді особини. Масова поява  за вологої погоди. Об’їдає краї листя та вигризає діри, часто знищує весь листок. Заходи захисту полягають у дренажі та обробітку ґрунту, що зменшує його вологість, застосуванні молюскоцитів.