Лабораторна робота № 17 Проведення еколого – географічного районування території міст за умовами техногенних навантажень

Що стосується викидів забруднюючих речовин, то за допомогою математико – картографічної моделі можна визначити щільність викидів забруднюючих речовин у місті. Але в цій моделі не враховано щільність скиду забруднюючих речовин. Іншою важливою складовою факторів екологічної небезпеки та ризику є функціонування потенційно небезпечних об’єктів, зокрема, хімічно – небезпечних та вибухонебезпечних.

Порядок виконання роботи:

1. В даній роботі ми пропонуємо, користуючись вихідними даними розрахувати наступні величини: ризик для хімічно небезпечних об’єктів, площу зони можливого хімічного зараження. Ризик для хімічно небезпечних об`єктів визначається як:

(38)

де R - потенційна небезпека наслідків аварії на об’єкті, S – площа зони можливого хімічного зараження, D – кількість людей, що проживає в цій зоні, К_n - відносна небезпека хімічно – небезпечної речовини.

2. Площа зони можливого хімічного зараження визначається за методикою МНС:

(39)

де: L – глибина зони зараження, км, J – коефіцієнт, який дорівнює кутовому розміру зони можливого зараження залежно від швидкості вітру (при переважаючій швидкості вітру >2 м /с – J = 45).

4. Кількість людей, що проживає в зоні можливого хімічного зараження визначається згідно вихідних даних по варіанту. На основі цієї цифри визначалась ступінь хімічної небезпеки (1 ступінь – 500 чол., 2 ступінь – 300 – 500 чол.).

Питання для самоконтролю:

1. Як проводять еколого – географічне районування території?

2. Як розраховуються ризики для хімічно небезпечних об’єктів?

3. Як розраховується площа зони можливого хімічного зараження?

4. Які Ви знаєте ступені хімічної небезпеки?

5. Що відносять до потенційно – небезпечних об’єктів?

Лабораторна робота № 18 Дослідження динамічності і розвитку міського простору та визначення людського потенціалу міської системи.

Людський потенціал L кількісно можна охарактеризувати чисельністю населення в місті (області, регіоні) N_н, кількістю працездатних людей N_пр.

Якість демографічної структури населення може бути охарактеризована за віковими групами в залежності від працездатності (0-18 років, 18-60 років і більше)

При оцінці використання наявного людського потенціалу в міській системі (районі, області, регіоні) найбільш важливим і соціально виваженим показником є ступінь зайнятості населення у різних сферах господарства.

Якісний склад населення можна оцінювати освітнім рівнем, тобто відношенням людей з різним рівнем освіти до загальної кількості людей:

(43)

де Р - освітній рівень населення; a_i – коефіцієнт вагомості певного освітнього рівня; Nⁱ_н - кількість людей, що мають певний освітній рівень. Далі пропонується розглянути найбільш важливі для оцінки просторового потенціалу поєднання просторових характеристик.

В абсолютних одиницях це буде кількість людей N_фі , зайнятих у певній складовій певної галузі міста ( області, регіону). Сума ∑ N_фі = N_пр означає кількість працюючих людей. У відносному вираженні маємо структуру зайнятості населення:

(44)

(45)

де і – відповідно частка людей, зайнятих в певній сфері діяльності, та частка непрацюючих людей.

Порядок виконання роботи:

1. Оцінити використання наявного людського потенціалу в міський системі(райони, області, регіони).

2. Оцінити якісний склад населення.

3. Зробити висновки.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке ПРОГРЕС?

2. Що дана оболонка характеризує?

3. Які параметри входять до неї?

4. Як проходить оцінка за допомогою ПРОГРЕСу?

5. Які основні фактори характеризують розвиток людського фактору?