Ступінь синантропії найпоширеніших в містах видів

Варіант	Кількість	Процент %	Види Ls %	Частка видів а %	Частка видів b %	Частка видів с %
1	343	1,8	245	26	56	23
2	269	1,4	120	33	45	36
3	399	3,8	290	46	67	25
4	728	3,8	544	33	56	15
5	177	0,9	86	33	48	12
6	91	0,5	100	67	34	23
7	986	2,0	725	45	23	34
8	144	0,8	100	54	45	24
9	148	0,8	120	61	23	10

Порядок виконання роботи:

1. Необхідно провести розрахунки індексу синантропії, порівняти отриманий результат з оціночною шкалою та зробити висновки щодо цього виду. Цей індекс може мати значення + 100, - 100, що означає:

+ 100 – явне надання переваги тільки заселеним людиною місцям;

+ 75 – явне надання переваги заселеним людиною місцям;

+ 50 – надання переваги заселеним людиною місцям;

0 – незалежність від поселень людини;

- 25 – надання переваги незаселеним людиною областям;

- 50 – уникнення поселень.

2. Якщо незалежність від поселень людини означає рівну частку виду, який розглядається у всіх трьох умовах існування, то індекс набуває значення + 16,7.

3. Зробити висновки.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке синантропія ?

2. Що вона характеризує ?

3. Який вид можна рахувати синантропним і чому ?

4. Які значення може приймати індекс синантропії і чому ?

5. Для яких видів характерне зростання синантропії ?

Лабораторна робота № 10 Проведення районування території міста за ступенем забруднення

Людство з давніх-давен забруднювало атмосферу. Тому сьогодні тяжко робити якісь порівняння зі сучасністю, крім того, існує потужне природне забруднення повітряного океану вулканічними викидами, пиловими бурями тощо. Основним джерелом атмосферних забруднень міст є промислові підприємства, теплоелектростанції, спалювання сміття й опалювання приміщень. Викинуті в атмосферу промислові чи транспортні відходи беруть активну участь у багатьох хімічних взаємодіях, деякі з них виступають у ролі каталізаторів. Одна із таких реакцій призводить до утворення озону. Вона відбувається в умовах фотохімічного розщеплення двоокису азоту при високих температурах у двигунах автомобілів:

NO₂ *hv — NO + О;

O₂+ О + М — О₃ + М;

O₃+ NO — NO₂ + О₂,

де hv — постійна Планка, v— частота випромінювання; М — каталізатор.

Озон є надзвичайно активним газом і бере участь у багатьох реакціях, які призводять до утворення фотохімічних смогів. До утворення смогу веде й водяна пара, яка виділяється при спалюванні нафти, газу або бензину і вступає в реакцію.

Значний вплив на формування метрологічних умов у місті має утворення сірчаної кислоти із O₂. З урахуванням проміжних реакцій цей процес можна записати таким чином:

SO₂+O — SO₃+H₂O — H₂SO₄

Сірчана кислота як високо гігроскопічна часто є причиною зменшення прозорості атмосферного повітря та утворення туману.

В атмосферному повітрі перебігають сотні хімічних реакцій, які деколи мають ланцюговий характер. Однак не менш шкідливими є інші джерела утворення аерозолів — сажа, шматочки попелу, абразивний пил і багато різноманітних газоподібних продуктів промислових процесів.

У великих містах заходу України загазованість шкідливими газами невелика, нижче допустимої норми, проте поблизу деяких підприємств вона може перевищувати її. Кількість викидів шкідливих речовин в атмосферу становить, тист./рік Львів — 119,6; Рівне — 82,7; Тернопіль — 43Д; Луцьк — 8,5.

Як в урбоекології так і в екології міських систем не існує єдиного підходу до визначення масштабів забруднення міського середовища. В методологічному плані найскладнішою проблемою є зведення до єдиного знаменника прояву різноманітних факторів, що виступають як забруднювачі, тобто ідеться про розробку універсального критерію оцінки стану забруднення.

Для умов міста найбільш прийнятною методикою є запропонований В.Г. Гмошинським (1977) комплексний коефіцієнт забруднення. Його і необхідно розрахувати в даній роботі.

Порядок виконання роботи:

1. Користуючись планшетом, на якому зображене місто, розбити його на квадрати (1,0км. 1,0км.).

2. Визначити основні фактори – забруднювачі у кожному квадраті (підприємства, заводи, фабрики).

3. Користуючись залежністю , визначити відношення площі забруднення до площі квадрату.

4. Згідно рівняння:

(13)

де G²(f) = , де в свою чергуS₁ – площа, яка потрапила під вплив забруднення, S – площа території (площа квадрату), підрахувати ступінь забруднення.

5. Користуючись градацією рівня забруднення визначити рівень забруднення урбоекосистеми по кожному квадрату.

Таблиця 11