Оцінка стійкості урбоекосистеми

№ з/п	Тип використання території	ka	Sу	Sу/S	W	Клас	Градації стійкості
1	Парки, водойми, об’єкти КЗЗ	1
2	Житлова забудова міста	0,5
3	Загальноміський центр	0,25
4	Промислово – складська забудова	0,125
5	Промислові зони	0,0625

Таблиця 22

Класифікація стійкості урбоекосистеми

Клас урбоекосистеми	Градації стійкості
	стійка в цілому	стійка в малому	нестійка в цілому
Керований замкнутий	0,9	1,0	-
Некерований замкнутий	0,6	0,8	0,1
Керований відкритий	0,4	0,5	-
Некерований відкритий	-	0,2	0

3. По отриманим результатам робимо відповідний висновок що - до стійкості урбоекосистеми міста.

Таблиця 23

Значення адитивних коефіцієнтів

Значення	Тип використання території
1	Парки, водойми, об’єкти КЗЗ
0,5	Житлова забудова міста
0,25	Загальноміський центр
0,125	Промислово – складська забудова
0,0625	Промислові зони

Питання для самоконтролю:

1. Що таке ландшафт?

2. Що таке міський ландшафт?

3. Поясніть параметр геопотенціальна стійкість ландшафту.

4. Які фактори входять до оцінки цього параметру?

5. Яку Ви знаєте класифікацію стійкості урбоекосистеми?

Лабораторна робота № 16 Визначення дистермії і температурних коефіцієнтів

Аналізуючи угруповання в межах конкретного географічного регіону або ландшафту, використовують два підходи:

• Зональний, коли дискретні угруповання розпізнаються, класифікуються і вносяться до своєрідного контрольного списку типів угруповань;

• Градієнтний, який базується на розподілі популяцій на одно – і багатовимірному градієнті умов середовища.

Оцінюючи градієнтний аналіз, часто звертають увагу на те, що майже завжди вибір градієнта суб’єктивний. В даному випадку, шукаються параметри середовища, які важливі для організмів. Далі наводяться дані про відповідне угруповання вздовж градієнта вибраного фактора, який найкраще корелює зі змінами, що відбуваються всередині угруповання.

На цьому відрізку суб’єктивного оцінювання фактора чи факторів врешті – решт формується об’єктивне начало, яке й дає змогу встановити певну закономірність. Серія біоценозів, яким відповідає середовище, називають ценоклином (цено – угруповання, клин - різниця). Біоценоз разом з градієнтом середовища, на який він активно впливає, утворює екоклин.

Вивчаючи біогеоценотичний шар міста, не можна не звернути увагу на ценоклинну закономірність розташування рослинних угруповань і окремих видів деревних, чагарникових і трав’яних рослин за градієнтом середовища (градієнтом урбанізації).

Для ефективної просторової організації регіональних систем важливо систематизувати інформацію про наявний потенціал регіону. Постає вимога опрацювати теоретичні і методичні засади оцінки потенціалу простору. Дослідження окремих складових ресурсного потенціалу та його оцінки ведуть Л. Гринів, Г. Гуцуляк, І. Горленко, М. Ігнатенко, О. Літовка, Е, Новиков, А. Маринич, В. Руденко.

Міські системи є динамічними, і тому однією із узагальнюючих простору є часовий вимір. Проводячи аналіз між біосистемою та урбоекосистемою і аналізуючи містобудівні концепції простору – часу припускають існування в урбосфері декількох видів і типів часу, таких як:

• Час органічної та неорганічної матерії,

• Незворотний і циклічний Зовнішній і внутрішній;

• Загальний і власний;

• Прискорений і уповільнений.

Побудова і дослідження моделі простору має на меті розкриття характеристик узгодження містобудівних систем у регіоні. Тому моделі простору присвоєно абревіатуру ПРОГРЕС. ПРОсторова Гармонізація Регіональних Систем.

Дослідження моделі ПРОГРЕС передбачає:

• Заповнення простору інформацією;

• Структуризацію містобудівних задач у просторі;

• Виявлення внутрішніх та зовнішніх диспропорцій і суперечностей у просторі;

• Виявлення кількісних залежностей між характеристиками простору;

• Окреслення просторових значень, тобто незмінних значень, які суттєво впливають на ефективність системи.

Нормативно – методична література, зокрема ДБН 360 – 92 “Містобудування: Планування та забудова міських та сільських поселень ” включає перелік та регламентацію показників, які зустрічаються навколо таких характеристик містобудівних систем – величина, ємність, границі, функціональна та розпланувальна організація, доступність і місце елементу в системі вищої ієрархії, історичні особливості, містобудівні та природні особливості.

Промениста енергія оточуючого середовища в умовах великих і крупних міст, яка акумулюється мертвою підстиляючою поверхнею, є для деревних рослин не тільки джерелом тепла, але й головною причиною перегріву як наземної, так і підземної частин дерев, особливо тих, які зростають поза фітоценозом.

Поодинокі дерева вулиць і площ, внутрішньоквартальної та промислової забудови особливо доступні “майже постійному впливу температури грунту і повітря в часі та просторі ” (Радченко, 1961р.).

Що ж являє собою температурний градієнт Радченка? Які перспективи використання цього наукового підходу до рішення актуальних задач урбоекології та інтродукції ?

“Кожна частина тіла рослини, - відзначає автор, - у різний час року та доби відчуває вплив різних температур внаслідок майже постійної динаміки тепла і світла до оточуючого середовища.” Амплітуду цих коливань автор і назвав температурними градієнтами в часі (сезонними і добовими).

Порядок виконання роботи:

1. Вибрати вихідні дані згідно варіанту (по останній цифрі залікової книжки).

2. За формулами (34, 35) визначити вертикальні температурні градієнти середовища та цілої рослини.

(34)

(35)

де: ТС – вертикальний градієнт середовища, t_п – температура повітря на рівні рослини, t_г – температура ґрунту на рівні коренів, t_н – температура надземних органів, ТР – вертикальний градієнт рослин, або температура повітря навколо листків чи крони, t_к – температура коренів або ґрунту в зоні максимального їх розповсюдження.

3. За проведеними розрахунками зробити висновки, щодо температурних коефіцієнтів.

4. За формулами (36, 37), розрахувати горизонтальний градієнт повітря та ґрунту.

(36)

(37)

5. За отриманими результатами розрахунків, необхідно зробити висновки.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке температурний градієнт?

2. Як проводиться оцінка температурного градієнта?

3. Які параметри входять до розрахунку?

4. Які ще типи градієнтів Ви знаєте?

5. Як температура впливає на навколишнє середовище та людину?