Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод Тех.Діагн. сама нова.doc
Скачиваний:
147
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
6.73 Mб
Скачать

Практичнезанят№ 6 діагностування елементів трансмісії автомобіля

Мета роботи: на підставі аналізу основних параметрів роботи елементів трансмісії автомобіля та із урахуванням прогнозування можливих несправностей елементів трансмісії, здійснити підбір засобів діагностики; вивчити їх конструкцію, принципи та порядок роботи; навчитися здійснювати практичне виконання операцій діагностики елементів трансмісії транспортного засобу.

У результаті виконання практичної роботи, підготовки й захисту звіту студенти повинні:

знати:

  • конструкцію й принципи та порядок застосування контрольно-вимірювального устаткування, стендів і приладів для діагностування елементів трансмісії транспортного засобу;

уміти:

  • виконувати операції діагностування ;

  • визначати основні несправності елементів трансмісії і виділяти їх ознаки.

Устаткування робочих місць для проведення заняття:

  • справні двигуни;

  • діагностичні засоби: прилади, устаткування, що використовуються для діагностування елементів трансмісії та інструкції щодо їх застосування.

Порядок виконання практичного заняття.

1.Вступна частина

Проведення попереднього контролю знань студентів. На початку заняття викладач шляхом опитування студентів повинен перевірити підготовленість групи до виконання завдань практичної роботи, визначити мету і зміст занять, послідовність виконання роботи. Перелік питань для опитування студентів надано у додатку 1.

2.Основна частина.

2.1. Теоретична частина. Аналіз основних несправностей елементів трансмісії та їх причин. Підбір та визначення засобів діагностування, контрольно-вимірювального устаткування, стендів і приладів для діагностування

Основні несправності елементів трансмісії та їх причини було визначено у лабораторній роботі по відповідній темі.

Нормативи діагностичних параметрів трансмісії деяких автомобілів (номінальні і граничні значення) надано у додатку 2.

2.1.1. Основні прилади, устаткування, що використовуються для виявлення несправностей та діагностування елементів трансмісії .

2.1.1.1. Діагностування зчеплення(на прикладі автомобіля Мерседес Спринтер ) Перевірка зносу веденого диска. Оскільки всі деталі приводу зчеплення встановлені в картері і недоступні, без розбирання системи ступінь зносу веденого диска перевіряють спеціальним шаблоном на робочому циліндрі.

Перевірка зносу веденого диска за допомогою шаблону: а — проріз для перевірки на автомобілях з лівобічним розташуванням рулюючи; Ь — проріз для перевірки на автомобілях з правостороннім розташуванням рулюючи; 1 — робочий циліндр; 2 — пластикова накладка; 3 — нажимной шток; 4 — шаблон (номер по заводській

специфікації589 07 23 00)

Перевірка зносу веденого диска (при критичному зносі шаблон не входить у відповідний проріз) У пластиковій накладці на робочому циліндрі, що знаходиться між ним і зчепленням в зборі, проточені дві похилі, направлені вниз канавки. У зчепленні в зборі вони виглядають як прорізи, в які і вставляють шаблон. Нажімной шток робочого циліндра має змінний діаметр. Менший діаметр штока відповідає прорізу шаблону, останній входить в канавку, як показано на рис. При перевірці це підтвердиться тим, що зроблені з боків шаблону насічки сховаються в прорізі канавки. Це означає, що ведений диск ще не зношений. Якщо шаблон не входить в проріз, значить, шток циліндра розташований напроти прорізу своїм великим діаметром (див рис. ). Це свідчить про знос фрикційних накладок веденого диска, і його слід замінити.

Перевірка веденого диска на биття. Перевірку та ремонт зчеплення необхідно проводити в наступній послідовності:

  • нажимной диск і кожух перевірити на пошкодження і деформацію. При їх виявленні замінити деталі в зборі;

  • перевірити стан пружин і шліців маточини веденого диска. Замаслені накладки диска очищенню не підлягають, і диск в цьому випадку необхідно замінити; перевірити ступінь зносу накладок за допомогою штангенциркуля. При відстані між верхньою поверхнею накладок і головкою заклепок менше 30 мм диск необхідно замінити. Заміна також необхідна при швидкому досягненні вказаного ступеня зносу

Перевірка веденого дискана биття

  • для перевірки веденого диска на биття закріпити його на відповідному стрижні або валу зчеплення в токарному верстаті. Вимірювальний прилад на відповідній підставці розташувати поряд з диском так, щоб контрольний щуп приладу прилягав до краю диска — до зовнішньої кромки. Поволі провертати диск і дивитися за показаннями приладу. Якщо биття перевищує 0,5 мм, диск можна спробувати акуратно виправити плоскогубцями або треба замінити; перевірити легкість переміщення маточини веденого диска по шліцах валу. Для цього надіти диск на вал і, узявшись за краї великим і вказівним пальцями, обертаючи, переміщати його в поперечному напрямі. Якщо люфт більше 0,4 мм, шліци зношені. Як правило, причина у веденому диску; рівні, при необхідності їх можна підігнути плоскогубцями. - прикласти лінійку до робочої поверхні нажимного диска, як показано на, і вимірювальним щупом зміряти внутрішній зазор. Якщо він перевищує 0,3 мм, замінити зчеплення в зборі.


Перевірка ступеня зносу пелюсток діафрагмової пружини

- якщо є сумніву в ступені зносу накладок веденого диска, слід зміряти їх штангенциркулем. Товщина кожної накладки повинна бути не менше 2,6-3,0 мм;

Перевірка деформації робочої поверхні нажимного диска


Методика діагностики зчеплень легкових автомобілів надано у додатку 3 Перевірка биття карданного валу. Перевірку биття карданного валу здійснюють за допомогою стрілочного індикатора . Граничне допустиме значення встановлюється інструкцією завода-виробника. Наприклад допустимі межі биття для карданного валу автомобіля Санта ФЕ 0,5 мм., Сузуки 0,8 мм

Інформація щодо технічної характеристики стрілочного індикатору надано у додатку 4.

Діагностика автоматичної коробки передач (на прикладі автомобіля Сузуки)

Даний автомобіль обладнаний електронною системою контролю коробки передач, яка контролює час автоматичного перемикання вгору і вниз відповідно до умов руху автомобіля. Електронний блок управління має систему діагностики «на борту», яка виявляє неполадки в системі і аномалії в роботі тих частин, від яких залежить вихлопний викид автомобіля. Існує два типи системи діагностики «на борту» залежно від специфікацій автомобіля. Тип системи обслуговуваного автомобіля можна визначити по тому, чи є у нього роз’їм для монітора Система діагностики на борту(для автомобілів, оснащених роз'ємом для монітора). Для системи контролю автоматичної коробки передач у електронного блоку управління є наступні функції. Коли ключ запалення включається при вимкненому двигуні, включається лампа індикатора несправності (MIL) для перевірки лампочки індикатора. Коли електронний блок управління виявляє несправність в електронній системі управління перемиканням,

1 — розєм для монітора

він зберігає в своїй пам'яті код несправності. (Пам'ять зберігається в тому вигляді, в якому вона є, навіть якщо несправність була лише тимчасовою і тут же зникла. І вона не стирається до тих пір, поки електронний блок управління не буде вимкнений не менше, чим на 30 секунд). Можна отримати інформацію і через діагностичний роз'єм (DLC) при допомозі не тільки скануючого інструменту SUZUKI (Tech - 2), але і універсальним скануючим інструментом. (Діагностичну інформацію можна оцінити за

допомогою скануючого інструменту). Можна отримати інформацію і без скануючого інструменту. Електронний блок управління зберігає в пам'яті зону несправності, і під час перевірки (тобто коли термінал вимикача діагностики заземлений і вимикач запалення включений) мигає лампочка індикатора несправності.

4 — розєм для монітора ;5 — термінал вимикача діагностики ;6 — термінал заземлення

Процедура діагностики здіснюється відповідно до таблиці діагностики автоматичної коробки передач інструкції заводу-виробника (додаток 5).