- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни
- •Передмова
- •Лабораторна робота №1 Дослідження зонального розподілу території міста.
- •Зональний розподіл міста
- •Лабораторна робота № 2 Визначення еколого – географічних особливостей житлово – промислових агломерацій
- •Характеристика відкритості
- •Лабораторна робота № 3. Визначення щільності забудови міських територій
- •Щільність забудови
- •Лабораторна робота № 4 Розрахунок накопичення твердого побутового сміття
- •Групи населених пунктів
- •Середні норми накопичення тпс для житлових будинків
- •Норми накопичення тпс для об’єктів громадського, адміністративного та культурного призначення
- •Лабораторна робота 5 Системи попереднього накопичення побутових відходів та розрахунок контейнерів для тимчасового зберігання побутових відходів
- •Лабораторна робота 6 Розрахунок майданчиків для розташування контейнерів накопичення відходів на житлових територіях
- •Лабораторна робота 7 Визначення числа сміттєвозів
- •Технічна й експлуатаційна характеристика сміттєвозів
- •Норми часу на пробіг автомобілів
- •Лабораторна робота № 8 Дослідження особливості ерозійних процесів у містах.
- •Потенційна інтенсивність ерозійних процесів на території міста
- •Лабораторна робота № 9 Розрахунок індексів синантропізації фауни
- •Ступінь синантропії найпоширеніших в містах видів
- •Лабораторна робота № 10 Проведення районування території міста за ступенем забруднення
- •Шкала забруднення міської території
- •Лабораторна робота № 11 Оцінювання кількісного та якісного виснаження поверхневих та підземних вод
- •Емпіричні коефіцієнти для розрахунку зменшення річкового стоку в результаті водоспоживання (в частках від водозабору) (за і.А. Шикломановим, 1985)
- •Лабораторна робота №12. Визначення об’єму живлення вологою рослин на різних за щільністю ґрунтах
- •Кількість та глибина залягання коренів на різних за щільністю ґрунтах
- •Об’єм живлення рослинності на різних за щільністю ґрунтах
- •Площі проекції крони дерев та зелених насаджень
- •Лабораторна робота № 13 Визначення шумового забруднення в містах
- •Лабораторна робота № 14 Дослідження ступеню забрудненості повітря
- •Значення коефіцієнту ка
- •Лабораторна робота № 15 Оцінювання стійкості міських ландшафтів до антропогенної трансформації
- •Оцінка стійкості урбоекосистеми
- •Класифікація стійкості урбоекосистеми
- •Значення адитивних коефіцієнтів
- •Лабораторна робота № 16 Визначення дистермії і температурних коефіцієнтів
- •Лабораторна робота № 17 Проведення еколого – географічного районування території міст за умовами техногенних навантажень
- •Лабораторна робота № 18 Дослідження динамічності і розвитку міського простору та визначення людського потенціалу міської системи.
- •Лабораторна робота № 19 Оцінювання якості людського виміру міської системи.
- •Лабораторна робота № 20 Визначення зайнятості міського населення у різних сферах господарювання.
- •Лабораторна робота № 21 Оцінювання екологічної комфортності міської системи.
- •Оцінка коефіцієнта потенціалу екологічної комфортності міста
- •Розміщення досліджуваних територій
- •Якість повітряного середовища
- •Якість ґрунтів
- •Рекреаційна комфортність
- •Техногенна складова ландшафту
- •Лабораторна робота № 22 Побудова камерних моделей радіоактивності природних екосистем
- •Значення коефіцієнтів переходу радіонуклідів із камери в камеру
- •Накопичення радіонуклідів у камерах (у відсотках від загального запасу в екосистемі)
- •Термінологічний словник
Лабораторна робота №1 Дослідження зонального розподілу території міста.
Аналізуючи генезис ландшафту міста, можна зробити такі три головні висновки:
1. Культурний ландшафт є продуктом господарської діяльності людини. На формах ландшафту відбиваються рівень людської цивілізації, суспільно-економічні відносини й естетична думка того чи іншого періоду суспільного розвитку початку нинішнього століття, яка й дотепер має стихійний характер;
2. Зміни ландшафту відбуваються внаслідок трьох головних причин, які можуть діяти одночасно або окремо: а) стихійні — спонтанність забудови, характерна, наприклад, для індустріалізації кінця минулого і 6) функціональні — пізнавальне цілеспрямоване перетворення ландшафту з урахуванням інтересів господарської діяльності та об’єктивних потенційних можливостей ландшафту; в) естетичні — відповідає естетичним потребам і нормам, існуючим в суспільстві.
3. Послідовність зміни типів ландшафтів може бути прогресивною і регресивною. Розвиток ландшафту , має послідовний характер: первісний— натуральний—культурний. Культурний ландшафт не може відразу відновитися в натуральний. Спочатку він має пройти стадію культурного гармонійного ландшафту, а тільки після цього можна створити натуральний - ландшафт.
Сучасні ландшафти регіональних урбанізованих територій можна було б згрупувати в окремі типи з характерними контурами. Найбільшою одиницею вважають систему басейнових елементів, виділених за принципом територіально-генетичної однорідності. Кожний із типів вирізняється порушенням ареалу, їм відповідають різні форми рельєфу з неоднорідним субстратом, притаманні їм внутрішні морфологічні структури, подібні за ступенем розвитку.
Сучасна функціонально-типологічна організація ландшафтів багатьох міст пов’язана з інтенсивною забудовою приміських територій. Створення однотипних житлових масивів веде до посилення антропогенної контрастності з природною палітрою ландшафтів.
На міські ландшафти упродовж їх розвитку накладалися функціональні, естетичні та стихійні процеси. Перший процес причетний до формування усіх існуючих у містах функціональних, а також значної кількості напівфункціональних ландшафтів. Усі вони значною мірою узгоджені з естетичними впливами відповідних періодів розвитку того чи іншого міста. Однак взагалі їх характеризує певна функція, яку вони виконують на міській території, що дає змогу згрупувати їх в декілька категорій.
Урбанізовані ландшафти визначають основні риси обличчя міста. Вони складаються з житлової забудови міста, промислових територій, транспортних комунікацій, зелених масивів.
Індустріальні ландшафти мають свій силует. Як правило, вони займають значні території, часто відрізняються наявністю інтенсивних атмосферних забруднювачів. Проммайданчики та складські зони погано озеленені, на їх території переважає рудеральна рослинність.
Девастовані ландшафти найчастіше представлені кар’єрними виїмками та відвалами в зоні видобутку будівельних матеріалів – каменю, піску, глини. Часто займають значні території.
Рекреаційні ландшафти почали виділятися в 60 – 70 – х роках. З них можна виділити наступні: водно – паркові ансамблі міст; лісопарки; лугопарки, міські, заміські парки з рекреаційними функціями, благоустроєм і обладнанням (парки культури, сквери, спортивно – оздоровчі зони).
Комунікаційні стрічкові ландшафти являють собою специфічну форму антропогенного ландшафту, який розвивається у зв’язку з будівництвом, благоустроєм і озелененням залізниць і шосейних доріг. Сьогодні до цього типу ландшафтів ставляться вимоги рекреаційного характеру: посилення мальовничості шляхом ландшафтної реконструкції монотонних снігозахисних посадок, відкриття цікавих перспектив сусідніх ландшафтів і, навпаки, маскування девастованих ландшафтів.
Порядок виконання роботи:
Отримати планшет згідно варіанту, на якому зображена схема ділянки міста.
Згідно наведеної вище градації необхідно визначити, до якого типу ландшафтів відноситься ділянка міста. Зробити загальний опис типу ландшафтів даної ділянки міста.
Знайти на планшеті селітебну (жилу), промислову зони та зону зовнішнього транспорту.
За допомогою палетки визначити площу всіх наявних на території планшету зон, оконтурити їх та виділити різними кольорами.
Зробити оцінку зручності планування сітки зовнішнього транспорту та зеленої зони наданій ділянці міста.
Дані по визначенню площ, необхідно занести до табл. 1.
Таблиця 1