- •Геологія з основами геоморфології
- •К – 69 Геологія з основами геоморфології. Курс лекцій для студентів-екологів денної та заочної форми навчання / я.О. Мольчак, в.О. Фесюк. Луцьк: лдту, 2003. – 120 с.
- •Вступ. Геологія та геоморфологія – одні з найважливіших галузей знань про природу землі
- •Речовинний склад земної кори
- •1.1.Речовинний склад земної кори
- •1.1.1. Поширення хімічних елементів на Землі
- •1.1.2. Загальні закономірності міграції хімічних елементів у земній корі. Геохімічні бар'єри
- •1.1.3. Прикладне значення геохімії
- •1.2. Основи мінералогії.
- •Поняття про мінерали та процеси мінералоутворення в природі.
- •1.2.2. Фізичні властивості мінералів.
- •1.2.3.Систематика та опис мінералів
- •1.3. Діагностичні ознаки та класифікація гірських порід
- •Фізичні властивості гірських порід
- •Класифікація гірських порід.
- •2. Динамічна геологія та геоморфологія
- •2.1. Поняття про геологічні процеси та їх роль у рельєфоутворенні. Ендогенні процеси
- •2.1.1. Поняття про геологічні процеси. Ендогенні процеси
- •2.1.2. Магматичні процеси і відповідні їм форми рельєфу
- •2.1.3. Рельєфотворча роль тектонічних процесів.
- •2.1.4. Планетарний рельєф Землі.
- •2.1. 5. Мегарельєф платформ і геосинклінальних поясів суходолу
- •2.2. Екзогенні процеси рельєфоутворення
- •Поняття про екзогенні процеси.
- •Вивітрювання. Утворення кори вивітрювання та ґрунту.
- •2.2.3. Геологічна робота вітру, еолові форми рельєфу.
- •2.2.4. Флювіальні процеси та сформований ними рельєф.
- •2.2.5. Карст і карстовий рельєф.
- •2.2.6. Геологічна роль льодовиків. Гляціальний рельєф.
- •2.2.7. Берегові процеси і основні форми узбережжя.
- •Схили, схилові процеси та рельєф схилів.
- •3. Історія розвитку землі
- •3.1. Початок історії Землі. Догеологічний період розвитку.
- •3.2. Геологічний період розвитку. Докембрій (ar-pr).
- •3.3. Розвиток Землі в палеозойську еру.
- •3.3.1. Кембрійський період.
- •3.3.2. Ордовицький та силурійський періоди.
- •3.3.3. Девонський період.
- •3.3.4. Кам'яновугільний період.
- •3.3.5. Пермський період.
- •3.4. Мезозойський етап розвитку Землі.
- •3.4.1. Тріасовий період.
- •3.4.2. Юрський період.
- •3.4.3. Крейдовий період.
- •3.5. Формування природи Землі в кайнозойську еру.
- •3.5.1. Палеогеновий період
- •3.5.2. Неогеновий період
- •3.5.3. Антропогеновий період
- •4. Інженерна геологія.
- •4.1. Інженерна геологія як наука.
- •4.2. Інженерно-геологічна класифікація гірських порід.
- •Класифікація несприятливих для господарської діяльності геологічних процесів.
- •5. Гідрогеологія.
- •Основні поняття гідрогеології.
- •Класифікація підземних вод.
- •II. Для районів поширення вивержених і осадових сильно метаморфізованих порід.
- •III. Для районів розвитку багаторічної мерзлоти.
- •Режим підземних вод і фактори, що на нього впливають.
- •6. Геологія та геоморфологія україни.
- •6.1. Тектонічна структура рельєфу України.
- •6.2. Загальна характеристика рельєфу.
- •6.3. Корисні копалини.
- •7. Екологічна геологія
- •7.1. Екологічна геологія як наука.
- •7. 2. Співвідношення між природними й антропогенними процесами на Землі
- •7.3. Утворення техногенних відкладів.
- •7.4. Еколого-геологічна ситуація на Україні.
- •Список літератури:
- •43018 Україна м. Луцьк вул. Львівська, 75
1.1.3. Прикладне значення геохімії
Теоретичні уявлення геохімії реалізуються при вирішенні практичних проблем, пов'язаних із розвідкою родовищ мінеральної сировини, охороною здоров’я, сільським господарством, охороною навколишнього середовища і т.д.
Геохімічні методи пошуків корисних копалин. У результаті концентрації елементів утворюються родовища корисних копалин. Та частина поля концентрацій, у якій вміст елементів досягає величин, що допускають їхню експлуатацію, називається рудним тілом або покладом корисної копалини, а сама речовина з кондиційним вмістом елемента — рудою. Інша частина поля концентрації іменується первинним геохімічним ореолом родовища. Границя між рудним тілом і первинним ореолом родовища визначається вимогами промисловості. Наприклад, наприкінці XIX в. у США перероблялися мідні руди із вмістом металу більш 5%, і прилягаючі породи, що містили перші відсотки міді, являли собою первинний ореол. У середині XX ст. перероблялися вже руди з вмістом міді всього лише 1% , і те, що раніше вважалося первинним ореолом, стало рудою. Лінійні розміри первинних ореолів виміряються десятками, сотнями і тисячами метрів, причому нерідко ореол досягає земної поверхні, тоді як рудне тіло, розташоване на глибині.
Під впливом гіпергенних процесів рудні тіла і первинні ореоли піддаються вивітрюванню й денудації. У результаті ґрунт, кора вивітрювання, континентальні відклади поблизу родовища збагачуються рудними елементами і їх супутниками. При вилуговуванні руд і ореолів елементи надходять у поверхневі і підземні води. Рослини також накопичують рудні елементи, підвищується їхній вміст і в тваринах. Так виникає поле підвищеної концентрації елементів у ландшафті, що утворює вторинний (епігенетичний) ореол розсіювання. За середовищем прояву розрізняють вторинні ореоли: в ґрунтах і породах – літохімічні, у водах – гідрогеохімічні, в атмосфері – атмохімічні й в організмах – біогеохімічні. Розміри вторинних ореолів досягають сотень і тисяч метрів.
Визначаючи вміст хімічних елементів у гірських породах, у всіх компонентах ландшафту – ґрунтах, пухких відкладах, водах, рослинах, атмосфері, можна знайти первинний чи вторинний ореол, а по ньому і саме родовище. Подібні методи пошуків і отримали назву геохімічних. За об'єктом опробування вони поділяються на чотири основних види: літохімічні, гідрогеохімічні, біогеохімічні й атмохімічні (газові) методи.
Геохімія й охорона здоров'я. Здоров’я людини багато в чому визначається вмістом хімічних елементів у навколишньому середовищі – ґрунті, воді, атмосфері, продуктах харчування. Існують оптимальні вмісти, порушення яких приводить до захворювань. Так, при недостачі йоду в ландшафті чи їжі розвивається ендемічний зоб (особливо в гірських районах), при дефіциті фтору в питній воді – карієс зубів, при надлишку фтору – флюороз, при надлишку молібдену у воді – подагра і т.д. Досить перспективно використання геохімії у курортному будівництві.
Геохімія і сільське господарство.Багато хвороб культурних рослин і домашніх тварин також зв'язані з дефіцитом чи надлишком хімічних елементів у навколишньому середовищі. Відомі хвороби тварин і рослин, зв'язані з дефіцитом чи надлишком кальцію, міді, кобальту, бору, свинцю, селену й інші елементів. Як і люди, домашні тварини хворіють на ендемічний зоб, карієс, флюороз і т.д. Геохімічні дослідження актуальні в меліорації (особливо при зрошенні), при застосуванні добрив і мінеральної підгодівлі тварин, при рішенні інших питань сільського господарства.
Геохімія і хімтехнологія. Вивчаючи закони розподілу хімічних елементів у гірських породах і мінералах, геохімія вишукує нові джерела сировини для промисловості. Так, за допомогою геохімічних методів були встановлені джерела ренію (молібденові руди), гафнію (циркони), кадмію й індію (поліметалеві руди), германію (вугільний попіл) і т.д.
Геохімія й проблема навколишнього середовища. Останнім часом виділяють особливу категорію геохімічних процесів – техногенну міграцію (техногенез). В останні роки вивчення техногенної міграцій набуло дуже великого значення в зв’язку з проблемою попередження забруднення навколишнього середовища.