Основи римського цивільного права Опис дисципліни та її предмета

Роль і значення римського права для сучасної європейської юриспруденції та його довголіття юристи, зазвичай, пов’язують з його універсально-всезагальним характером, заснованого на логічно ясній та стрункій системі. Римляни в сфері права змогли досягти небачених висот, і ці досягнення були результатом синтезу вузьконаціональних, загальносередземноморських та універсальних інститутів.

Без будь-якого перебільшення можна стверджувати, що в основі всіх цивільно-правових систем, які ми відносимо до європейських, лежать основні принципи римського приватного права. Рецепція римського приватного права і сьогодні є постійнотриваючим явищем, яке постає перед нами у різних “формах інобуття” аутентичного римського приватного права. Не оминуло це явище і українського цивільного судочинства.

Без грунтовного опанування надбанням минулого не можливо успішно будувати майбутнє, цивілістичну підготовку сучасних юристів треба починати з ґрунтовного ознайомлення із здобутками правової культури Стародавнього Риму, яка найбільш яскраво проявилася в римському приватному праві.

Мета вивчення дисципліни: Завданням дисципліни «Основи римського цивільного права» є формування у студентів як основи знань в галузі римської і сучасної цивілістики, так і — в силу універсального значення категорій римського права — фундаменту юридичного мислення взагалі. Крім того, метою дисципліни є висвітлення таких фундаментальних понять та категорій, як справедливість (aequitas), добросовісність (bona fides), форми позитивного права, правові вимоги, речове та особисте право, юридичний факт і юридична угода, зміст та форма угоди, процесуальне та субстанціальне повноваження, захист права, статус особи, зобов’язання, борг та відповідальність, контракт та делікт і т.п.

Разом з цим, при вивченні дисципліни “Римське приватне право” особливу увагу приділено не стільки самостійним історичним характеристикам галузі римського приватного права, скільки головним конструкційно-догматичним проблемам, яке зберігає своє значення під час аналізу та розумінні сучасного права.

Місце дисципліни у навчальному плані: «Основи римського цивільного права» має тісний зв’язок з такими юридичними дисциплінами, як теорія права, приватне право та процес, трудове право, сімейне право, зобов’язальне право, спадкове право, міжнародне приватне право. Необхідність вивчення курсу зумовлене тим, що характерним чинником сучасного розвитку суспільства є значне розширення приватновласницьких відносин, що потребує належного правового регулювання.

Студенти повинні

- знати:

— юридичну термінологію, поняття і зміст основних інститутів римського приватного права, його історичну роль і значення для сучасної юридичної науки і практики;

— поняття, предмет та систему римського приватного права;

— джерела римського приватного права;

— основні принципи римського приватного права;

— основні догми римського приватного права – принципи правової взаємодії приватних осіб, які стали зразком для наступного цивільно-правового розвитку в країнах континентальної Європи;

— рецепцію римського права в Україні та у всьому світі;

— функції римського судового процесу;

— процес виникнення, становлення та розвитку окремих цивільно-правових інститутів;

— речові права (володіння, право власності, права на чужі речі);

— основні види зобов’язання;

— засади сімейного та спадкового права;

— особливості правового положення суб’єктів приватного права;

- уміти

— користуватися джерелами римського приватного права;

— відмежовувати цивільно-майнові відносини від майнових відносин іншого виду;

— правильно тлумачити і застосовувати норми цивільно-процесуального права;

— самостійно поповнювати і поглиблювати свої знання, визначати, обґрунтовувати і відстоювати свою правову позицію, захищати права, свободи і законні інтереси громадян, юридичних осіб, інтереси суспільства і держави.

Під час розгляду питань, які виносяться на обговорення під час семінарських занять, можуть використовуватися різні форми та методи контролю знань студентів: опитування, вільна дискусія, співбесіда, обговорення реферативних повідомлень, виконання контрольних робіт тощо. Для цього до кожного семінарського заняття додаються теми рефератів, питання для самостійної роботи, а також латинські юридичні визначення, правила, терміни та їх вимова.