- •Геологія з основами геоморфології
- •К – 69 Геологія з основами геоморфології. Курс лекцій для студентів-екологів денної та заочної форми навчання / я.О. Мольчак, в.О. Фесюк. Луцьк: лдту, 2003. – 120 с.
- •Вступ. Геологія та геоморфологія – одні з найважливіших галузей знань про природу землі
- •Речовинний склад земної кори
- •1.1.Речовинний склад земної кори
- •1.1.1. Поширення хімічних елементів на Землі
- •1.1.2. Загальні закономірності міграції хімічних елементів у земній корі. Геохімічні бар'єри
- •1.1.3. Прикладне значення геохімії
- •1.2. Основи мінералогії.
- •Поняття про мінерали та процеси мінералоутворення в природі.
- •1.2.2. Фізичні властивості мінералів.
- •1.2.3.Систематика та опис мінералів
- •1.3. Діагностичні ознаки та класифікація гірських порід
- •Фізичні властивості гірських порід
- •Класифікація гірських порід.
- •2. Динамічна геологія та геоморфологія
- •2.1. Поняття про геологічні процеси та їх роль у рельєфоутворенні. Ендогенні процеси
- •2.1.1. Поняття про геологічні процеси. Ендогенні процеси
- •2.1.2. Магматичні процеси і відповідні їм форми рельєфу
- •2.1.3. Рельєфотворча роль тектонічних процесів.
- •2.1.4. Планетарний рельєф Землі.
- •2.1. 5. Мегарельєф платформ і геосинклінальних поясів суходолу
- •2.2. Екзогенні процеси рельєфоутворення
- •Поняття про екзогенні процеси.
- •Вивітрювання. Утворення кори вивітрювання та ґрунту.
- •2.2.3. Геологічна робота вітру, еолові форми рельєфу.
- •2.2.4. Флювіальні процеси та сформований ними рельєф.
- •2.2.5. Карст і карстовий рельєф.
- •2.2.6. Геологічна роль льодовиків. Гляціальний рельєф.
- •2.2.7. Берегові процеси і основні форми узбережжя.
- •Схили, схилові процеси та рельєф схилів.
- •3. Історія розвитку землі
- •3.1. Початок історії Землі. Догеологічний період розвитку.
- •3.2. Геологічний період розвитку. Докембрій (ar-pr).
- •3.3. Розвиток Землі в палеозойську еру.
- •3.3.1. Кембрійський період.
- •3.3.2. Ордовицький та силурійський періоди.
- •3.3.3. Девонський період.
- •3.3.4. Кам'яновугільний період.
- •3.3.5. Пермський період.
- •3.4. Мезозойський етап розвитку Землі.
- •3.4.1. Тріасовий період.
- •3.4.2. Юрський період.
- •3.4.3. Крейдовий період.
- •3.5. Формування природи Землі в кайнозойську еру.
- •3.5.1. Палеогеновий період
- •3.5.2. Неогеновий період
- •3.5.3. Антропогеновий період
- •4. Інженерна геологія.
- •4.1. Інженерна геологія як наука.
- •4.2. Інженерно-геологічна класифікація гірських порід.
- •Класифікація несприятливих для господарської діяльності геологічних процесів.
- •5. Гідрогеологія.
- •Основні поняття гідрогеології.
- •Класифікація підземних вод.
- •II. Для районів поширення вивержених і осадових сильно метаморфізованих порід.
- •III. Для районів розвитку багаторічної мерзлоти.
- •Режим підземних вод і фактори, що на нього впливають.
- •6. Геологія та геоморфологія україни.
- •6.1. Тектонічна структура рельєфу України.
- •6.2. Загальна характеристика рельєфу.
- •6.3. Корисні копалини.
- •7. Екологічна геологія
- •7.1. Екологічна геологія як наука.
- •7. 2. Співвідношення між природними й антропогенними процесами на Землі
- •7.3. Утворення техногенних відкладів.
- •7.4. Еколого-геологічна ситуація на Україні.
- •Список літератури:
- •43018 Україна м. Луцьк вул. Львівська, 75
5. Гідрогеологія.
Основні поняття гідрогеології.
Гідрогеологія – наука про підземні води, тобто води, які знаходяться нижче поверхні землі в крапельно-рідкому, пароподібному чи твердому вигляді в різноманітних гірських породах. Гідрогеологія вивчає походження і розвиток підземних вод, умови їх залягання і поширення, закони руху, процеси взаємодії з вміщуюючими гірськими породами, фізичні і хімічні властивості.
Водоносний шар (пласт)– це обводнена осадова порода однорідного петрографічного складу, генезису й віку, порівняно обмеженої потужності і значного площинного поширення.
Водоносний прошарок– це водоносний шар малої потужності і незначного площинного поширення. .
Водоносна лінза– те ж, що і водоносний шар, але лінзоподібної форми і порівняно обмежена по площі поширення.
Водоносний горизонт– обводнена пачка осадових або вулканогенних порід однорідного або різнорідного петрографічного складу, генезису і віку, з різною водопроникністю, але з єдиною п’єзометричною поверхнею, обмежена знизу й зверху регіонально витриманими водотривами.
Водоносний комплекс– обводнена товща осадових або вулканогенних порід різнорідного петрографічного складу, генезису і віку з різною водопроникністю, із єдиною або різною пьєзометричною поверхнею, що не має знизу чітко вираженого регіонального водотриву і місцевих водотривів для виділення в ній водоносних горизонтів.
Води спорадичного поширенняявляють собою скупчення підземних вод у гідравлічно роз'єднаних лінзах і прошарках, що залягають на різній глибині і знаходяться усередині осадової водопроникної або слабопроникної товщі.
У передгірних западинах, у синеклізах платформ і у великих міжгірних западинах майже завжди існує не один, а кілька водоносних горизонтів, які можна об'єднати у водонапірну систему– групу суміжних вище й нижче залягаючих водоносних горизонтів і комплексів, що знаходяться в межах великої одиниці стратиграфічної шкали і присвячені до негативної геологічної структури. Водонапірна система може включати останню цілком або частково.
Ґрунтові води – це підземні води, що утворюють одну із самих верхніх гідрогеологічних зон. На формування ґрунтових вод впливають безпосередньо: атмосфера, поверхневі води, клімат, ґрунтовий і рослинний покрив, рельєф, склад водовміщуючих порід порід зони аерації.
Горизонт ґрунтових вод– перший від поверхні землі постійний у часі, регіонально витриманий водоносний горизонт, що має єдину (або загальну) гідравлічну поверхню, тиск на якій, як правило, дорівнює атмосферному.
Верховодка– це найближчі до поверхні ґрунтові води, що розвинуті на невеликих площах і непостійні в часі.
Класифікація підземних вод.
Всі підземні води за умовами залягання, характером уміщуючих гірських порід та геологічними структурами поділяють на 3 великі групи (за І.М. Ципіною, 1974):
I. Для районів поширення осадових, метаморфізованих або слабко метаморфізованих і, частково, для вулканогенних порід:
1. Верховодка, що має практичне значення і більш або менш широке поширення.
2. Болотні води і води обводнених торфовищ.
3. Ґрунтові води льодовикових відкладень: а) основної (піщаної) морени; б) надморенні; в) зандрів; г) озів; д) кінцевоморенних утворень (власне кінцевих морен, камів, друмлінів і т.п.).
4. Ґрунтові води річкових, озерних і морських відкладів: а) сучасних і древніх алювіальних відкладів і надзаплавних терас; б) похованих долин; в) сучасних і древніх озерних відкладів; г) сучасних і древніх морських прибережних відкладів; д) піщаних островів; е) пролювіальних відкладів і відкладів передгірних шлейфів.
5. Ґрунтові води: а) лесів і лесовидних суглинків; б) бугристо-грядових пісків і піщаних масивів; в) дюн і барханів.
6. Лінзи прісних вод — підлиманні, підтакирні, низькогірних і передгірних рівнин, підпіщані, піщаних пустель.
7. Ґрунтові води дочетвертинних відкладів, що підрозділяються за віком водовміщуючих порід.
8. Води спорадичного поширення. '
9. Артезіанські водоносні горизонти, що підрозділяються за віком водовміщуючих порід і (якщо це потрібно) за ознакою літолого-гідродинамічної неоднорідності: а) водоносних підгоризонтів; б) однорідних, умовно однорідних і неоднорідних водоносних горизонтів; в) у двох, трьох і більш артезіанських водоносних горизонтах із визначенням для усіх водоносних горизонтів умов їхнього дренування (поверхневе, підземне і змішане) і умов поширення (необмежені, літологічно або стратиграфічно виклинювані, замкнуті, підземного поширення).
10. Водоносні комплекси, що підрозділяються за віком водовміщуючих порід, із визначенням так само, як і для попередніх водоносних горизонтів, умов дренування й обмеженості або необмеженості їхнього поширення по падінню пластів.
11. Карстові води: а) регіонального й локального поширення; б) карстові ріки й озера.
12. Води зон тектонічних розломів.
13. Води лавових потоків.