Тематика і плани лекцій

Тема 1. Універсальність мови як засобу людського спілкування. Правове регулювання мовної політики в Україні

Лекція – 2 години

1. Предмет, завдання і значення навчальної дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)”. Зв’язок з правовими дисциплінами.

2. Універсальність мови як засобу людського спілкування. Функції мови.

3. Роль мови у правотворчості та правозастосуванні.

4. Правове регулювання мовної політики в Україні.

Тема 2. Українська юридична терміносистема

Лекція – 2 години

1. Термінологічна лексика сучасної української мови.

2. Юридичний термін: генетична природа, класифікації.

3. Багатозначність, синонімія, омонімія, паронімія, антонімія в сфері юридичної термінології. Вимоги до вживання юридичних термінів.

4. Особливості вживання юридичних термінів у текстах правової сфери.

ПЛАНИ СЕМІНАРІВ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Інтеграційні зв`язки правознавства й лінгвістики. Правовий статус мови

Семінарське заняття – 2 години

1. Система взаємозв`язків права і мови, юридичного закону і норми мови. Функціональні різновиди мови права.

2. Символічна форма права.

3. Мова як об’єкт конституційно-правового регулювання в Україні

4. Застосування державної мови в адміністративному, кримінальному, цивільному судочинстві

Теми рефератів

1. Правовий статус мови.

2. Застосування державної мови в судочинстві.

3. Мова як об’єкт конституційно-правового регулювання в Україні.

4. Мовні проблеми права та правові проблеми вживання мови.

5. Історія розвитку мови права.

6. Формування мови права та терміносистеми юридичних наук.

7. Діяльність державних і громадських організацій щодо розробки мовних нормативів у сфері права.

8. Проблеми розвитку мови права в аспекті правотворчої та правозастосовної діяльності.

Методичні рекомендації

Для засвоєння першого запитання необхідно запам’ятати, що поняття “мова права” слід розуміти як функціональний різновид літературної мови, її підсистему, яка задовольняє потребам комунікації та правовій сфері життя суспільства. Розглядаючи особливості мови права, студенти звертають увагу на такі моменти: а) право залишається позбавленим реального змісту доти, поки не буде виражено засобами мови; б) мова безпосередньо не впливає на зміст законодавства, але ступінь досконалості, точність і ясність будь-якого закону чи нормативно-правового акта значною мірою залежать від мови; в) вжиті в нормативних актах мовні конструкції служать своєрідним еталоном письмової мови в усіх інших актах. Також слід засвоїти, що мова права: почала утворюватися одночасно з виникненням права; дала можливість передати норму права з покоління в покоління; перші юридичні документи є основними джерелами виникнення спеціальної правової термінології. Обов’язково слід знати вимоги до текстів законів. Окрім цього, обовязковим є знання функціональних різновидів мови права.

При розгляді другого запитання слід звернути увагу на те, що правові норми, ідеї, цінності можуть бути зафіксовані двома способами: 1) у словесних символах за допомогою усних або письмових знаків природної мови: слів, словосполучень, речень, текстів; 2) за допомогою немовної (невербальної) символіки: зображень, предметів, дій, жестів. Серед знаків, які використовуються людиною, розрізняють: знаки-індекси; іконічні знаки; знаки-символи. Окрему увагу слід звернути на державні символи, які стисло передають ідею/ідеї національного, історичного, політичного чи соціального характеру та символізують суверенітет держави.

Мова як основна ознака нації є об’єктом конституційно-правового регулювання в Україні. При висвітленні третього запитання необхідно опрацювати такі нормативні акти: Конституція України, Закон УРСР “Про мови в УРСР”, Рішення Конституційного Суду України від 14.12.1999, від 22.04.2008, Закони України “Про Конституційний Суд України”, “Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини”, “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” тощо. Окремо розглядаються проблеми мови судочинства.

При висвітленні мовних питань у Конституції України слід розглянути статті 10, 11, 12, 24, 34, 53, 92; історію становлення української мови як державної; тлумачення статті 10 Конституції України Конституційним Судом України. При розгляді основних положень Закону “Про мови в Українській РСР” (1989 ) слід звернути увагу на ч. 3 ст. 3, статті ІІ розділу цього закону. Слухачі повинні знати й розрізняти поняття “національна мова”, “літературна мова”, “державна мова”, “світова (міжнародна) мова”, “мова міжнаціонального спілкування”, “офіційна мова”, “ділова мова”.

Для висвітлення четвертого запитання слід звернути увагу на те, що за допомогою мовної форми нормативного акта законодавець повідомляє державну волю всім громадянам, які повинні поводитися відповідно до велінь закону; мова законів лежить в основі всіх адміністративних актів, актів суду, прокуратури, міліції, управління; у правозастосовній практиці через неправильне або неоднозначне розуміння приписів певного закону виникають конфлікти і колізії юридичного характеру. Обов’язково слід знати статті законів, у яких зазначені приписи, щодо застосування державної мови в адміністративному, кримінальному, цивільному судочинстві.