Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Redacted._1_К_5р._2011_Методичка_09.09.2011_.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
1.27 Mб
Скачать

Контрольні питання:

  1. Наука як система знань.

  2. Етапи наукового пізнання.

  3. Предмет та об'єкт соціології.

  4. Структура соціологічної науки за Мертоном.

  5. Закони й категорії соціології.

  6. Комплексний підхід до пізнання соціальних феноменів.

  7. Місце соціології у системі суспільствознавчих наук.

  8. Методи та функції.

  9. О.Конт - основоположник соціології.

  10. Теорія соціальної еволюції Г.Спенсера.

  11. Соціально-історичний детермінізм К.Маркса.

  12. Теоретичні джерела соціології Е.Дюркгейма.

  13. Розуміюча соціологія М.Вебера.

  14. Соціологічна концепція П.Сорокіна.

  15. Структурний функціоналізм у соціології (Т.Парсонс, Р.Мертон).

  16. Суть понять: людина, індивід, особистість у структурі гуманітарних наук.

  17. Соціальні якості людини.

  18. Соціальна структура особистості.

  19. Основні теорії особистості.

  20. Теорія статусу та рольової поведінки.

  21. Типологія статусів.

  22. Характеристика ролей за Парсонсом.

  23. Види соціальної поведінки за Мертоном.

  24. Соціалізація особи.

  25. Фази соціалізації.

  26. Стадії соціалізації.

  27. Інститути соціалізації.

  28. Соціо-психологічні механізми соціалізації.

  29. Визначення суспільства.

  30. Основні ознаки суспільства.

  31. Основні концепції виникнення суспільства.

  32. Теорія “модернізації”.

  33. Громадянське суспільство.

  34. Поняття соціальної структури.

  35. Базові елементи соціальної структури.

  36. Поняття та ознаки соціальної групи.

  37. Поняття та ознаки соціальної спільноти.

  38. Співвідношення понять соціальної групи та соціальної спільноти.

  39. Соціально-класова теорія соціальної структури суспільства.

  40. Семистратова система стратифікації.

  41. Теорія “середнього класу”.

  42. Поняття соціальної організації.

  43. Поняття Синергії.

  44. Формальні й неформальні організації.

  45. Бюрократія як соціальне явище.

  46. Позитивні та негативні риси бюрократії за М.Вебером.

  47. Поняття соціального інституту.

  48. Умови виникнення та функціонування процесу соціалізації.

  49. Типологія соціальних інститутів.

  50. Функції соціальних інститутів.

  51. Дисфункції соціальних інститутів.

  52. Поняття суспільних відносин.

  53. Основні форми суспільних відносин.

  54. Місце соціальних відносин у системі суспільних відносин.

  55. Поняття соціальної взаємодії, основні теорії соціальної взаємодії.

  56. Теорія соціальної дії.

  57. Соціальний конфлікт як форма взаємодії.

  58. Структура соціального конфлікту.

  59. Стадії конфлікту.

  60. Функції конфліктів.

  61. Причини конфліктів.

  62. Типологія конфліктів.

  63. Розв'язання конфлікту.

  64. Поняття соціологічного дослідження.

  65. Конкретно-соціологічні методи досліджень.

  66. Типологія соціологічних досліджень.

  67. Етапи соціологічних досліджень.

  68. Структура програми досліджень.

  69. Поняття генеральної та вибіркової сукупності.

  70. Зміст та функціональне навантаження питань анкети.

Логіка “Юридична логіка”

Логічні закони і методи відіграють принципову роль в юридичній теорії та практиці. Юридична діяльність відзначається не лише певними процесуальними діями, але й інтелектуальною взаємодією – дискусією осіб, втягнених до процесу обговорення та вирішення правових проблем, правового пізнання, встановлення істини та її реалізації. Фундаментальною підвалиною всієї юридичної діяльності виступає такий принцип логіки, як обґрунтованість. Адже усі рішення правника повинні бути строго доказові та чітко аргументовані. Через це на межі логіки та юриспруденції виникла така дисципліна, як юридична логіка.

Юридична логіка вивчає закони і форми юридичного мислення, спрямованого на пошук істини, навчає, як у процесі юридичної діяльності правильно будувати умовиводи, доведення, прищеплює вміння правильно оперувати поняттями й судженнями, застерігає від можливих логічних помилок. Незнання її законів та правил, невміння користуватися ними в процесі правового дослідження нерідко призводять до різноманітних логічних помилок, котрі в професійній діяльності юриста одночасно виявляються юридичними помилками. Тому законодавець визнав за необхідне закріпити вимоги основних законів логіки в нормах права, перевести їх до рангу нормативних вимог.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]