- •Інтегрований захист рослин
- •Інтегрований захист рослин
- •Г. О. Косилович, о. М. Коханець
- •Розділ 1 організація служби захисту рослин в україні
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 2 методи захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур’янів
- •2.1. Агротехнічний метод
- •2.2. Селекційно-генетичний (імунологічний) метод
- •2.3. Фізико-механічний метод
- •2.4. Біологічний метод
- •2.5. Хімічний метод
- •2.6. Досягнення біотехнології у захисті рослин
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 3
- •3.2. Структура агроценозу та закономірності його формування
- •3.3. Модель інтегрованої системи захисту рослин
- •3.4. Мета і завдання прогнозу в інтегрованих системах захисту рослин
- •3.5. Планування заходів захисту рослин. Облік шкідливих об’єктів
- •3.6. Прийняття рішень щодо застосування пестицидів
- •3.7. Оцінка ефективності заходів із захисту рослин
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 4
- •Найпоширеніші хвороби зернових колосових культур і захисні заходи
- •Інтегрована система захисту ярих зернових колосових культур
- •Запитання для самоперевірки
- •4.2. Кукурудза Найпоширеніші шкідники кукурудзи та заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби кукурудзи і заходи захисту
- •Інтегрована система захисту кукурудзи
- •Запитання для самоперевірки
- •4.3. Зернобобові культури (горох, квасоля, соя) Найпоширеніші шкідники зернобобових культур і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби зернобобових культур та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту гороху
- •Інтегрована система захисту квасолі
- •Інтегрована система захисту сої
- •Запитання для самоперевірки
- •4.4. Цукрові буряки Найпоширеніші шкідники цукрових буряків і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби цукрового буряка та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту цукрових буряків
- •Запитання для самоперевірки
- •4.5. Ріпак Найпоширеніші шкідники ріпаку та заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби ріпаку та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту ріпаку
- •Запитання для самоперевірки
- •4.6. Льон Найпоширеніші шкідники льону та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби льону та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту льону
- •Запитання для самоперевірки
- •4.7. Картопля Найпоширеніші шкідники картоплі та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби картоплі та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту картоплі
- •Запитання для самоперевірки
- •4.8. Капуста Найпоширеніші шкідники капусти та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби капусти та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту капусти білоголової
- •Запитання для самоперевірки
- •4.9. Огірки Найпоширеніші шкідники огірків та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби огірків та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту огірків
- •Запитання для самоперевірки
- •4.10. Помідори Найпоширеніші шкідники помідорів та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби помідорів та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту помідорів
- •Запитання для самоперевірки
- •4.11. Плодові культури (зерняткові, кісточкові) Найпоширеніші шкідники плодових культур і заходи захисту від них
- •Найпоширеніші хвороби зерняткових культур та заходи захисту
- •Найпоширеніші хвороби кісточкових культур та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту зерняткових плодових культур
- •Інтегрована система захисту кісточкових плодових культур
- •Запитання для самоперевірки
- •4.12. Ягідні культури (суниця, смородина, аґрус, малина) Найпоширеніші шкідники і хвороби суниці та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту суниці
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби смородини та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту смородини
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби аґрусу та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту аґрусу
- •Найпоширеніші шкідники і хвороби малини та заходи захисту
- •Інтегрована система захисту малини
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 5 бур’яни (загальні відомості)
- •Запитання для самоперевірки
- •Бібліографічний список
- •Додатки
- •Законодавство щодо захисту рослин в україні закон україни «Про захист рослин»
- •Закон україни «Про пестициди і агрохімікати»
- •Загальні правила техніки безпеки при роботі з пестицидами
- •Косилович Галина Олексіївна
Інтегрована система захисту суниці
Для закладання плантацій суниці використовують здоровий садивний матеріал сортів, що рекомендовані як стійкі до основних шкідників і хвороб. Тривалість вирощування суниці на одному місці не повинна перевищувати чотири роки. Територія розміщення плантацій повинна мати добру аерацію ґрунту і не підтоплюватися талими чи ґрунтовими водами, без заселення личинками хрущів і дротяниками. Якщо заселеність ґрунту личинками хрущів, дротяниками чи іншими ґрунтовими шкідниками перевищує чисельність – 1 особина на 1 м2 , то під час висадки розсади проводять внесення у лунки інсектициду Форс, 1,5% г.
Нові плантації повинні бути просторово віддалені не менше як на 1500 м від старих посадок та розсадників.
Основними заходами в інтегрованих системах захисту продовольчих посадок суниці є агротехнічні, які повинні бути спрямовані на створення сприятливих умов для росту і плодоношення (обробіток ґрунту, підживлення, знищення бур’янів). На маточних плантаціях і розсадниках для одержання здорового садивного матеріалу застосування пестицидів може бути інтенсивнішим.
Навесні до відростання з метою зменшення зимового запасу та інфекційних джерел шкідників і хвороб (кліщі, довгоносики, пильщики, борошниста роса, плямистості листя) проводять згрібання і спалювання рослинних решток, розпушування ґрунту в міжряддях, внесення добрив. Крім того, доцільним є обприскування рослин 1% бордоською рідиною.
Перед цвітінням для запобігання ураження рослин борошнистою росою, сірою гниллю, плямистостями (біла і бура) листя проводять обприскування одним із фунгіцидів: Байлетон, 25% з.п. (0,24 кг/га), Світч, 62,5% в.г. (0,75 кг/га), Тельдор, 50% в.г. (0,81 кг/га), Топаз, 10% к.е. (0,3-0,5 л/га), Хорус, 75% в.г. (0,4 кг/га), Альєт, 80% з.п. (маточники – 4,0 кг/га).
Проти кліщів, пильщиків, попелиць, довгоносиків та інших шкідників проводять обприскування інсектицидом Актеллік, 50% к.е (0,6 л/га). На маточниках можна також використовувати інсектицид Карате, 5% к.е. (0,5 л/га) та акарицид Аполо, 50% к.с. (0,3-0,4 л/га).
Після збирання врожаю для зменшення ураженості хворобами та чисельності шкідників проводять повторні обприскування вказаними вище фунгіцидами, інсектицидами та акарицидами.
Найпоширеніші шкідники і хвороби смородини та заходи захисту
Смородиновий бруньковий кліщ (Cecidophyopsis ribis). Пошкоджує чорну смородину, аґрус, є переносчиком небезпечного мікоплазмового захворювання – махровість.
Самка 0,21 мм завдовжки, червоподібна, кільчаста, з двома парами ніг. Самець 0,15 мм завдовжки. Період пошкодження – з кінця березня до кінця вересня. Зимують самки у бруньках. Розвиток шкідника у бруньках спричинює їх виродливе розростання і загибель.
Заходи захисту передбачають використання здорового садивного матеріалу і стійких сортів, просторову ізоляцію від старих насаджень, омолодження кущів і систематичне зрізування пошкоджених пагонів, внесення органічних добрив під посадку, ранньовесняне підживлення азотними добривами, застосування інсектоакарицидів.
Смородинова склівка (Aegeria tipuliformis). Пошкоджує смородину, аґрус, малину.
Метелик у розмаху крил до 23 мм, синювато-чорний, з жовто-оранжевими смужками на черевці. Крила склоподібні. Гусениця завдовжки 20 мм, біла, з темною лінією на спинці, коричнево-бурою головою, грудним щитком і ногами. Літ метеликів відбувається в кінці травня – у червні. Самки відкладають яйця на пагони в тріщини і біля бруньок. Гусениці вгризаються в пагони і гілки, де прогризають ходи в серцевині. Пошкоджені пагони поступово відмирають. Зимують гусениці в пошкоджених пагонах.
Заходи захисту передбачають систематичне обрізування та спалювання пошкоджених, прив’ялих пагонів, обприскування кущів на початку масового льоту метеликів інсектицидами.
Смородинова вузькотіла златка (Agrilus viridis). Пошкоджує смородину й аґрус. Жук завдовжки 5,5-9,0 мм, вузький, золотисто-мідний, із зеленуватим відблиском. Личинка завдовжки до 1,8 мм, жовто-біла, приплюснута, безнога. Личинки виїдають серцевину пагонів, спричинюючи їх відставання в рості та всихання наступного року. Жуки пошкоджують листя. Зимують личинки різного віку у 2-3-річних пагонах. Жуки з’являються у другій половині травня.
Заходи захисту передбачають систематичне обрізування та спалювання пошкоджених, прив’ялих пагонів, обприскування кущів на початку масового льоту жуків інсектицидами.
Чорносмородиновий жовтий пильщик (Nematus leucotrochus).
Імаго завдовжки 6-7 мм, чорне, ноги рудо-жовті, черевце оранжеве. Личинка завдовжки до 15 мм, зелена. Шкодять личинки, об’їдаючи листки до жилок. Період пошкодження – червень - вересень. Зимують личинки в коконі у ґрунті.
Заходи захисту передбачають систематичне перекопування та розпушування ґрунту, обприскування інсектицидами до і після цвітіння.
Попелиці (смородинова пагонова – Aphis schneideri, велика смородинова – Hyperomyzus lactucal, смородинова листкова – Gryptomuzus gajeopsidis). Пошкоджують пагони і листя, оселяючись на них колоніями, що призводить до деформації (скручування) і відмирання листків і верхівок пагонів. Зимують яйця на корі пагонів ягідних кущів, переважно біля основи бруньок. Попелиць знищують численні багатоїдні ентомофаги.
Заходи захисту передбачають видалення і спалювання пошкоджених пагонів під час обрізування кущів, знищення бур’янів – проміжних кормових рослин, обприскування інсектицидами.
Антракноз. Збудник – Gloesporium ribis. Збудник уражує смородину і аґрус. Хвороба проявляється наприкінці цвітіння в травні, масово – у липні –серпні у вигляді малих, округлих, темно-бурих плям на листках і чорних вдавлених виразок на черешках, плодоніжках і плодах. Листя передчасно відмирає та осипається. Втрати врожаю – 30-80%.
Джерело інфекції – опале уражене листя.
Захисні заходи передбачають використання здорового садивного матеріалу і стійких сортів, просторову ізоляцію нових площ від старовікових, видалення та спалення опалих листків, застосування фунгіцидів.
Стовпчаста іржа. Збудник – гриб Cronartium ribicola. Хвороба проявляється в липні – вересні у вигляді хлоротичних плям на листках зверху та оранжево-коричневих пустул знизу. Спричинює передчасне опадання листя. Втрати врожаю – 34-65%. Джерела інфекції – уражені кущі смородини.
Захисні заходи передбачають використання здорового садивного матеріалу і стійких сортів, просторову ізоляцію нових площ від старовікових, застосування фунгіцидів.
Махровість, або реверсія, смородини. Збудником хвороби є мікоплазмовий організм, переносником якого є бруньковий кліщ. Інфекція поширюється садивним матеріалом. Ознаки ураження: листки малі, трилопатеві, з великими зубчиками, грубими жилками, темні, блискучі; квітки прозорі, з дрібними пелюстками, фіолетового забарвлення, не зав’язують плодів; кущі загущені.
Заходи захисту полягають у вирощуванні здорового садивного матеріалу, дотриманні просторової ізоляції маточників і розсадників від промислових насаджень, знищенні шкідників – переносчиків інфекції.