- •Геологія з основами геоморфології
- •К – 69 Геологія з основами геоморфології. Курс лекцій для студентів-екологів денної та заочної форми навчання / я.О. Мольчак, в.О. Фесюк. Луцьк: лдту, 2003. – 120 с.
- •Вступ. Геологія та геоморфологія – одні з найважливіших галузей знань про природу землі
- •Речовинний склад земної кори
- •1.1.Речовинний склад земної кори
- •1.1.1. Поширення хімічних елементів на Землі
- •1.1.2. Загальні закономірності міграції хімічних елементів у земній корі. Геохімічні бар'єри
- •1.1.3. Прикладне значення геохімії
- •1.2. Основи мінералогії.
- •Поняття про мінерали та процеси мінералоутворення в природі.
- •1.2.2. Фізичні властивості мінералів.
- •1.2.3.Систематика та опис мінералів
- •1.3. Діагностичні ознаки та класифікація гірських порід
- •Фізичні властивості гірських порід
- •Класифікація гірських порід.
- •2. Динамічна геологія та геоморфологія
- •2.1. Поняття про геологічні процеси та їх роль у рельєфоутворенні. Ендогенні процеси
- •2.1.1. Поняття про геологічні процеси. Ендогенні процеси
- •2.1.2. Магматичні процеси і відповідні їм форми рельєфу
- •2.1.3. Рельєфотворча роль тектонічних процесів.
- •2.1.4. Планетарний рельєф Землі.
- •2.1. 5. Мегарельєф платформ і геосинклінальних поясів суходолу
- •2.2. Екзогенні процеси рельєфоутворення
- •Поняття про екзогенні процеси.
- •Вивітрювання. Утворення кори вивітрювання та ґрунту.
- •2.2.3. Геологічна робота вітру, еолові форми рельєфу.
- •2.2.4. Флювіальні процеси та сформований ними рельєф.
- •2.2.5. Карст і карстовий рельєф.
- •2.2.6. Геологічна роль льодовиків. Гляціальний рельєф.
- •2.2.7. Берегові процеси і основні форми узбережжя.
- •Схили, схилові процеси та рельєф схилів.
- •3. Історія розвитку землі
- •3.1. Початок історії Землі. Догеологічний період розвитку.
- •3.2. Геологічний період розвитку. Докембрій (ar-pr).
- •3.3. Розвиток Землі в палеозойську еру.
- •3.3.1. Кембрійський період.
- •3.3.2. Ордовицький та силурійський періоди.
- •3.3.3. Девонський період.
- •3.3.4. Кам'яновугільний період.
- •3.3.5. Пермський період.
- •3.4. Мезозойський етап розвитку Землі.
- •3.4.1. Тріасовий період.
- •3.4.2. Юрський період.
- •3.4.3. Крейдовий період.
- •3.5. Формування природи Землі в кайнозойську еру.
- •3.5.1. Палеогеновий період
- •3.5.2. Неогеновий період
- •3.5.3. Антропогеновий період
- •4. Інженерна геологія.
- •4.1. Інженерна геологія як наука.
- •4.2. Інженерно-геологічна класифікація гірських порід.
- •Класифікація несприятливих для господарської діяльності геологічних процесів.
- •5. Гідрогеологія.
- •Основні поняття гідрогеології.
- •Класифікація підземних вод.
- •II. Для районів поширення вивержених і осадових сильно метаморфізованих порід.
- •III. Для районів розвитку багаторічної мерзлоти.
- •Режим підземних вод і фактори, що на нього впливають.
- •6. Геологія та геоморфологія україни.
- •6.1. Тектонічна структура рельєфу України.
- •6.2. Загальна характеристика рельєфу.
- •6.3. Корисні копалини.
- •7. Екологічна геологія
- •7.1. Екологічна геологія як наука.
- •7. 2. Співвідношення між природними й антропогенними процесами на Землі
- •7.3. Утворення техногенних відкладів.
- •7.4. Еколого-геологічна ситуація на Україні.
- •Список літератури:
- •43018 Україна м. Луцьк вул. Львівська, 75
3.3. Розвиток Землі в палеозойську еру.
Після майже безжиттєвого докембрію на Землі настала палеозойська ера– ера давнього життя (грецьк. палеос—давній), яка тривала 245 млн. років. На самому її початку вже визначилися межі океанічної та материкової земної кори. Та суходоли були, як і раніше, пустельні. На початку палеозойської ери суша утворювала два великі континенти: в північній півкулі – Атлантиду, а в південній – материк Гондвану. Ці материки поділяв океан Тетіс.
У першій половині палеозойської ери відбулось каледонське, а в другій –герцинськегоротворення (Скандинавські гори, хребти Прибайкалля, Алтай, Тянь-Шань, Урал, Донецький кряж). Гори з'єднали тодішню сушу в один материк. Його з усіх боків омивав Світовий океан. Сучасні материки—це частини палеозойської суші, що в наступні ери розпалась на окремі частини.
Палеозойська ера — час величезного прогресу в розвитку органічного світу. У цей час з'явилися нові класи хребетних тварин і наземних рослин.
За відмінністю фізико-географічних умов та розвитком форм життя палеозойську еру поділяють на періоди від раннього до найпізнішого: кембрійський, ордовицький, силурійський, девонський, кам'яновугільний та пермський.
3.3.1. Кембрійський період.
Перший період палеозойської ери – кембрійський – тривав 90 млн. років. Тоді переважали коливальні рухи земної кори. Під кінець періоду вони значно посилились і супроводились вулканічними виверженнями. Протягом кембрію у зв'язку з тектонічним опусканням материків море почало наступати на сушу. Значна трансгресія моря відбулася в Сибіру. Море вкривало також Прибалтику і західну частину Українського кристалічного щита.
Життяв той період було зосереджене в морі. Дуже поширились водорості. Серед тварин існували лише безхребетні. Обмілини моря населяли численні брахіоподи, черевоногі молюски та археоціати (тварини, будова яких була проміжною між коралами та губками). Характерними жителями кембрійського моря були ракоподібні тварини – трилобіти. Суша кембрійського періоду була пустельна. Позбавлена рослинності, земна кора посилено вивітрювалась. Для краєвидів того часу було характерне пістряве червонувате забарвлення.
Гірські породи кембрійського віку відомі на всіх материках. На Україні вони поширені на Волино-Поділлі. До їх складу входять верстви строкато-колірних пісковиків, глин, конгломератів. У нижній частині кембрійських відкладів лежать вулканічні туфи, лави та поклади базальту. Серед корисних копалин кембрійської системи відомі кам’яна сіль (Сибір, Індія), нафта (Сибір, Північна Америка), фосфорити (Казахстан, Китай, Італія), боксити та мідна руда (Східні Саяни)
3.3.2. Ордовицький та силурійський періоди.
Ордовицькийісилурійськийперіоди тривали разом 80-90 млн. років. Це був час сильних тектонічних рухів земної кори, відбулосякаледонськегоротворення. Разом із тектонічними рухами посилилась вулканічна діяльність.
У силурійський період на Землі відбулась одна з найбільших у геологічній історії трансгресій моря. Більшу частину поверхні сучасних материків тоді займало неглибоке море. В кінці періоду, коли піднімалися гори, море відступило.
Умови для органічного життя тоді були дуже сприятливі, і воно набуло дальшого розвитку. Уперше почалося заселення суші. На суходіл вийшли перші наземні рослини–псилофіти. З’явилися йперші наземні тварини–скорпіони. Та основні групи тварин ще продовжували населяти море. Деяких груп тварин стало так багато, що вони набули породотворного значення: із їхніх скелетів відклалися потужні відклади вапняку. Особливо поширені вапняки коралові, брахіоподові та ортоцератитові.
У морях жили своєрідні колоніальні дрібні організми граптоліти. Тоді ж зникли археоціати, а трилобіти стали найчисленнішими. З'явилися велетенські раки – евриптеруси, що досягали в довжину 2 м.Силурійський період ознаменувався появою панцирних риб – перших представників фауни хребетних.
Ордовицькі та силурійські відклади поширені на всіх материках, майже в усіх країнах. На Україні вони залягають широкою смугою від Білорусі до Чорного моря, на захід від Українського кристалічного щита. У складі ордовицьких та силурійських відкладів переважають вапняки, мергелі, сланці та зверху на них червоноколірні пісковики. У верствах вапняків зустрічаються численні скам'янілі рештки вимерлих представників тваринного світу.
З цим періодом пов’язано утворення родовищнафти(США),горючих сланців(Естонія),мідних руд(Норвегія),поліметалевих руд (Казахстан), золота (Забайкалля, Австралія), свинцевих, мідних, нікелевих такобальтових руд(Австралія).