Значення коефіцієнту ка

№	Тип місцевості	Значення КА
1	Транспортні тоннелі	2,7
2	Транспортні галереї	1,5
3	Магістральні вулиці багатоповерхова забудова)	1,0
4	Вулиці з одноповерховою забудовою	0,6
5	Дороги з одноповерховою забудовою	0,4
6	Естакади	0,4
7	Пішохідні тоннелі	0,3

К_Н, - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру (Табл. 17).

Таблиця 17

Значення коефіцієнту К_Н

№	Швидкість вітру, м/с	Значення КН
1	1	2,70
2	2	2,00
3	3	1,50
4	4	1,20
5	5	1,05
6	6	1,00

К_У - коефіцієнт, що враховує ухил місцевості (Табл.18).

Таблиця 18

Значення коефіцієнта К_У

№	Повздовжній ухил, град.	Значення КУ
1	0	1,00
2	2	1,06
3	4	1,07
4	6	1,18
5	8	1,55

К_в – коефіцієнт, що враховує вологість повітря (Табл.19)

Таблиця 19

Значення коефіцієнта К_В

№	Відносна вологість, %	Значення КВ
1	100	1,45
3	90	1,30
4	80	1,15
5	70	1,00
6	60	0,85
7	50	0,75
8	40	0,60

К_n - коефіцієнт, що залежить від типу перехресть (Табл.20)

Таблиця 20

Значення коефіцієнту К_n

№	Тип перехрестя	Значення коефіцієнту Кn
1	Регульоване світлофорами	1,8
2	Нерегульоване	2,1
3	Саморегульоване	2,0
4	Кільцеве	2,2
5	З низькою швидкістю	1,9

Порядок виконання роботи:

1. Оцінити ступінь забрудненості повітря автотранспортом від:

• інтенсивності руху;

• аерації місцевості;

• швидкості вітру;

• ухилу місцевості;

• вологості повітря;

• типу перехресть.

2. Зробити висновки.

Питання для самоконтролю:

1. Поясніть порядок розрахунку ступеня забрудненості повітря.

2. Які параметри включені до розрахунку?

3. Чи впливає на результат розрахунку середовище міста?

4. Як впливають на розрахунок параметри типу автодоріг?

5. Як впливає на забрудненість вологість повітря?

Лабораторна робота № 15 Оцінювання стійкості міських ландшафтів до антропогенної трансформації

В міських поселеннях переробка ландшафтів досягає свого максимального ступеня. Загальна для всіх міст тенденція – зниження долі повністю видозміненого чи штучного, збільшення долі природного покриття та зниження ступеню забудови по направленню від центра міста до околиць.

Антропогенним є такий ландшафт, в якому на всій чи на більшій площі корінної зміни під впливом людини отримав хоча б один з елементів ландшафту, в тому числі і рослинність.

В ландшафті урбанізованих територій слід відокремлювати ландшафти антропогенні (в значно меншому ступені природно – антропогенні порушені чи поновлені), ландшафтно – техногенні комплекси (території промислових підприємств, автомобільні та залізно дорожні магістралі з штучними формами рельєфу) та техногенні об’єкти (окремі споруди, будинки, елементи інфраструктури).

Кожний з крупних розділів ландшафтної сфери Землі – водно – поверхневого, земноводного, наземного, льодового та донного розділів – представлений як природними так і антропогенними порядками (серіями). Для подальшого розмеження ландшафтних таксонометричних одиниць використовують особливості рельєфу місцевості.

Виділяються наступні класи антропогенного ландшафту: сільськогосподарський, що виникає в процесі використання земель, рослинний та ґрунтовий покрив яких проходить стадії змін та у більшій чи меншій мірі знаходиться під контролем людини, промисловий, що виникає у процесі розвитку добуваючи та обробляючих галузей виробництва, лінійно – шляховий, пов’язаний з використанням та трансформацією земель з метою забезпечення комунікацій між людьми, лісовий антропогенний, виникає в результаті штучних посадок лісових насаджень та поновлення лісів, водний антропогенний, виникає у процесі виникнення штучних водойм, рекреаційний, виникає в зонах відпочинку та активного туризму, селітебний, своїм виникненням пов’язаний з поселеннями людини, ландшафт міст та сіл з будівлями, вулицями, дорогами, насадженнями, беллігеративний, виникає в місцях ведення бойових дій, в результаті чого змінюється рельєф та ґрунтовий та рослинний покрив.

Одним із критеріїв, що визначають регіонально – екологічну стійкість території площею S, служить показник геодинамічного потенціалу G_г, що характеризує ступінь схильності освоюваної території до деградаційних процесів і визначається відношенням S_у/S (де S_у – площа території ураженої несприятливими екологічними процесами).

Порядок виконання роботи:

1. Визначити за допомогою вихідних даних геопотенціальну стійкість території міста за формулою:

(33)

де k_a – адитивні коефіцієнти, які визначені методом нормуючої функції.

2. За отриманим результатом та при допомозі таблиці 22, можемо провести класифікацію стійкості урбоекосистеми міста.

Таблиця 21