Інформатика та обчислювальна техніка

Сьогодні в Україні спостерігається інтенсивне впровадження сучасних інформаційних технологій у різні сфери життєдіяльності людини. Цей процес не обходить і юридичну діяльність, яку вже важко уявити без використання сучасної обчислювальної техніки та комп’ютерного програмного забезпечення.

Якісне опанування дисципліни “Інформатика” має велике значення для формування висококваліфікованих фахівців-юристів, майбутніх науковців та практиків, спроможних вільно орієнтуватися в інформаційному просторі як України, так і інших держав.

Мета дисципліни – надати студентам знання з основ інформатики та обчислювальної техніки, а також навчити їх користуватись сучасними персональними електронно-обчислювальними машинами (ПЕОМ) та програмними засобами обробки даних.

Завдання дисципліни – студенти повинні

знати:

– основні поняття інформатики та обчислювальної техніки;

- структурно-логічну схему ЕОМ, призначення її основних елементів;

- призначення та основні характеристики апаратних пристроїв персонального комп’ютера;

- класифікацію програмного забезпечення ПЕОМ, загальну характеристику його складових;

- види комп’ютерних вірусів, методи і засоби захисту від них;

- основні поняття комп’ютерних мереж;

- правила безпеки при роботі з електронно-обчислювальною технікою;

вміти:

- використовувати сучасні комп’ютерні технології для роботи з різними видами даних;

мати уявлення про:

- принципи функціонування основних елементів ЕОМ;

- методи та засоби стиснення даних;

- методи створення графічних об’єктів на ПЕОМ;

- перспективи розвитку інформаційних систем і технологій.

Вивчення дисципліни передбачає самостійну роботу студентів, а також організовану роботу за розкладом занять, та завершується підсумковим заліком.

Основні терміни дисципліни

Інформатика - це технічна наука, яка вивчає закономірності та методи створення, зберігання, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи управління ними.

Інформація - це фундаментальне наукове поняття, але у зв’язку з тим, що не існує фундаментальної науки, яка б вивчала природу інформації, до цього часу відсутнє й загальновизнане строге наукове визначення інформації. Кожна наука, яка вивчає та використовує властивості інформації, дає їй визначення зі своєї точки зору. З точки зору інформатики визначення інформації базується на припущенні, що інформація - це динамічний об’єкт, який не існує в природі сам по собі, а створюється при взаємодії даних та методів в ході інформаційного процесу. Вона існує рівно стільки, скільки продовжується ця взаємодія, а весь інший час перебуває у вигляді даних. При цьому під інформаційним процесом розуміють цикл створення інформації з даних та негайного її збереження у вигляді нових даних. Таким чином, інформація - це тимчасова субстанція, яка існує при обробці даних відповідними цим даним методами.

До основних властивостей інформації відносять: достовірність, своєчасність, повноту, актуальність, доступність, адекватність, надмірність.

Біт – найменша (елементарна) одиниця вимірювання розміру інформації, це один двійковий розряд, в який може записуватися тільки два значення – "0" або "1".

Байт дорівнює восьми бітам. Таке об'єднання дозволяє записувати 2⁸ = 256 різних комбінацій бітів, за допомогою яких виконується кодування в ЕОМ символів (таблиця відповідності символів і кодів називається кодовою таблицею).

Комп’ютер - це електронний пристрій, який призначений для автоматизації створення, зберігання, обробки та транспортування даних.

Принцип програмного керування полягає у тому, що комп’ютер виконує дії за здалегідь заданою програмою, яка міститься у його оперативній пам’яті, і ніяка операція, яка не передбачена програмою, не може бути виконана комп’ютером самостійно.

Комп’ютерна програма - це запис алгоритму розв’язання задачі у вигляді послідовності команд або операторів мовою, яку розуміє комп’ютер.

Алгоритм - це система формальних правил, які чітко й однозначно визначають процес виконання заданої роботи.

Командою називається елементарна керуюча дія, яка змінює стан електронних схем процесора.

Інтерфейс користувача - це методи і засоби взаємодіїї людини з апаратними та програмними засобами.

Програмний засіб - це програма або сукупність програм на носієві даних із програмною документацією, розроблених відповідно до стандартів й інших нормативних документів і придатних для використання за своїм призначенням.

Програмне забезпечення - це сукупність програм, процедур і правил, а також документації, що стосуються функціонування системи оброблення даних.

Операційна система – це комплекс програм для керування роботою комп’ютера, забезпечення доступу до інформації на дисках і підтримки діалогу з користувачем.

Файл — іменована область зовнішньої пам'яті для зберігання програм і даних.

Файлова система — це сукупність папок і файлів, що зберігаються на зовнішніх носіях персонального комп’ютера.

Комп’ютерним вірусом зветься спеціально написана програма, що здатна впроваджуватись у іншу програму, або у документ, або у певні області носія даних і призначена для виконання несанкціонованих дій на комп’ютері, куда вона впроваджена.

Система управління базами даних - комплекс програм, які забезпечують взаємодію користувача з базою даних.

Комп’ютерна мережа - сукупність взаємозв’язаних (через канали передачі даних) комп’ютерів, які забезпечують колективне використання ресурсів мережі: апаратних, програмних та інформаційних.

Сервер - це комп’ютер, підключений до мережі, що забезпечує її користувачів певними послугами.

Робоча станція - це комп’ютер, підключений до мережі, через який користувач дістає доступ до її ресурсів.

Локальні мережі —Local Area Networks (LAN) -мережі комп'ютерів, що розташовані на невеликій території (у радіусі не більше 1-2 км).

Глобальні мережі — Wide Area Networks (WAN) — поєднують територіально рознесені комп'ютери, що можуть знаходитися в різних регіонах світу.

Корпоративні мережі — це мережі в масштабі однієї організації.

Топологія мережі - це логічна схема сполучення каналами зв’язку комп’ютерів (вузлів мережі).