- •Геологія з основами геоморфології
- •К – 69 Геологія з основами геоморфології. Курс лекцій для студентів-екологів денної та заочної форми навчання / я.О. Мольчак, в.О. Фесюк. Луцьк: лдту, 2003. – 120 с.
- •Вступ. Геологія та геоморфологія – одні з найважливіших галузей знань про природу землі
- •Речовинний склад земної кори
- •1.1.Речовинний склад земної кори
- •1.1.1. Поширення хімічних елементів на Землі
- •1.1.2. Загальні закономірності міграції хімічних елементів у земній корі. Геохімічні бар'єри
- •1.1.3. Прикладне значення геохімії
- •1.2. Основи мінералогії.
- •Поняття про мінерали та процеси мінералоутворення в природі.
- •1.2.2. Фізичні властивості мінералів.
- •1.2.3.Систематика та опис мінералів
- •1.3. Діагностичні ознаки та класифікація гірських порід
- •Фізичні властивості гірських порід
- •Класифікація гірських порід.
- •2. Динамічна геологія та геоморфологія
- •2.1. Поняття про геологічні процеси та їх роль у рельєфоутворенні. Ендогенні процеси
- •2.1.1. Поняття про геологічні процеси. Ендогенні процеси
- •2.1.2. Магматичні процеси і відповідні їм форми рельєфу
- •2.1.3. Рельєфотворча роль тектонічних процесів.
- •2.1.4. Планетарний рельєф Землі.
- •2.1. 5. Мегарельєф платформ і геосинклінальних поясів суходолу
- •2.2. Екзогенні процеси рельєфоутворення
- •Поняття про екзогенні процеси.
- •Вивітрювання. Утворення кори вивітрювання та ґрунту.
- •2.2.3. Геологічна робота вітру, еолові форми рельєфу.
- •2.2.4. Флювіальні процеси та сформований ними рельєф.
- •2.2.5. Карст і карстовий рельєф.
- •2.2.6. Геологічна роль льодовиків. Гляціальний рельєф.
- •2.2.7. Берегові процеси і основні форми узбережжя.
- •Схили, схилові процеси та рельєф схилів.
- •3. Історія розвитку землі
- •3.1. Початок історії Землі. Догеологічний період розвитку.
- •3.2. Геологічний період розвитку. Докембрій (ar-pr).
- •3.3. Розвиток Землі в палеозойську еру.
- •3.3.1. Кембрійський період.
- •3.3.2. Ордовицький та силурійський періоди.
- •3.3.3. Девонський період.
- •3.3.4. Кам'яновугільний період.
- •3.3.5. Пермський період.
- •3.4. Мезозойський етап розвитку Землі.
- •3.4.1. Тріасовий період.
- •3.4.2. Юрський період.
- •3.4.3. Крейдовий період.
- •3.5. Формування природи Землі в кайнозойську еру.
- •3.5.1. Палеогеновий період
- •3.5.2. Неогеновий період
- •3.5.3. Антропогеновий період
- •4. Інженерна геологія.
- •4.1. Інженерна геологія як наука.
- •4.2. Інженерно-геологічна класифікація гірських порід.
- •Класифікація несприятливих для господарської діяльності геологічних процесів.
- •5. Гідрогеологія.
- •Основні поняття гідрогеології.
- •Класифікація підземних вод.
- •II. Для районів поширення вивержених і осадових сильно метаморфізованих порід.
- •III. Для районів розвитку багаторічної мерзлоти.
- •Режим підземних вод і фактори, що на нього впливають.
- •6. Геологія та геоморфологія україни.
- •6.1. Тектонічна структура рельєфу України.
- •6.2. Загальна характеристика рельєфу.
- •6.3. Корисні копалини.
- •7. Екологічна геологія
- •7.1. Екологічна геологія як наука.
- •7. 2. Співвідношення між природними й антропогенними процесами на Землі
- •7.3. Утворення техногенних відкладів.
- •7.4. Еколого-геологічна ситуація на Україні.
- •Список літератури:
- •43018 Україна м. Луцьк вул. Львівська, 75
3.3.3. Девонський період.
Девонський період тривав близько 60 млн. років. Протягом девонського періоду на Землі переважали континентальні умови.На початку цього періоду завершилосякаледонськегоротворення, а в кінці розпочалося герцинське. У девонський час посилилась вулканічна діяльність. Потужні вулканічні виверження відбувалися в Європі. На Україні вулкани були на Придніпровській низовині та на півдні Донецького кряжа. Вулканогенні продукти поширені на території від Чернігова до Слов'янська.
Наземна рослинністьу девоні різноманітніша, ніж у силурійському періоді. Численні хвощі та папороті утворювали справжні ліси, хоч і одноманітні.
Тваринний світдевонського періоду визначався багатством форм. Моря населяли численні корали. Набагато збільшилось різноманітних голкошкірих, серед яких дуже поширені морські лілії. З їх решток утворилися потужні відклади вапняку. Багато було брахіопод, а також головоногих молюсків гоніатитів. Трилобіти почали вимирати. Їх хоч і багато, але вони вже не такі різноманітні, як раніше.
У девоні продовжували розвиватись і хребетні тварини. Вони утворюють ряд нових форм. Особливого поширення набули дводишні риби. Вони населяли лагуни та періодично пересихаючі озера. Нащадки дводишних риб і тепер живуть у пересихаючих водоймах зон жаркого клімату Африки, Австралії та Південної Америки. Хребетні вперше почали заселяти сушу. Це представники земноводних – панцироголові амфібії стегоцефали.
Девонські відкладина Україні відслонюються по долині Дністра та на південних схилах Донецького кряжа. На Поділлі девонські верстви представлені зеленуватою глиною, пісковиками, мергелем і сланцями червоного та бурувато-сірого забарвлення, у яких часто зустрічаються рештки панцирних риб.
З девонськими відкладами Дніпровсько-донецької западини пов'язані родовища нафти,горючого газу,калійної солі, які видобувають на Україні та в Білорусі. Великі родовищанафтипоширені в девоні Волго-Уральської області. Є родовищабокситу, залізної руди, поклади мармуру і яшми.
3.3.4. Кам'яновугільний період.
Цей період тривав близько 60 млн. років. За кам'яновугільного періоду на Землі сталися важливі події. Тектонічні рухи набули значної сили: відбувалося герцинськегоротворення. Вся суша об’єдналася в один материк. Протягом періоду море кілька разів наступало на сушу й особливо значні площі вкрило всередині карбону.
На заболочених приморських низинах росли непрохідні ліси з папороті, хвощів, плаунів, серед яких уже були предки голонасінних дерев. З деревини лісів того часу утворилися численні родовища кам'яного вугілля, поширені майже в усіх країнах.
Тваринний світкам'яновугільного періоду різноманітний і багатий. Стали ще більш численними та різноманітними корали, розвивалися молюски та брахіоподи. Дуже були поширені найпростіші тварини. З раковин нодозарій утворилися потужні верстви вапняку (Підмосков'я). Трилобіти майже зовсім вимерли. З них лише представники одного роду перейшли у наступний, пермський, період.
Серед хребетних тварин були досить поширеними численні риби, особливо акули. На суші жили панцироголові амфібії. Уперше на життєву арену вийшли представники нового класу хребетних – плазуни. Це були примітивні істоти, що мали спільні риси зі своїми предками – земноводними.
У північній півкулі клімат ще був теплий і вологий, а в південній, на материку Гондвана, починалося зледеніння. З часом, у пермський період, крига вкривала значні простори Африки та Південної Америки.
Кам'яновугільні покладипоширені в Підмосков'ї, на Уралі, в Середній Азії, Західній Європі, Америці, Австралії та Антарктиді. На Україні верстви їх відслонюються на Донецькому кряжі, в Галицько-Волинській мульді (Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн). Відомо багато рудних родовищ, зокрема родовищертутіна Донбасі (Микитівка).