- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни
- •Передмова
- •Лабораторна робота №1 Дослідження зонального розподілу території міста.
- •Зональний розподіл міста
- •Лабораторна робота № 2 Визначення еколого – географічних особливостей житлово – промислових агломерацій
- •Характеристика відкритості
- •Лабораторна робота № 3. Визначення щільності забудови міських територій
- •Щільність забудови
- •Лабораторна робота № 4 Розрахунок накопичення твердого побутового сміття
- •Групи населених пунктів
- •Середні норми накопичення тпс для житлових будинків
- •Норми накопичення тпс для об’єктів громадського, адміністративного та культурного призначення
- •Лабораторна робота 5 Системи попереднього накопичення побутових відходів та розрахунок контейнерів для тимчасового зберігання побутових відходів
- •Лабораторна робота 6 Розрахунок майданчиків для розташування контейнерів накопичення відходів на житлових територіях
- •Лабораторна робота 7 Визначення числа сміттєвозів
- •Технічна й експлуатаційна характеристика сміттєвозів
- •Норми часу на пробіг автомобілів
- •Лабораторна робота № 8 Дослідження особливості ерозійних процесів у містах.
- •Потенційна інтенсивність ерозійних процесів на території міста
- •Лабораторна робота № 9 Розрахунок індексів синантропізації фауни
- •Ступінь синантропії найпоширеніших в містах видів
- •Лабораторна робота № 10 Проведення районування території міста за ступенем забруднення
- •Шкала забруднення міської території
- •Лабораторна робота № 11 Оцінювання кількісного та якісного виснаження поверхневих та підземних вод
- •Емпіричні коефіцієнти для розрахунку зменшення річкового стоку в результаті водоспоживання (в частках від водозабору) (за і.А. Шикломановим, 1985)
- •Лабораторна робота №12. Визначення об’єму живлення вологою рослин на різних за щільністю ґрунтах
- •Кількість та глибина залягання коренів на різних за щільністю ґрунтах
- •Об’єм живлення рослинності на різних за щільністю ґрунтах
- •Площі проекції крони дерев та зелених насаджень
- •Лабораторна робота № 13 Визначення шумового забруднення в містах
- •Лабораторна робота № 14 Дослідження ступеню забрудненості повітря
- •Значення коефіцієнту ка
- •Лабораторна робота № 15 Оцінювання стійкості міських ландшафтів до антропогенної трансформації
- •Оцінка стійкості урбоекосистеми
- •Класифікація стійкості урбоекосистеми
- •Значення адитивних коефіцієнтів
- •Лабораторна робота № 16 Визначення дистермії і температурних коефіцієнтів
- •Лабораторна робота № 17 Проведення еколого – географічного районування території міст за умовами техногенних навантажень
- •Лабораторна робота № 18 Дослідження динамічності і розвитку міського простору та визначення людського потенціалу міської системи.
- •Лабораторна робота № 19 Оцінювання якості людського виміру міської системи.
- •Лабораторна робота № 20 Визначення зайнятості міського населення у різних сферах господарювання.
- •Лабораторна робота № 21 Оцінювання екологічної комфортності міської системи.
- •Оцінка коефіцієнта потенціалу екологічної комфортності міста
- •Розміщення досліджуваних територій
- •Якість повітряного середовища
- •Якість ґрунтів
- •Рекреаційна комфортність
- •Техногенна складова ландшафту
- •Лабораторна робота № 22 Побудова камерних моделей радіоактивності природних екосистем
- •Значення коефіцієнтів переходу радіонуклідів із камери в камеру
- •Накопичення радіонуклідів у камерах (у відсотках від загального запасу в екосистемі)
- •Термінологічний словник
Об’єм живлення рослинності на різних за щільністю ґрунтах
Глибина, см. |
Щільність ґрунту кг/см3 |
Назва рослини |
Площа проекції крони,м2 |
Об’єм живлення рослини |
0 – 20 |
|
|
|
|
20 – 40 |
|
|
|
|
понад 40 |
|
|
|
|
Дані по площі проекції крони наведені в таблиці 15.
Таблиця 15
Площі проекції крони дерев та зелених насаджень
№ |
Назва рослини |
Площа проекції крони, м2 |
1 |
Клен гостролистий |
2,5 |
2 |
Клен – явір |
5,0 |
3 |
Липа дрібнолиста |
5,0 |
4 |
Ялина звичайна |
6,5 |
5 |
Сосна звичайна |
7,8 |
6 |
Сосна чорна |
7,5 |
7 |
Явір |
10 |
Зробити висновки.
Питання для самоконтролю:
З якою метою визначають об’єм живлення рослини?
Як можна визначити об’єм живлення рослини ?
Як характеризуються ґрунти міста за градацією щільності?
Які фактори впливають на розвиток процесів ерозії в містах?
З чим пов’язують розвиток ерозійних процесів в містах?
Лабораторна робота № 13 Визначення шумового забруднення в містах
Згідно з класифікацією Я. Миколоша, Л. Пітермана (1983), виділяють чотири зони акустичного дискомфорту: сприятливий – понад 400 м, достатньо сприятливий – 300-400 м, малосприятливий – 100-300 м, несприятливий – до 100 м.
У зоні акустичного дискомфорту розташовані лише поодинокі будинки та промислово-складська забудова, оскільки житлові масиви розташовані, за винятком поодиноких будівель, на відстані понад 100 м. Зона комфорту починається на відстані 450 м – на даній відстані рівень шуму відповідає нормі.
Найбільш поширеним джерелом забруднення є автотранспорт, кількість якого з кожним роком збільшується. Лише кількість індивідуальних автомобілів збільшилася за останні 5 років майже у 2 рази. Автотранспорт міст представлений такими видами транспорту: легкові автомобілі, вантажні, автобуси, тролейбуси.
Шумове забруднення автотранспортом створюється в результаті різкого гальмування автомобіля при русі на великій швидкості, при русі автомобіля на І-й швидкості до 40 км/год. У загальному зв‘язку із збільшенням кількості автотранспорту значна частина магістральних і житлових вулиць міста перевантажена, пішохідні зони, за винятком незначних територій у центральній частині міста відсутні.
На території міста виділяємо житлові масиви з різним рівнем шумового забруднення (комфорту), який зумовлений: відсутністю шумозахисних приміщень, екранів при розташуванні житлової забудови безпосередньо в зоні, прилеглій до транспортних магістралей, розташуванням магістральних вулиць на підвищених частинах пагорбів по відношенню забудови, нерівномірністю та недосконалістю шумозахисних смуг із зелених насаджень на узбіччях автошляхів; незначними за розмірами санітарно-захисними зонами.
Згідно з діючим в Україні законодавством, рівень шуму, що створюється автотранспортом (акустична характеристика) визначається шумометром на відстані 7 м від першої (ближньої) розрахункової точки до смуги транспортного потоку.
Якщо такого пристрою немає, то для наближеного визначення шуму на відстані 7 метрів (норматив) користуються розрахунком. Рівень шуму на нормативній відстані визначається за формулою:
(26)
де: N – інтенсивність руху автотранспорту авто/год, ∑n – сума поправок, яка враховує відхилення умов від типових. Поправки визначаються за формулою:
(27)
де: XN, - поправка на співвідношення громадського та вантажного транспорту (1 – 5 дБ), XV, - поправка на відхилення швидкості руху (2 – 8дБ), XI, - поправка на ухил автошляху (1,2 – 3,4), Xтр – поправка на рух трамваю вздовж вулиці (2 – 3 дБ).
Наступним шляхом є розрахунок рівня шуму від автомагістралі на відстані м. ( 8 – 14 м. ) за формулою:
(28)
де: VN – рівень шуму від джерела на відстані дБ., V7 - рівень шуму від джерела дБ. , X1 – зниження шуму внаслідок поширення звукових хвиль в атмосфері, X2 – зниження шуму під впливом земної поверхні, X3 – зниження шуму під впливом зелених насаджень, X4 – поглинаючий ефект будівель (25 дБ).
(29)
де: PI – відстань від джерела шуму.
(30)
де: КN - коефіцієнт поглинання шуму, який дорівнює для асфальту – 0,9, відкритого ґрунту – 1, газону – 1,1.
(31)
де: К3 – коефіцієнт зниження звукової енергії зеленими насадженнями, що становить – 1,2 для смуги з двох рядів дерев з чагарником та шириною 6 м, 1,5 – для тієї ж смуги але шириною 7 м.
Порядок виконання роботи:
Розрахувати рівень шуму на нормативній відстані до смуги транспортного потоку.
Розрахувати рівень шуму від автомагістралі на відстані 8-14 м.
Після виконання розрахунків отриманий результат по рівню шуму необхідно порівняти з нормативними значеннями.
Зробити висновки.
Питання для самоконтролю:
1.Поясніть методику розрахунку шумового забруднення.
2.Які параметри входять до складових цього розрахунку?
3.Чи враховуються при розрахунку фактори навколишнього середовища?
4.Який тип автотранспорту забруднює шумом міське середовище?
5.Який з типів автотранспорту зустрічається на вулицях міста частіше?