- •Міністерство аграрної політики та продовольства україни
- •Передмова
- •Лабораторна робота №1 Дослідження зонального розподілу території міста.
- •Зональний розподіл міста
- •Лабораторна робота № 2 Визначення еколого – географічних особливостей житлово – промислових агломерацій
- •Характеристика відкритості
- •Лабораторна робота № 3. Визначення щільності забудови міських територій
- •Щільність забудови
- •Лабораторна робота № 4 Розрахунок накопичення твердого побутового сміття
- •Групи населених пунктів
- •Середні норми накопичення тпс для житлових будинків
- •Норми накопичення тпс для об’єктів громадського, адміністративного та культурного призначення
- •Лабораторна робота 5 Системи попереднього накопичення побутових відходів та розрахунок контейнерів для тимчасового зберігання побутових відходів
- •Лабораторна робота 6 Розрахунок майданчиків для розташування контейнерів накопичення відходів на житлових територіях
- •Лабораторна робота 7 Визначення числа сміттєвозів
- •Технічна й експлуатаційна характеристика сміттєвозів
- •Норми часу на пробіг автомобілів
- •Лабораторна робота № 8 Дослідження особливості ерозійних процесів у містах.
- •Потенційна інтенсивність ерозійних процесів на території міста
- •Лабораторна робота № 9 Розрахунок індексів синантропізації фауни
- •Ступінь синантропії найпоширеніших в містах видів
- •Лабораторна робота № 10 Проведення районування території міста за ступенем забруднення
- •Шкала забруднення міської території
- •Лабораторна робота № 11 Оцінювання кількісного та якісного виснаження поверхневих та підземних вод
- •Емпіричні коефіцієнти для розрахунку зменшення річкового стоку в результаті водоспоживання (в частках від водозабору) (за і.А. Шикломановим, 1985)
- •Лабораторна робота №12. Визначення об’єму живлення вологою рослин на різних за щільністю ґрунтах
- •Кількість та глибина залягання коренів на різних за щільністю ґрунтах
- •Об’єм живлення рослинності на різних за щільністю ґрунтах
- •Площі проекції крони дерев та зелених насаджень
- •Лабораторна робота № 13 Визначення шумового забруднення в містах
- •Лабораторна робота № 14 Дослідження ступеню забрудненості повітря
- •Значення коефіцієнту ка
- •Лабораторна робота № 15 Оцінювання стійкості міських ландшафтів до антропогенної трансформації
- •Оцінка стійкості урбоекосистеми
- •Класифікація стійкості урбоекосистеми
- •Значення адитивних коефіцієнтів
- •Лабораторна робота № 16 Визначення дистермії і температурних коефіцієнтів
- •Лабораторна робота № 17 Проведення еколого – географічного районування території міст за умовами техногенних навантажень
- •Лабораторна робота № 18 Дослідження динамічності і розвитку міського простору та визначення людського потенціалу міської системи.
- •Лабораторна робота № 19 Оцінювання якості людського виміру міської системи.
- •Лабораторна робота № 20 Визначення зайнятості міського населення у різних сферах господарювання.
- •Лабораторна робота № 21 Оцінювання екологічної комфортності міської системи.
- •Оцінка коефіцієнта потенціалу екологічної комфортності міста
- •Розміщення досліджуваних територій
- •Якість повітряного середовища
- •Якість ґрунтів
- •Рекреаційна комфортність
- •Техногенна складова ландшафту
- •Лабораторна робота № 22 Побудова камерних моделей радіоактивності природних екосистем
- •Значення коефіцієнтів переходу радіонуклідів із камери в камеру
- •Накопичення радіонуклідів у камерах (у відсотках від загального запасу в екосистемі)
- •Термінологічний словник
Норми часу на пробіг автомобілів
Тип дорожнього покриття |
Розрахункова швидкість пробігу автомобіля, км/год |
Норма часу на 1 км пробігу, ч |
При роботі за містом | ||
Удосконалене (асфальтобетонне, цементобетонне, брущате) |
42 |
0,0263 |
Тверде (брукове, щебеневе, гравійне і ґрунтове поліпшене) |
33 |
0,0334 |
Дороги природні ґрунтові |
25 |
0,0441 |
При роботі в місті | ||
Незалежно від типу покриття для автомобілів вантажопідйомністю, т: |
|
|
- до 7 |
23 |
0,048 |
- 7 і вище |
22 |
0,050 |
Примітка: до міських доріг відносяться:
- у великих містах - дороги на території міста і до 20 км включно за межами кільцевої автомобільної дороги,
- у великих містах - дороги на території міста і 10 км включно за встановленою границею міста,
- в інших містах (населених пунктах) - тільки дороги у встановлених границях міста (населеного пункту).
Приклад: Визначити щоденну потребу у сміттєвозах для міста з числом жителів 1 млн. чол.. Відстань від гаража до місця роботи в середньому становить 5 км, а до місця знешкодження з району обслуговування 10км. Час, що витрачається на підготовчо-заключні операції складає в середньому 20 хвилин.
1. Щоденна потреба у сміттєвозах визначається за формулою (4) з урахуванням кількості побутового сміття, що накопичується у даному місті усіма його жителями (див. табл. 4, 5):
сміттєвозів.
2. Оскільки за умовами задачі місто велике, то у даному випадку усереднено пропонується система незмінюваних контейнерів і сміттєвозів типу КО-415 або КО-413 із пристроєм, що ущільнює сміття, й стрілою для підйому контейнерів, тому добову продуктивність автомашини визначаємо виходячи з її характеристик (див. табл. 7):
м3/добу.
3. Кількість рейсів розраховуємо за формулою (6):
рейсів.
4. Тривалість одного циклу:
Висновок: щоденна потреба у сміттєвозах для міста з умовно прийнятими даними складає приблизно 70 штук.
Порядок виконання роботи:
Визначити тижневу потребу у сміттєвозах для міста з числом жителів 800 тис. чоловік. Відстань від гаража до місця роботи в середньому становить 10 км, а до місця знешкодження з району обслужування 18 км. Час, що витрачається на підготовчі операції складає в середньому 30 хвилин.
Визначити щоденну потребу у сміттєвозах.
Запропонувати систему контейнерів і тип сміттєвозів.
Розрахувати кількість рейсів.
Визначити тривалість одного циклу.
Зробити висновки.
Питання для самоконтролю:
Які сміттєвози використовують при системі змінних контейнерів?
Які типи сміттєвозів доцільно використовувати при системі незмінювальних контейнерів?
Чи залежить вибір типу сміттєвоза від відстані вивезення відходів?
Надати характеристику поняття міських доріг у великих містах і населених пунктах.
Лабораторна робота № 8 Дослідження особливості ерозійних процесів у містах.
Ерозія ґрунтів на території міст розвивається під впливом поверхневого стоку, а іноді в результаті збитків з водонесучих комунікацій. Найбільш інтенсивно ерозія ґрунтів проходить при будівельних роботах внаслідок розпушування ґрунту. Інтенсивність ерозії в період будівництва в 10 раз більше, ніж на землях сільськогосподарського використання.
Проблема надійної охорони ґрунтів від ерозії значною мірою зумовлена труднощами точного визначення її інтенсивності в конкретній точці простору і часу. У зв’язку із недостатньою вивченістю природи ерозійних процесів для прогнозування їх інтенсивності широко використовуються емпіричні залежності.
Визначивши ймовірний змив ґрунту, можна передбачити його величину з конкретного місця, для чого необхідно знати коефіцієнт протиерозійної ефективності цієї місцевості.
До найпростіших емпіричних формул, отриманих внаслідок статистичної обробки матеріалів спостережень на стокових майданчиках в США, належить рівняння ґрунтової ерозії В.Х. Вишмайєра і Д.Д. Сміта. Це рівняння має вигляд:
(8)
де: A – втрати ґрунту, т/(з га/рік), R – фактор ерозійної здатності дощів, K – фактор ерозійної піддатливості ґрунтів, L – фактор довжини схилу, S – фактор крутизни схилу, C – фактор рослинності (0,01), P – фактор ефективності протиерозійних заходів.
Для того, щоб розрахувати втрати ґрунту внаслідок ерозійних процесів (А), спочатку необхідно знати значення ерозійної здатності дощів в умовах міста.
Ерозійна здатність дощів. Інтенсивність ерозії в міських умовах великою мірою залежить від кількості опадів і характеру їх випадання. Чим більше опадів, тим ймовірнішим є прояв ерозії. Фактор опадів, виражений в одиницях ерозійного індексу, являє собою показник, який враховує кінетичну енергію дощових опадів за певний період максимальної інтенсивності їх випадання. Величину фактору ерозійної здатності дощів в умовах міста можна визначити на підставі матеріалів метеостанції, за формулою (9):
(9)
де: Qі – кількість окремих опадів, мм., І15 – 15 хвилинні максимальні інтенсивності окремих дощів, мм/хв., і – порядковий номер дощу. Наступним кроком є визначення фактору довжини і крутизни схилу та рослинного покриву. Взаємний вплив довжини та крутизни схилу виражається єдиним топографічним фактором L, який визначається за формулою (10):
(10)
Де: L – довжина схилу, м., S – крутизна схилу, %.
Порядок виконання роботи:
Користуючись вихідними даними, виписати необхідні коефіцієнти.
Фінальні результати розрахунку зводяться до таблиці 9.
Таблиця 9